Справа №2о-40/2010р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 15 квітня 2010 року                           Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді   Остапенко Н.Г.  

при секретарі          Шевцовій М.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа – Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, –    

  ВСТАНОВИВ:  

 Заявник 27 травня 2009 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.  

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 лютого 1994 року ВО «Південний машинобудівний завод» згідно з розпорядженням від 11 лютого 1994 року та  зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстровій книзі за №31п-59, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на Ѕ частину зазначеної квартири, яку за своє життя вона заповіла мені.

Однак, при оформленні зазначеного заповіту, було допущено помилку, внаслідок якої її прізвище замість ОСОБА_3 невірно вказано як ОСОБА_3, що відповідно перешкоджає отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Таким чином, він змушений був звернутися до суду та просить встановити факт належності ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту, посвідченого 23 січня 1997 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К.Г. за реєстровим №3-136.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання заінтересована особа – Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, в особі свого представника, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового розгляду сповіщені належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.

В судовому засіданні заінтересована особа – ОСОБА_2, заявлені вимоги не визнав, просив суд в їх задовільнені відмовити.

Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 лютого 1994 року ВО «Південний машинобудівний завод» згідно з розпорядженням від 11 лютого 1994 року та  зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстровій книзі за №31п-59, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.6,7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що в Книзі реєстрації смертей відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 24 січня 2006 року зроблено актовий запис за №717 (а.с.8).

Відповідно після її смерті відкрилась спадщина на Ѕ  частину квартири АДРЕСА_1.

В свою чергу, відповідно до статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року)  спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

 Одночасно встановлено, що ОСОБА_3 23 січня 1997 року було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К.Г. за реєстровим №3-136, згідно якого на випадок своє смерті нею зроблено розпорядження за яким усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).

Разом з тим, вбачається, що при оформленні даного заповіту було допущено помилку та прізвище померлої замість ОСОБА_3 невірно зазначено як ОСОБА_3.

Натомість, судом достовірно встановлено, що дійсне прізвище померлої спадкодавиці є ОСОБА_3 та відповідно вищевказаний заповіт складений саме від її імені, що в повному обсязі знайшло своє підтвердження згідно зібраних у справі доказів, а саме:

свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8);

свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 грудня 1954 року, згідно якого прізвище, ім'я та по батькові матері заявника російською мовою вказані як «ОСОБА_3»(а.с.10);

свідоцтва про право власності на житло виданого 11 лютого 1994 року ВО «Південний машинобудівний завод» в якому прізвище, ім'я та по батькові власників квартири АДРЕСА_1 зазначені як «ОСОБА_3, ОСОБА_2» (а.с.6,7);

самого заповіту, згідно якого ім'я та по батькові спадкодавиці повністю співпадають з даними, зазначеними в свідоцтві про смерть на її ім'я (а.с.9).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту, посвідченого 23 січня 1997 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К.Г. за реєстровим №3-136, що передбачено пунктом 6 частини 1 статті 256 ЦПК України.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 11, 57-60, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:  

 Заяву ОСОБА_1 –   задовольнити  .

Встановити факт належності ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту, посвідченого 23 січня 1997 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К.Г. за реєстровим №3-136.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя                                                                                            Н.Г. Остапенко