СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р.                                                                         Справа № 922/673/19  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Пушай В.І., суддя  Стойка О.В.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників сторін:

кредитора ТОВ “Кастрол Україна” – Сікори І.І., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія КС№9361/10 від 31.07.2020, ордер серія АІ№1104298 від 09.04.2021

представника ТОВ “Техно-Арт” – Загребельного Р.В., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ХВ№002273 від 24.10.2018, довіреність б/н від 04.01.2021

ліквідатора боржника ПП “Аякс Авто”, арбітражного керуючого – Безпалого С.О., посвідчення №341 від 26.03.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (вх.№132Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 (суддя Міньковський С.В.) у справі №922/673/19

за заявою Приватного підприємства “Аякс-Авто”, м. Харків

до Приватного підприємства “Аякс-Авто”, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 скаргу ТОВ ”Кастрол Україна” на бездіяльність ліквідатора Безпалого С.О. задоволено, відсторонено арбітражного керуючого Безпалого С.О. від виконання обов`язків ліквідатора ПП ”Аякс-Авто”, призначено Безпалого С.О. тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора ПП ”Аякс-Авто” до призначення судом нового ліквідатора у передбаченому законом порядку, зобов`язано кредиторів ПП ”Аякс-Авто” надати суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його у справі в якості ліквідатора.

Арбітражний керуючий Безпалий С.О. з ухвалою суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ “Кастрол Україна” на бездіяльність у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 24.03.2020.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалась перерва. Рух справи №922/673/19 висвітлено у відповідних ухвалах Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2020, від 07.05.2020, від 09.06.2020, від 07.07.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 зупинено апеляційне провадження у справі №922/673/19 щодо розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (вх. №132 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТОВ “Кастрол Україна” на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі №922/673/19 та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2021 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 про закриття апеляційного провадження у справі №922/673/19 скасовано. Справу №922/673/19 у скасованій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

04.03.2021 матеріали справи №922/673/19 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пушай В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 поновлено провадження у справі №922/673/19 та призначено її до розгляду на 13.04.2021.

З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, колегія суддів оголошувала перерву в судовому засіданні до 28.04.2021, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Пушай В.І., в зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В.

В судове засідання 28.04.2021 з`явився арбітражний керуючий Безпалий С.О. та представник ТОВ «Техно-Арт», які підтримали доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги арбітражного керуючого.

Також в судове засідання з`явився представник   ТОВ «Кастрол Україна», який висловив свою позицію по справі та просив ухвалу Господарського суду Харківської області від  26.11.2019 залишити без змін.

У судове засідання 28.04.2021 інші повноважні представники сторін не з`явились. Були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12     статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності інших представників учасників справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

У провадженні Господарського суду Харківської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №922/673/19 за заявою Приватного підприємства «Аякс-Авто» про визнання його банкрутом.

Так, постановою Господарського суду Харківської області від 26.04.19 ПП "Аякс-Авто" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру у відповідності до приписів ст.ст. 37-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Цією ж постановою (п. 6) суд зобов`язав ліквідатора представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 26.04.2020 виконати ліквідаційну процедуру, по закінченні ліквідаційної процедури надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку про знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Постанова господарського суду набрала законної сили.

12.09.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області визнано вимоги кредитора ТОВ «Кастрол України» на загальну суму 10.913.210,92 грн.

26.09.2019 кредитор ТОВ "Кастрол Україна" звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ліквідатора ПП "Аякс-Авто" Безпалого С.О., в якій просить суд усунути арбітражного керуючого Безпалого С.О. від виконання обов`язків ліквідатора ПП "Аякс-Авто" та призначити нового ліквідатора, кандидатуру якого визначити із застосуванням автоматизованої системи.

Обґрунтовуючи дану скаргу, кредитор зазначає, що з дня свого призначення ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Безпалим С.О. допущені суттєві порушення, а саме:

- в порушення вимог ст.ст. 23 та 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не складено та не подано суду реєстр вимог кредиторів для його затвердження;

- в порушення вимог ч.2 ст.41 та ч.2 ст 98 Закону про банкрутство ліквідатором не здійснено жодних заходів визначених Законом про банкрутство для виявлення активів боржника та задоволення вимог кредиторів.

Дана бездіяльність ліквідатора, на думку скаржника, грубо порушує права кредиторів ПП "Аякс-Авто". Зокрема не надання арбітражним керуючим звіту про розгляд грошових вимог кредиторів позбавляє суд права затвердити реєстр вимог кредиторів, та як наслідок, позбавляє кредиторів права на участь у представницьких органів банкрута (зборах та комітеті кредиторів). Крім того, оскільки станом на дату подання скарги, не подано до суду реєстр вимог кредиторів, не здійснено жодних належних заходів для виявлення майна банкрута, а також жодного разу за 5 місяців не скликано збори та комітет кредиторів, то в розумінні положень ст.ст. 98, 114 Закону про банкрутство, ним не належно виконуються обов`язки визначені законом, що є безумовною підставою для його усунення від виконання обов`язків ліквідатора ПП "Аякс-Авто".

