Номер провадження: 22-ц/813/3470/21

Номер справи місцевого суду: 496/4975/14-ц

Головуючий у першій інстанції Груца Є.Є.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.

                        за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (треті особи: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна, Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлія Анатоліївна) про визнання свідоцтва про право власності на спадщину недійсним, на рішення Біляївського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Груца Є.Є. 21 травня 2015 року у м. Біляївка Одеської області, -

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 (треті особи: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М., Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А.) про визнання свідоцтва про право власності на спадщину недійсним (т.1 а.с. 2-6).

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати ОСОБА_5 , батька позивача. ОСОБА_5 на день відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом зі своєю матір`ю  за адресою: АДРЕСА_1 .

 Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 не заявляв про свою відмову від спадщини. Разом з тим, спадкова справа заведеною у той час не була. Таким чином, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_4 але не оформив свої спадкові права.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , після смерті якого спадкоємцем першої черги за законом є позивач. 23 травня 2014 року позивач подав до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що постійно мешкав в АДРЕСА_1 . Державним нотаріусом Грабовенко-Ворсуляк Д.М. була заведена спадкова справа.

 04 серпня 2014 року відповідачка ОСОБА_3 подала заяву до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_4 та зазначила, що інших спадкоємців немає. В той самий день, 04 серпня 2014  року,  державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим номером 1-1445 на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлій ОСОБА_4 на ім`я відповідачки.  

 Відповідачем до державної нотаріальної контори було надано довідку №3077, видану Великодальницькою сільською радою, в якій, зазначено, що ОСОБА_5 , в буд. АДРЕСА_1 по день смерті своєї матері та після її смерті не проживав. Крім того з довідки №2388, виданої Великодальницькою сільською радою вбачається, що ОСОБА_3 по день смерті матері, ОСОБА_4 , проживала разом з нею.

Ці довідки дали підставу нотаріусу видати відповідачці ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом № 1-1445.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано свідоцтво  про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3  04 серпня 2014 року за реєстровим номером 1-1445,  недійсним. У визнанні за ОСОБА_2 права власності на  будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_5 - відмовлено (т. 1 а.с. 152-153).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - скасовано, ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 . В решті рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року залишено без змін (т. 1 а.с. 268-272).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2015 року залишено без задоволення (т. 2 а.с. 154-155).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено. Ухвали апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2015 року - залишено без змін (т. 2 а.с. 212-213).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21 липня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року залишено без задоволення (т. 2 а.с. 230-232).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 липня 2017 року залишено без змін (т. 3 а.с. 67-70).

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року було оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 , яка не приймала участі у розгляді справи у суді першої інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року порушує її права та законні інтереси, оскільки судом не встановлено всіх спадкоємців, не залучено її до участі в справі, так як апелянт проживає у спірному будинку із малолітньою дитиною, зареєстрована в ньому та є спадкоємцем 4-ї черги. (т. 3 а.с. 80-82).

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року залишено без змін (т. 4 а.с. 98-101).

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 20 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду (т. 4 а.с. 198-204).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (баба позивача та мати відповідача), що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме: житловий будинок   АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 08 квітня 2008 року.

Після смерті ОСОБА_4 її діти ОСОБА_5 (батько позивача) та ОСОБА_3 (відповідач) за оформленням спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Позивач ОСОБА_2 є онуком померлої ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 .

Батько позивача ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_4 син померлого ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

04 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 04 серпня 2014 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом,    за реєстровим номером 1-1445 на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_3 , доньки померлої.

Державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області 05 вересня 2014 року ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та?видачею 04 серпня 2014 року свідоцтва про право      на спадщину на ім`я ОСОБА_3 .

Розпорядженням голови Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області за № 12 від 03 лютого 2015 року було анульовано довідку № 2388 від 23 травня 2014 року, видану Великодальницькою сільською радою ОСОБА_3 щодо її проживання з матір`ю ОСОБА_4 на день смерті, та довідку № 3077 від 18 липня 2014 року щодо проживання   ОСОБА_5 на день смерті його матері ОСОБА_4 в спірному житловому будинку.

Розпорядженням Голови Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області за № 20/2015 від 07 квітня 2015 року було анульовано довідки № 2354, № 2355, № 2356 від 23 травня 2014 року, видані Великодальницькою сільською радою ОСОБА_2 щодо постійного місця проживання ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1 по день своєї смерті та на момент смерті його матері, ОСОБА_4 .

Вирішуючи, при новому розгляді справи, питання щодо порушення прав ОСОБА_1 рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців  за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині  (частина перша статті 1259 ЦК України).

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї?черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).

Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті   1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 496/4615/15 за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну черговості у праві спадкування, визнання права власності на частину спадкового майна.

Справа по суті не розглянута.

За загальним правилами цивільного процесуального права, процесуальні права особи є похідними від матеріальних прав, а право на захист процесуального права на оскарження судового рішення залежить від наявності у особи порушеного матеріального права, та від вирішення судом у оскаржуваному рішенні її прав та інтересів.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що саме звернення до суду із відповідним позовом (про зміну черговості в праві на спадкування) або договір між спадкоємцями є належним способом встановлення права ОСОБА_1 на спадкування.

При цьому, колегія суддів доходить до висновку, що у межах розгляду даної цивільної справи апелянт ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що її права та обов`язки було вирішено оскаржуваними рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 травня 2015 року

Відповідно до вимог статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо з мотивувальної частини рішення вбачаються висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Відповідно до вимог статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо  після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Отже, сама по собі наявність у особи вірогідності правового інтересу у справі не обов`язково свідчить, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки. Це питання підлягає вирішенню, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

До подібних висновків щодо права оскарження судових рішень особою, що не брала участі у справі, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15.

Колегія суддів вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 не довела наявності свого права, оскільки не представила а ні рішення суду про таке право, а ні договору між спадкоємцями, за таких умов судовим рішенням, на яке нею подано апеляційну скаргу, не могло вирішуватись питання про її права, інтереси та обов`язки, у зв`язку із чим апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 362, 367, 368, 369, 390 ЦПК України, колегія суддів, --

постановила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (треті особи: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна, Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлія Анатоліївна) про визнання свідоцтва про право власності на спадщину недійсним, на рішення Біляївського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Груца Є.Є. 21 травня 2015 року у м. Біляївка Одеської області, - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 23 квітня 2021 року.

Головуючий                                                        С.О. Погорєлова

Судді                                                        О.В. Князюк

                                                       О.М. Таварткіладзе