Справа № 2а-91/2010р.

                                                              П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 14 квітня 2010 року Новоазовський районний суд Донецької області в складі:

      судді                                                                                     Бєльченко Л.А.

     при секретарі                                                                       Попковій О.А.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Новоазовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов`язання виконати певні дії,

 в с т а н о в и в:

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України Новоазовського району Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги. В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30%. Проте їй така надбавка не виплачувалась. Просить поновити строк звернення до суду та прийняти рішення, яким зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року по 31.01.2010 року  у розмірі 3821,8грн., а також зобов`язати відповідача нараховувати та сплачувати щомісячну державну соціальну допомогу у 2010р.

     Позивач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність (а.с.11).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, були надані письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог, справу розглянути у відсутності представника відповідача.

     За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін та на підставі доказів, наданих у справі.

     Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФ України в Новоазовському районі Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945року) було менше 18 років.

     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФ України в Новоазовському районі Донецької області та отримує пенсію за віком.

     Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30% мінімальної пенсії за віком.

     Водночас ст.7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

     Згідно з ч.2ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отриманні з вини органу, що приймає і виплачує, виплачуються за минулий час без обмеження  будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

     Відповідно до ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із законом України «Про пенсійне забезпечення».

     Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів  населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

     Згідно з ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі якого призначено пенсію позивачеві, суми пенсії. Не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

     Таким чином, річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, у даному випадку не застосовується.  

     Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення, зокрема, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.

     Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсації і гарантії громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше(додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов`язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

     Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закон, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

     Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод.

     У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величинами мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки його як дитини війни.

     Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права(аналогія права).

     На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнобов`язкове  державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

     Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

     Визначення прожиткового мінімуму, закладання правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

     Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

     Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур`єр» від 23 грудня 2006року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня-387 гривень, з 1 жовтня-395 гривень.

     Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року(«Урядовий кур`єр» та «Голос України» від 28.03.2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.

     При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п`ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415грн.11коп.

     Враховуючи положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає необхідним задовольнити вимоги і зобов`язати здійснити підвищення пенсії позивачу на 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

     Крім того, підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

     Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

     Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з прийняттям повної редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28.05.2008 року КМУ була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10грн., з 01 липня – 48,20грн., з 01 жовтня – 49,80грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного Фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого суд вважає дії відповідача в порушені права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22.05.2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправними.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009р. по 31 січня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити нарахування та виплату доплати до пенсії надалі є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

 Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління ПФУ в подальшому робити нарахування та виплату доплати до пенсії є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.  

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає необхідним відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченої компенсації саме в розмірі – 1448,70 грн., оскільки визначення обгрунтованого розміру компенсації належить до компенсації Пенсійного фонду після проведення відповідного розрахунку.

За таких підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,9,10,11,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                           П О С Т А Н О В И В:

 Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоазовському районі Донецької області  про зобов`язання виконати певні дії задовольнити частково.

 Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Новоазовському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком- протиправною.

 Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Новоазовському районі Донецької області здійснити нарахування ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.01.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

 У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.  

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новоазовський районний суд Донецької області шляхом подачі в 10-ний строк  з дня його постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього  протягом 20-ти днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядкуч.5 ст. 186 КАС України.  

  Суддя-