Господарський суд Харківської області, виносячи ухвалу, якою задовольнив скаргу кредитора ТОВ ”Кастрол Україна” на бездіяльність ліквідатора Безпалого С.О. та відсторонив арбітражного керуючого Безпалого С.О. від виконання обов`язків ліквідатора ПП ”Аякс-Авто” зазначив, що враховуючи, що у справі відсутні документи, які свідчать про створення комітету кредиторів банкрута, ліквідатором Безпалим С.О. було порушено вимоги Закону про банкрутство, неналежно виконувались обов`язки ліквідатора банкрута. З метою недопущення заподіяння шкоди кредиторам та боржнику, суд дійшов висновку про відсторонення від обов`язків ліквідатора ПП "Аякс-Авто" Безпалого С.О.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, арбітражний керуючий Безпалий С.О. свої вимоги обґрунтовував тим, що:

- матеріалами справи спростовується висновок суду про бездіяльність ліквідатора з моменту призначення та не вжиття жодних заходів, адже в матеріалах справи міститься ціла низка запитів ліквідатора до відповідних установ;

- у ліквідатора були відсутні необхідні документи для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, до того ж законодавство про банкрутство не вимагає від арбітражного керуючого таких дій;

- відсутність можливості проведення інвентаризації через відсутність первинно-бухгалтерської документації;

- судом зроблено помилковий висновок про те, що включення ліквідатором кредиторів, які обліковувались за даними бухгалтерського обліку банкрута відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства є безпідставним;

- висновки суду про те, що ліквідатором не було здійснено належних заходів для формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів також є безпідставним.  

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з  висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступні підстави. 

  Відповідно до ч. 6  ст. 12 ГПК України  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених  Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 вступив у дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII  (відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу  України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст.440 із наступними змінами); постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст.441); Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014, №28, ст.940; 2015, №43, ст.386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

В той же час, кредитор ТОВ "Кастрол Україна" звернувся зі скаргою на бездіяльність ліквідатора, посилаючись на бездіяльність ліквідатора у період з 26.04.2019 по 26.09.2019, тобто під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013.

Отже, враховуючи положення ст.58 Конституції України, якою встановлено що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, в даному випадку застосуванню до правовідносин підлягають норми Закону про банкрутство, а вирішення процесуальних питань, які виникли під час розгляду судом зазначеного клопотання - за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, частиною 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

В ч.6 ст.61 Кодексу вказано, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Відповідно до ст.41 Закону про банкрутство з дня свого призначення ліквідатор здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника та забезпечує його збереження,

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута,

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута,

- здійснює аналіз фінансового становища банкрута,

- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості,

- повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту,

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб,

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню,

- здійснює продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом,

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство,

- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості,

- закриває всі рахунки банкрута в установах банку і зобов`язаний відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Таким чином, Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника та проведення ліквідаційної процедури у відповідності до положень Закону, при цьому ні у кого з учасників провадження у справі про банкрутство не повинно виникати сумнівів щодо їх належного здійснення або виконання.

Такий принцип безумовної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі наведено в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14.

Згідно з ч.3 ст. 98 Закону про банкрутство ліквідатор при реалізації своїх прав та обов`язків зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що повноваження ліквідатора за клопотанням комітету кредиторів можуть бути припинені в разі невиконання чи неналежного виконання обов`язків ліквідатором, про що господарський суд виносить ухвалу. Такі приписи закону кореспондуються з ч.3 ст.114 Закону, якою передбачено усунення судом ліквідатора в разі невиконання чи неналежного виконання  ним  своїх обов`язків.

Усунення арбітражного керуючого - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів кредиторів і банкрута, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону про банкрутство (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №911/5186/14).

В даному випадку, в супереч положень ст. 41 Закону про банкрутство та ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства матеріали справи №922/673/19 не містять доказів:

- проведення ліквідатором інвентаризації активів банкрута,

- формування ліквідаційної маси банкрута,

-проведення аналізу фінансового становища боржника, стягнення дебіторської заборгованості.

Як вже зазначалось, положення законодавства про банкрутство визначає певну сукупність дій, які ліквідатор повинен вчинити в ході ліквідаційної процедури, натомість у справі про банкрутство ПП «Аякс-Авто» ліквідатором за 7 місяців проведення ліквідаційної процедури були лише направлені запити та частково отримані відповіді на них.

Це питання було ретельно досліджено судом першої інстанції. Так, після визнання ПП "Аякс-Авто" банкрутом та призначення ліквідатора у справі перший звіт ліквідатором було подано до суду 03.06.2019, в якому останній зазначив, що ним здійснюється інвентаризація матеріалів справи, з метою направлення додаткових запитів щодо подальшого пошуку, виявлення та повернення майна банкрута. В подальшому ліквідатором подавалися звіти 27.06.2019, 30.08.2019, 12.09.2019, 30.09.2019, 28.10.2019, в яких повідомлялося про направлення запитів (за переліком у звіті), продовження здійснення інвентаризації матеріалів справи та надавався звіт щодо отримання відповідей на запити.

11.11.2019, - після подання кредитором скарги на бездіяльність ліквідатора до суду, - Безпалий С.О. надав суду реєстр вимог кредиторів та звіт ліквідатора, який містив повний перелік запитів ліквідатора до відповідних установ та відповіді на запити.

Проте, доказів про проведення інвентаризації активів, аналізу фінансового стану боржника та доказів формування ліквідаційної маси банкрута ліквідатор так і не надав.

Заперечуючи проти цього, арбітражний керуючий Безпалий С.О. зазначає, що ним, як ліквідатором, здійснювався відповідний перелік заходів, а саме: він отримував відповіді від державних установ щодо зареєстрованого майна ПП «Аякс-Авто», направляв запити колишньому керівнику ПП «Аякс-Авто» з метою отримання первинно-бухгалтерської документації банкрута, проте у відповідь отримав 145 одиниць документів, які складаються з установчих документів та довідку про втрату первинно-бухгалтерських документів від 10.01.2019.

На ці заперечення колегія суддів зазначає, що ліквідатором була витребувана інформація про майновий стан підприємства боржника на дату подання запитів, в той час як положення закону про банкрутство і положення Кодексу про банкрутство визначають завданням арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі не просту констатацію факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Так, ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а має вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо).

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №903/975/14, від 30.05.2018 у справі №922/3562/16.

В розумінні положень статті 42 Кодексу з процедур банкрутства ліквідатор має запитувати інформацію про майно, що перебувало у власності банкрута за 3 (три) роки що передували порушенню справи про банкрутство. Саме отримання такої інформації наддасть можливість ліквідатору встановити активи, що були відчужені банкрутом, виявити правочини, що відповідають критеріям недійсності визначеним згаданою статтею та задовольнити вимоги кредиторів.

Крім того, арбітражним керуючим не було зроблено жодних дій по відновленню первинно-бухгалтерської документації банкрута. Ліквідатор вказує, що намагався витребувати у керівника ПП “Аякс-Авто” первинні бухгалтерські документи, однак у зв`язку з перебуванням у відпустці директора – Загребельного Г.С. та на лікарняному головного бухгалтера ПП “Аякс-Авто” документи ліквідатору не передані. А 04.09.2019 стало відомо, що всі документи банкрута, печатки і штампи, матеріали та інші цінності було втрачені. Проте, доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять.

Аналіз чинного законодавства (зокрема положення статей 44, 85 Податкового Кодексу України, п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  №88 від 24.05.1995, ст. ст. 12, 59, 61 Кодексу з процедур банкрутства), що регламентує спірні правовідносини дає підстави для висновку про існування відповідного алгоритму дій при втраті первинних документів, як – то: повідомлення контролюючого органу про втрату первинних документів, з проханням відстрочити проведення перевірки до відновлення документів; звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення посадовими особами ПП “Аякс-Авто” злочину відповідальність за який передбачено ст. 357 КК України та отримати витяг з ЄРДР, який підтверджує таке звернення; створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запросити представників слідчих органів, що будуть проводити досудове розслідування з питань втрати документів; отримання у контролюючого орану фінансову звітність подану ПП “Аякс-Авто”; отримання у контролюючого органу податкові декларації з ПДВ подані ПП “Аякс-Авто”;  отримання у органу ДПС додатки Д5 до податкових декларацій з ПДВ (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)), що були подані ПП “Аякс-Авто” за перевіряємий період; отримати у Головного управління ДФС України, а також. Головного управління ДФС в Харківській області інформацію про відкриті та закриті рахунки ПП “Аякс-Авто” за перевіряємий період; після отримання інформації про відкриті та закриті банківські рахунки, отримання у відповідних банках виписки по рахунках ПП “Аякс-Авто” за перевіряємий період; після отримання інформації зазначеної вище, та як наслідок виявлення контрагентів ПП “Аякс-Авто”, направлення останнім вимоги щодо надання договорів, а також інших первинно-бухгалтерських документів (видаткових накладних, прибуткових накладних, платіжних доручень, тощо), які підтверджують здійснення господарських операцій з ПП “Аякс-Авто”.

          Але, всіх цих дій арбітражним керуючим Безпалим С.О. вчинено не було, що зокрема було встановлено в постанові Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.11.2019, якою було зобов`язано Безпалого С.О. надати Державній податковій службі первинні бухгалтерські документи для проведення відповідної перевірки.

          Слід навести висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №923/1265/15, що у разі відсутності документів з фінансово-господарської діяльності підприємства-банкрута, а також у разі неможливості отримати вказані документи, ліквідатор банкрута з метою виконання обов`язку передбаченого  ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  щодо аналізу фінансового становища банкрута зобов`язаний для вжиття всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника дослідити рух коштів по рахункам банкрута за період як до відкриття провадження у справі про банкрутство так і після прийняття рішення у формі постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, заходи щодо отримання у колишнього керівництва і відновлення втраченої документації підприємства боржника (первинна, бухгалтерська документація, угоди та договори) є обов`язковими, як і здійснення аналізу фінансового стану банкрута з підтвердженням письмовими доказами результатів цього аналізу. Адже саме первинна документація боржника має містити відомості про майнові активи, зокрема дебіторську заборгованість, відчужене майно, цінні папери, грошові кошти тощо.

Щодо включення ліквідатором кредиторів, які обліковувались за даними бухгалтерського обліку банкрута, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про безпідставність такого включення, оскільки ці кредитори не заявили свої вимоги до господарського суду.

За приписами як Закону про банкрутство, так і Кодексу України з процедур банкрутства, як в загальному порядку після підготовчого засідання, так і в ліквідаційній процедурі після постанови про визнання боржника банкрутом, для кредитора встановлюється обов`язок подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами і лише в такому випадку заявник становиться учасником справи.

Проте, до суду з заявою з грошовими вимогами до банкрута звернувся лише один кредитор - ТОВ "Кастрол Україна", вимоги якого були визнані судом. Інші кредитори до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника не звертались.

Включення ліквідатором Безпалим С.О. кредиторів, які обліковувались за даними бухгалтерського обліку ПП "Аякс-Авто" вже за новими нормами Кодексу України з процедур банкрутства є безпідставним з огляду на те, що згідно Закону про банкрутство ліквідатор був зобов`язаний не пізніше 1 місяця та 10 днів з дня оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом надати суду звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог з доказами, що підтверджують направлення повідомлень кредиторам.

Не зважаючи на те, що даний строк закінчився 05.06.2019, реєстр вимог кредиторів було подано ліквідатором в листопаді 2019, в зв`язку з чим реєстр вимог кредиторів на тепер не затверджено.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства і за нормами нового Кодексу арбітражний керуючий зобов`язаний повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, що не подали свої заяви, але вимоги яких обліковуються за даними обліку боржника лише щодо заставних кредиторів та про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів та відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян.

Інші вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, які містяться в обліку боржника, але не виконали обов`язок щодо звернення до господарського суду з заявою про такі вимоги, не можуть бути включені арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів.

Зазначене вище підтверджується і постановою Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №14/5026/1020/2011, в якій зазначається, що відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Ці приписи Верховного Суду кореспондуються із приписами нового Кодексу України з процедур банкрутство, зокрема ст. 45, якою визначається обов`язок кредитора подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника.

З наведеного вище вбачається, що скликання та проведення зборів та обрання комітету кредиторів з числа осіб, які не звертались до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника, є безпідставним, незаконним та свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків.

Отже, з огляду на те, що ліквідатором не було подано реєстр вимог кредиторів в строк визначений Законом про банкрутство, а також у зв`язку з тим, що реєстр подано до суду в листопаді 2019, тобто після введення в дію Кодексу, то висновки суду в повній мірі узгоджуються з положеннями законодавства.

Також слід зазначити, що на момент визнання боржника ПП "Аякс-Авто" банкрутом за товариством обліковувалась дебіторська заборгованість у розмірі 43.466,99 грн.

В своій апеляційній скарзі арбітражний керуючий Безпалий С.О. зазначає, що ним було стягнуто 43.466,99 грн дебіторської заборгованості, проте такі твердження  апелянта не можуть бути прийняті до уваги з урахуванням положень статті 269 ГПК України, з огляду на те, що такі докази не подавались заявником до суду першої інстанції.

Таким чином, станом на момент призначення ліквідатора та на час розгляду скарги кредитора, докази про вжиття заходів щодо стягнення суми зазначеної дебіторської заборгованості, з метою формування ліквідаційної маси, в матеріалах справи - відсутні, що є порушенням приписів ст. 41 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/673/19 постановлена судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, встановлено всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що, в свою чергу, призвело до відповідності висновків суду дійсним обставинам справи, а тому апеляційна є безпідставною та необґрунтованою, такою що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновку суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в постанові, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала Господарського суду Харківської області від 26.11.2021 у справі №922/673/19 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга заявника не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені   ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/673/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено   29.04.2021

Головуючий суддя                                                                   О.А. Істоміна

Суддя                                                                                          В.І. Пушай  

Суддя                                                                                          О.В. Стойка