Справа № 666/4778/15-ц

н/п 2/766/5494/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді                                                                Майдан С.І.

за участю секретаря                                                        Романенко І.О.,

позивача                                                                               ОСОБА_1 ,

представника позивача                                                       ОСОБА_2 ,

відповідача                                                                         ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 25.08.2015 року звернулася до Дніпровського районного суду м.Херсона з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 452 кв.м. по АДРЕСА_1 . Відповідач є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Між земельними ділянками були встановлені межі, проте відповідач на межі вирив вигрібну яму та встановив туалет. Після заміни стелажів в погребі позивача, нею було пробито дірку в стіні погребу в результаті чого відчувається неприємний запах з вигрібної ями відповідача. Крім цього, відповідач викопав металеву трубу позивача та продовжив свій паркан на 30 см в бік позивача. З іншого боку відповідач зайняв 10 см земельної ділянки позивача та своїми неправомірними діями щодо встановлення паркану зайняв 4,75 кв.м. земельної ділянки позивача. У добровільному порядку сторонам вирішити спірне питання не виявилося можливим, тому позивач звернулась до суду з даним позовом та просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою, шляхом відновлення меж земельної ділянки в натурі, які встановить експерт, за рахунок відповідача, самочинно збудованої вигрібної ями під туалетом, які порушують встановлену межі між земельними ділянками, а також стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду за винос меж в натурі в сумі 420,00 гривень, моральну шкоду в сумі 7000,00 гривень та витрати, понесені на сплату за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 1600,00 гривень.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 23.09.2015 року відкрито провадження за справою та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 23.11.2015 року призначено за справою судову будівельно-технічну експертизу.

У зв`язку з ліквідацією Суворовського, Дніпровського, Комсомольського районних судів м.Херсона та утворенням Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до Указу Президента України від 19 січня 2016 року № 15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», цивільна справа №668/14141/15-ц передана до Херсонського міського суду Херсонської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 року цивільну справу розподілено судді Майдан С.І.

Ухвалою судді Майдан С.І. від 07.09.2018 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач уточнила заявлені позовні вимоги та просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою, шляхом переносу лівої межі земельної ділянки АДРЕСА_3 на 0,3 м в сторону земельної ділянки відповідача, а праву межу ділянки АДРЕСА_3 перенести на 0,1 м в сторону земельної ділянки відповідача; зобов`язати відповідача самовільно збудовану вигрібну яму під туалетом, яка збудована на відстані 0,56 м від межі земельної ділянки АДРЕСА_3 та не відповідає будівельно-технічним нормам (мінімальна відстань 1,0 м) та санітарним нормам, знести; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 420,00 гривень, витрати, понесені на сплату за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 4125 гривень, моральну шкоду в сумі 8165,00 гривень, витрати, понесенні на поштові відправлення відповідачу, в загальні сумі 105,50 гривень; витрати, несенні позивачем на лікування 1032,00 гривень; витрати на правничу допомогу в сумі 7000 гривень та за адвокатський запит в сумі 320,00 гривень.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнень та збільшень, просили їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, вказав на їх необґрунтованість та вважав межі між земельними ділянками такими, що встановлені законно, а тому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. Зазначив, що він є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.11.2012 року Державною інспекцією сільського господарства України не встановлено порушення зі сторони землекористувача за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, експертом ОСОБА_4 у висновку судової будівельно-технічної експертизи №103/2015 від 31.03.2016 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 розташований житловий будинок з господарськими спорудами, який належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та введений в експлуатацію 1980 року. Схема-план земельної ділянки, що знаходиться в матеріалах БТІ, складена 23.03.2010 року. Згідно державного акту, виданого 12.04.2006 року, ЯБ №455292 на право власності на земельну ділянку, площа земельної ділянки становить 460 кв.м. Відповідно до цієї схеми фактична площа земельної ділянки складає 460 кв.м. При цьому в таблиці «експлікація» в стовпчику «самочинне захоплення земельної ділянки» відсутня будь-яка позначка. З висновком експерта ОСОБА_4 відповідач не згоден, він не співпадає з висновком судового експерта Фесун Л.А., за двома експертизами предмет дослідження за є однаковим, проте висновком судового експерта Фесун Л.А. встановлена відсутність порушення меж земельної ділянки позивача. Розбіжності у висновках експертиз стороною позивача не усунуті.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №540781 від 30.01.2010 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер: 6510165300:05:010:0006, площею 0,0452 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.115).

Відповідач ОСОБА_5 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами, зокрема, сараєм літ. «Б», туалетом літ. «Г» та земельної ділянки за вказаною адресою,кадастровий номер: 6510165300:05:010:0002, що підтверджується державним актом ЯБ №455292 на право власності на земельну ділянку від 12.04.2006 року, площа земельної ділянки становить 460 кв.м (а.с.116).

Згідно листа Виконавчого комітету Антонівської селищної ради від 02-08/01/248 від 14.08.2014 року згідно земельно-облікової документації за адресою: АДРЕСА_2 обліковується земельна ділянка за ОСОБА_5 та за адресою: АДРЕСА_4 обліковується земельна ділянка за ОСОБА_6 .

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Херсонській області відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Як пояснив відповідач, власником житлового будинку та вказаної земельної ділянки була його померла мати ОСОБА_5 , після смерті якої він фактично прийняв спадщину у 2013 році та користується земельною ділянкою.

