Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #93677520
Єдиний державний реєстр судових рішень

 

 

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

справи №1-9/2004, № 1-17/2005

провадження № 13-58зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаОСОБА_1 , 

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 ,  ОСОБА_17 

розглянула заяву засудженого ОСОБА_18 про перегляд завиключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) вироків Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 квітня 2004 року й Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2005 року, а також ухвали Верховного Суду України від 30 вересня 2004 року і

встановила:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 квітня 2004 року з урахуванням змін, унесених 30вересня 2004 року Верховним Судом України, ОСОБА_18 було засуджено за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115, пунктами 9, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі  КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Також ОСОБА_18 було засуджено вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ч. 2 ст. 71 КК за сукупністю вироків йому призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. 

У подальшому засуджений звертався із заявою про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами, яку Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалою від 8 лютого 2019 року залишив без задоволення. Суди апеляційної та касаційної інстанцій погодились із таким рішенням (ухвала Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2019року та постанова від 26лютого 2020року відповідно).

Європейський суд з прав людини (далі  ЄСПЛ) у рішенні від 11 березня 2021 року всправі «Дембо та інші проти України» (заяви №2778/18 та 46 інших, у тому числі ОСОБА_18 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію. 

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, засуджений ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі  Велика Палата) із заявою проперегляд за виключними обставинами зазначених вироків та ухвали. Суть доводів заявника зводиться до того, що встановлене ЄСПЛ порушення ст. 3 Конвенції тягне за собою перегляд усіх аспектів кримінальних справ, у яких ухвалено оскаржені судові рішення. ОСОБА_18 заперечує обґрунтованість його засудження, стверджує про істотні порушення норм процесуального закону, зокрема права на захист, і просить скасувати рішення національних судів тазвільнити його з ув`язнення. 

Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.

ЄСПЛ у рішенні «Дембо та інші проти України», констатуючи порушення ст.3Конвенції стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення, зазначив, що Конвенція не забороняє застосування цього виду покарання до осіб, засуджених за вчинення особливо тяжких злочинів, таких як убивство. Однак уєвропейській пенітенціарній політиці робиться наголос на реабілітації ув`язнених; первинне виправдання ізоляції особи від суспільства може втратити актуальність після тривалого відбуття покарання. Тож для додержання вимог ст.3 Конвенції має існувати можливість скорочення довічного ув`язнення, тобто засуджений повинен мати перспективу звільнення та можливість перегляду вироку на основі оцінки того, чи існують законні пенологічні підстави для його тривалого ув`язнення, до яких належать: покарання, стримування, захист громадськості та реабілітація. При цьому ЄСПЛ постановив, що сам факт визнання існування порушення вже є достатньою справедливою компенсацією. 

Таким чином, у рішенні міжнародної судової установи, на яке ОСОБА_18 посилається як на підставу для перегляду, ЄСПЛ указав на системну проблему вукраїнському законодавстві, що належить подолати заходами загального характеру  шляхом унесення до чинних законів змін, спрямованих на усунення їїпершопричини, асаме шляхом запровадження в Україні процедур, котрі би назаконодавчому рівні забезпечували у перспективі можливість звільнення абодострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Удосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів, внесення до них змін та доповнень є прерогативою законодавчої влади і не належить до повноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади вУкраїні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України, у тому числі і на виконання рішень міжнародної судової установи відповідно до Закону України від 23 лютого 2006року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Застосовані у справі ОСОБА_18 принципи та характер констатованого порушення Конвенції свідчать про те, що не було додержано такого права заявника, яке наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до порушення Конвенції. У таких випадках, з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи від 19 січня 2000 року, засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру, виконання яких покладається накомпетентні органи державної влади.

Рішення ЄСПЛ, ухвалене на користь ОСОБА_18 та 46 інших осіб, немістить вказівок на те, що в основі констатованих щодо заявника порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять підсумнів результат оскаржених проваджень на національному рівні, або що ціпорушення були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальних справ, які й надалі зумовлюють шкідливі наслідки і не можуть бути усунуті іншим способом, як під час повторного розгляду справ.

З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для відкриття провадження зазаявою ОСОБА_18 про перегляд оскаржених вироків та ухвали завиключними обставинами у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

З огляду на викладене у відкритті провадження за заявою ОСОБА_18 слід відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами  повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду

постановила:

Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_18 про перегляд завиключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст.459 Кримінального процесуального кодексу України вироків Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 квітня 2004 року та Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2005 року, а також ухвали Верховного Суду України від 30 вересня 2004 року.

Заяву ОСОБА_18 з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 

Судді:  

ОСОБА_2  ОСОБА_10  

ОСОБА_3   ОСОБА_11 

ОСОБА_4  ОСОБА_12 

ОСОБА_5  ОСОБА_13 

ОСОБА_6  ОСОБА_14 

ОСОБА_7  ОСОБА_15 

ОСОБА_8  ОСОБА_16 

ОСОБА_9   ОСОБА_17  

 

  • Номер: 11-п/781/96/18
  • Опис: Сафронов Сергій Анатолійович 185 ч.3,115 ч.1 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-9/2004
  • Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
  • Суддя: Григор&'єва Ірина Вікторівна
  • Результати справи: подання (клопотання) задоволено та передано справу до суду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.05.2018
  • Дата етапу: 25.05.2018
  • Номер: 11-п/4809/92/19
  • Опис: Сафронов С. А. 187 ч.3,4, 115 ч.2, 263 ч.1, 153 ч.2 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 1-9/2004
  • Суд: Кропивницький апеляційний суд
  • Суддя: Григор&'єва Ірина Вікторівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.01.2019
  • Дата етапу: 21.01.2019
  • Номер: 21-з/4809/6/19
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 1-9/2004
  • Суд: Кропивницький апеляційний суд
  • Суддя: Григор&'єва Ірина Вікторівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.06.2019
  • Дата етапу: 28.08.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація