ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7574/21

провадження № 6/753/493/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судових засідань Москаленко А.П.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

вивчивши спільну заяву Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № № 753/15296/17 в процесі виконання,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2021 року Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Дарницького районного суду м. Києва зі спільною заявою про затвердження мирової угоди, укладеної в ході виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2021 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.

За результатами вивчення заяви та матеріалів цивільної справи № 753/15296/17 суд дійшов висновку, що заява подана без дотримання вимог цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стягнуто з кожного на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» заборгованість за договором купівлі-продажу квартири від 6 лютого 1997 року у сумі 59985,43 грн., яка складається з 55590,03 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу квартири, 4395,40 грн. 3% річних та судового збору в розмірі 599,87 грн.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2015 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2015 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити певні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови мирової угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Системний аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Після ухвалення судового рішення судовий процес припиняється. Разом з тим, процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Порядок укладення та затвердження мирової угоди під час виконавчого провадження врегульований в статті 434 ЦПК України. Так, в частині першій вказаної норми закріплено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Зі змісту частини першої статті 434 ЦПК України вбачається, що на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, які уповноважені звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, яке розширеному тлумаченню не підлягають.

Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження.

У зв`язку з наведеним, у разі звернення сторін безпосередньо до суду з письмовою заявою про укладення мирової угоди під час виконання судового рішення, суд має виходити з того, що заява підписана особами, які не мають права її підписувати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 753/16296/14-ц.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскільки положення цивільного процесуального законодавства не регулюють питання щодо процесуального рішення, яке слід прийняти за мировою угодою сторін виконавчого провадження, яка надійшла до суду від неналежного суб`єкта, суд застосовує аналогію закону, а саме: положення пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, згідно з якими позовна заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 185, 434 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

заяву про затвердження мирової угоди повернути заявникам - Приватному акціонерному товариству «Фармацевтична фірма «Дарниця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.В. Шаповалова