Справа №2- 1893/2010  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

14 квітня 2010 року                         Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої  судді  Шавули В.С.  

при секретарі         Заболотній К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?

ВСТАНОВИВ:  

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 27 липня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.  

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку НОМЕР_1 вона користується послугами теплопостачання та зобов’язана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводить.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачка не бажає, чим заподіює підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачам з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 3806,25 грн., судові витрати покласти на відповідачку.

У судове засідання позивач не з’явився, до суду надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його присутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідачка не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв не надходило.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка проживає в АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води. В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобов’язані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань  боржником він зобов’язаний відшкодувати заподіяні збитки.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов’язання.

У відповідальності до ст.. 64 ЖК України повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов’язанням, які пов’язані з договором найму житлового приміщення.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачкою не проводилась, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3806,25 грн. (а.с. 4-5).

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачка ними користувалась, вона повинна сплатити суму заборгованості в розмірі 3806,25 грн.

Згідно частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позивач рішенням № 12/42 від 04 лютого 2009 року Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звільнено від сплати судових витрат, стягнути з відповідачки державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68, 64 ЖК України, ст.ст. 526, 625, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 224-226 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію –   задовольнити  .

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. Янгеля, 4, р/р 2600884368 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ,  МФО 380805, Код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 3806,25 гривень (Три тисячі вісімсот шість гривень 25 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. (П’ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (Тридцять гривень 00 копійок).

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

  Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в  судовому засіданні 14 квітня 2010 року.  

Повністю рішення складено 19 квітня 2010 року.  

  Суддя                 В.С. Шавула