Актом обстеження будівлі ОСОБА_3 від 10.03.2015 року, складеного головою та членами квартального комітету №19, встановлено, що спірний туалет побудований з цегли, доглянутий, вигрібна яма зацементована, ніяких запахів біля туалеті немає. Сусіди по 28 Східній вулиці зазначають, що ОСОБА_3 поводить себе гідно та ніяких зауважень до нього ніколи не виникали. Також підтвердили факт того, що у 2010 році впала глиняна стіна сараю ОСОБА_1 , зруйнувавши при цьому дерев`яний паркан ОСОБА_3 .

Згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №103/2015, складеного 31.03.2016 року експертом ОСОБА_4 , станом на день обстеження фактична довжина бічних меж земельної ділянки АДРЕСА_3 не відповідають тим, що визначені державним актом про право власності, а саме: суміжна з ділянкою АДРЕСА_3 межа менша на 0,3 метра; суміжна з ділянкою АДРЕСА_5 менша на 0,1 метра. Вказана невідповідність викликана зміщенням задньої (суміжно з ділянкою АДРЕСА_6 ) межі. Розміщення вигрібної ями ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 не порушує вимог будівельних норм відносно відстаней до житлових та господарських будівель землекористувача та суміжних землекористувачів. Розташування вигрібної ями на відстані 0,56 метра від межі з ділянкою АДРЕСА_3 не відповідає вимогам будівельних норм (мінімальна відстань повинна становити 1,0 метр). Вказана обставина обмежує можливість її власнику вільно обслуговувати цю будівлю, проте, не перешкоджає суміжному землекористувачу у використанні ним своєї земельної ділянки. Вигрібна яма ОСОБА_3 не порушує межу між земельною ділянкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом експертом ОСОБА_4 надав до суду письмові роз`яснення відносно складеного ним 31.03.2016 року висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №103/2015, в яких зазначив, що ним було зазначено у висновку (аркуш 7 таблиця 1), що ліва межа земельної ділянки АДРЕСА_3 менша за нормативно визначену на 0,3 метра, а права межа менша на 0,1 метра, при цьому загальна площа ділянки менша на 4,0 кв.м. від визначеної державним актом на право власності на вказану земельну ділянку. Нижче роз`яснено яким чином було отримано значення зменшення загальної площі в 4,0 кв.м. Довжина задньої межі становить 18,77 метра. Таким чином, частина ділянки, на яку зменшилося фактично землекористування, являє собою трапецію з основами 0,1 та 0,3 метра. Відповідно до методичних рекомендацій площа земельних ділянок округлюється до цілого показника, тобто 3,75 кв.м. ~ 4,0 кв.м.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №666/917/15-ц, судом встановлено, що згідно висновку №12/15 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 28.05.2015 року судовим експертом Ларченко Г.І., за цивільною справою №666/917/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про захист честі та гідності, відновлення становище, яке існувало до порушення, за адресою: АДРЕСА_7 , вбачається наступне: на вирішення експерта поставлені питання чи є перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ; чи відповідає вигрібна яма під туалетом там сам туалет за адресою: АДРЕСА_2 будівельним та санітарним нормам. Об`єктами дослідження були домоволодіння АДРЕСА_3 та АДРЕСА_6 . Згідно з висновком зазначеної експертизи порушень не існує, перешкод у користуванні (володіння) земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 та належить ОСОБА_1 не існує. Не виявлені розбіжності в фактичних лінійних розмірах земельної ділянки по АДРЕСА_1 з розмірами, зазначеними у правоустановчих документах на земельну ділянку. Фактична площа вказаної земельної ділянки – 452 кв.м. Туалет літ.«Г» з вигрібною ямою під туалетом, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_3 ) – відповідає будівельним та санітарним нормам, що також підтверджується актом про прийняття до експлуатації та періодичної перевірки на герметичність вигрібної ями від 10.03.2013 року ФОП ОСОБА_8 . Розташування туалету літ. «Г» на земельній ділянці АДРЕСА_6 не порушує прав позивача по справі, так як огорожі між ділянками знаходиться на відстані 1,5 м від стіни сараю літ. «В», що дозволяє позивачу ОСОБА_1 обслуговувати зовнішні стіни будівлі сараю літ.«В».

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_6 , власником його є ОСОБА_5 та вбачається, що туалет літ.«Г» станом на 1982 рік був вже збудований.

Згідно ст.78 ч.1 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

У відповідності до ч.3 ст.79 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст.90 ч.1 п.б) та ч.2 Земельного Кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Пунктами «г», «е» ч.1 ст.91 Земельного Кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власності суміжних земельних ділянок та землекористувачів; додержуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Доводи позивача про те, що вигрібна яма ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 розміщена з порушенням встановлених Державних будівельних норм та правил та завдає перешкоди позивачу в користуванні її земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 не підтверджується належними та допустимими доказами.

Наявні в матеріалах справи два висновки експертизи є суперечливими та розбіжності у зазначених висновках стороною позивача не усунуті.

Суд не приймає до уваги надані світлини паркану між земельними ділянками, оскільки з них неможливо встановити які саме будівлі на них зображені, які саме перешкоди завдаються, наявну між земельними ділянками відстань та чи дійсно зображені на світлинах земельні ділянки відповідають адресам сторін.

Суд також не приймає до уваги надані стороною позивача довідки щодо стану здоров`я позивача та копії квитанцій на придбання медикаментів, оскільки з них неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між погіршенням стану здоров`я позивача та діями відповідача.

Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим. Таким чином, стороною позивача в порушення вимог ст.81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що стороною позивача в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведені підстави для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у рази відмови в позові – на позивача.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням викладеного, оскільки у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.391 ЦК України, ст.152 ЗК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:                                         С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 15.04.2021 року.

Суддя:                                         С.І.Майдан