Cправа № 563/406/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       27.04.2021 року         м.Корець

Корецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді            Опришка П.З.

секретар судового засідання         Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Інспектор батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Захарчук Мар`яна Вадимівна про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Інспектор батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Захарчук Мар`яна Вадимівна про скасування постанови та просить скасувати постанову серії ЕАН № 4050080 від 10.04.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 10 квітня 2021 року о 23.59 год. інспектором батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Захарчук Мар`яною Вадимівною винесено постанову про те, що 10.04.2021 року о 23:48 год. ОСОБА_1 на транспортному засобі R450 НОМЕР_1 у м.Рава-Руська по вул.Львівській, 71 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено» та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чи порушив п.8.4.в ПДР і за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою його піддано адміністративному штрафу у розмірі 340 грн. Проте, зазначає, що вказаного правопорушення не вичиняв, оскільки у вказаний час у постанові на зазначеному транспортному засобі не рухався, а перебував у багатокілометровому заторі вантажних автомобілів понад 8 годин, який утворився на міжнародному пункті пропуску на виїзді з України м.Рава-Руська Львівської області з незалежних від нього та інших водіїв причин. Всі вантажні автомобілі стояли просто на смузі руху в напрямку пропускного пункту вишикувавшись як попереду так і позаду транспортного засобу яким він керував. Рухатись ні вперед, ні назад не було можливим через утворення багатокілометрової черги. Проте, інспектор не об`єктивно оцінив ситуацію, що утворилась на пункті пропуску, не відібрав у нього жодних пояснень та інших водіїв які були очевидцями даної події, та виніс протиправну постанову. Вчинення правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім самої постанови. Просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Ухвалою судді Корецького районного суду Рівненської області Опришка П.З. від 20.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами ст.286 КАС України.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.04.2021 року. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, відзиву і клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не подано.

Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа, Інспектор батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Захарчук Мар`яна Вадимівна в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. Жодних клопотань чи заяв на адресу суду не подала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ч. 4 ст.229 КАС України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст.268КАС України не прибуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, з`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4050080 від 10.04.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 10.04.2021 о 23:48 в м.Рава-Руська, по вул.Львівська 71, керуючи транспортним засобом не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та здійснив зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку, чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху./а.с. 4/.

З долучених позивачем до справи світлокопій судом встановлено, що автомобіль Scania R450, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , знаходиться у заторі вантажних автомобілів/а.с. 6-8/.

Таким чином між сторонами виник спір щодо правомірності винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ним Правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормою ч. 1 ст.122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього рухута експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами. Відповідачем Управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та правомірність винесеної Інспектором батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Захарчук М.В. постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав жодних доказів: пояснень свідків, письмових доказів, показань технічних приладів чи технічних засобів, зокрема, відеозапису фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Вказане свідчить про те, що Інспектор батальйону № 1 роти №1 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Захарчук М.В. розглянула справу та притягнула позивача до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення ним адмінправопорушення та винуватості останнього.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, з порушенням законних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст.251КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки. Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Отже, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова, яка, по суті, є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних у ній.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що 10.04.2021 року о 23:59 год. в м.Рава-Руська, вул.Львівська 71 на автомобілі Scania R450, державний номерний знак НОМЕР_1  він не здійснював рух транспортним засобом, оскільки перебував у багатокілометровому заторі вантажних автомобілів, який утворився на міжнародному пункті пропуску на виїзді з України у м.Рава-Руська Львівської області, а тому не вчиняв правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача відповідачем не спростовані, тому суд знаходить доведеним, що інкриміноване йому правопорушення він не вчиняв, а відтак притягнений до адміністративної відповідальності неправомірно.

Суд вважає, що інспектор при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог закону щодо дослідження всіх обставин справи та підтвердження їх доказами, а тому подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та винність ОСОБА_1 не є доведеною.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.245КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В п. 3 ч. 1 ст.293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а саме скасування постанови серії ЕАН № 4050080 від 10.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень за порушення ч. 1 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову серії ЕАН № 4050080 від 10.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2021 р.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції, зареєстроване місцезнаходження:79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: інспектор роти № 1 батальйону № 1УПП в Львівській області Департаменту патрульної поліції Захарчук Мар`яна Вадимівна, 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Суддя                         П.З. Опришко