Справа № 2а - 344/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2009р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Коноваленко М.І.
при секретарі - Максимишеній С.Б.
за участю представника
відповідача Гусак В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі № 6 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
09.06.2009р. позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі у вигляді невиплати їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з вимогою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу підвищити їй пенсію, відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 – 31.05.2009роки з урахуванням індексу інфляції та зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач вказав, що як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Але відповідачем у період 2006-2007року соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком їй не виплачувалась і заборгованість склала 2733,30гривни. У 2008 році та 2009році така допомога виплачувалась в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а саме 47.00грн., у період з 01.01.2008року, 48,10 грн. до 30.06.2008 року, 48.20гривен по 30.09.2008рік, 49.80гривен по 31.05.2009р., що складає 579,30гривен, тоді як повинно було виплачуватись в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму. Таким чином заборгованість невиплаченої соціальної допомоги у період з 01.01.2006 року по 01.06.2009 року яка підлягає виплаті склала 4389,90гривен, без урахуванням індексу інфляції, тому вважає дії відповідача у невиплаті їй соціальної допомоги неправомірними.
Позивач в судове засідання не з»явився надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечує, в обґрунтування вказує що, Законом України "Про державний бюджет України на 2006рік" установлено що пільги дітям війни, запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007року визнано неконституційними положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону України про державний бюджет України на 2007 рік" яким було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" але не було визначено порядок його виконання.
Відповідно до змін у ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" ОСОБА_2 отримує підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, у розмірі 10% прожиткового мінімуму на 2008рік та 2009 рік. Крім того, в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" не визначено розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", про що свідчить пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому, та отримує пенсію за віком - а.с.8-11,14.
На звернення позивача до відповідача про перерахування підвищення їй до пенсії, відповідачем листом від 02.06.2009року №2855/06 -29, було відмовлено – а.с.7.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України № б-рп від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п.12, статті 71, статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Також Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення п.2, п.14 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" про внесення змін до деяких законодавчих України", яким було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і встановлено з 01 січня 2008 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд вважає, що Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік" мав пріоритет порівняно зі спеціальною нормою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" як такий, що прийнятий пізніше у часі, тому норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є лише діючими з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, з моменту прийняття рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008року.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачається Конституцією України та Законами України, тому суд вважає відмову відповідача по перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22.05.2008року протиправною.
Крім цього, суд не може погодитись з твердження представника відповідача про відсутність Законом України "Про соціальний захист дітей війни" мінімального розміру пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати і не можливістю застосування мінімального розміру пенсії встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" який застосовується виключно у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п.4 ст.28 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Таким чином, при відсутності визначення розміру мінімальної пенсії за віком Законом України "Про соціальний захист дітей війни", суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" яка встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" і який повинен був застосовувати відповідач при здійснені ним перерахунку відповідачу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008року.
Тому суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримане нею підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків, виходячи з мінімального розміру пенсії встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. за відрахуванням отриманих ОСОБА_2 сум підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків з 01.01.2008року по 22.10.2009р.
В частині заявленої позовної вимоги про зобов’язання відповідача здійснити виплату з урахуванням індексації та в подальшому, щомісяця, виплачувати державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни слід відмовити, тому як суд визначає, чи було порушено права позивача при прийнятті (вчинені) рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень і не може встановлювати на майбутнє можливість порушення відповідачем імовірних прав позивача передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.42 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» що до проведення індексації.
Також безпідставне клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Згідно зі ст.99 КАС України річний строк обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про порушення прав відповідачем у перерахуванні допомоги, позивачці стало відомо у червні 2009 року при отриманні відмови - а.с.7. Позивачка звернулась до суду в червні 2008 рок а.с.1,2 у встановлений строк звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст-ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік" Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22 травня 2008року суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року, та з 22 травня 2008року сум підвищення до пенсії соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати і виплатити підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22 жовтня 2009 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", та з урахуванням частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
СУДДЯ: