Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #93687276

УХВАЛА

23 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 760/15867/16-ц

провадження № 61-19562ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ :

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та в зв`язку із частковим усуненням недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог останньої ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувані рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 2 (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні) та 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаної норми ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі має бути мотивовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (частина третя статті 403 ЦПК України).

В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд застосував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду в яких не досліджувалися певні обставини, не є підставою для відкриття касаційного провадження у розумінні пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки указаним пунктом передбачено, що скаржник має вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого апеляційним судом, що ОСОБА_1 не зроблено.

Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.

Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Продовжити акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація