Судове рішення #9366366

   

Справа №1-157/10

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                         27 травня 2010 року

Ковельський   міськрайонний  суд    Волинської області  

під головуванням судді Луньової Т.М.,  

за участі секретаря –   Бєлих Н.Б.,  

прокурора – Вальчук А.П.,

підсудного  - ОСОБА_1,  

захисника  - адвоката ОСОБА_2,  

потерпілоі -  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кутаїсі Республіки Грузія, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово безробітного, мешканця АДРЕСА_2 раніше судимого: 12.09.1995 року Ковельським міським судом за ч.2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого на підставі акту амністії 14.03.1996 року; 28.07.1997 року Ковельським міським судом за ч.3 ст. 229-6, ч.2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 29 січня 1999 року по закінченню відбуття покарання; 24.05.1999 року Ковельським міським судом за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145,102 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, - у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

                     Будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185  КК України, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 10 лютого 2010 року, в обідню пору,  з приміщення квартири АДРЕСА_1 таємно, повторно викрав радіотелефон марки  «PANASONIC KX-TG  2432 B» вартістю 560 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що на початку лютого 2010 року, з приміщення квартири АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської області, у якій він проживав разом з співмешканкою ОСОБА_5, малолітніми дітьми та матір*ю співмешканки – потерпілою ОСОБА_3, він викрав належний потерпілій радіотелефон «Панасонік». Зазначеного  телефона подарував своїй знайомій ОСОБА_6.  

Хоча у ході досудового слідства та на початку судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину  визнавав частково, зокрема давав покази, що  у зв*язку з псуванням стаціонарного дискового телефону   він вирішив підключити радіотелефон «Панасонік», однак  телефон виявився несправним, у зв*язку з чим він  вирішив  передати радіотелефон для ремонту своєму знайомому на ім*я ОСОБА_8, який мешкає у смт. Турійськ.  Оскільки адреси проживання свого знайомого ОСОБА_8 він не знав, то залишив телефон у своєї знайомої ОСОБА_6 на збереження. Через кілька днів потерпіла спитала в нього про телефон,  він  зателефонував до ОСОБА_6 щоб та привезла  телефона,  вина підсудного у вчиненні  крадіжки чужого майна, як і покази підсудного щодо визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_3, показаннями свідків, матеріалами кримінальної справи.

 

Зокрема, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що з червня 2006 року у власній квартирі за адресою АДРЕСА_1 в  м. Ковелі Волинської області, на шафі у кімнаті вона зберігала радіотелефон марки  «PANASONIC KX-TG  2432 B». Зазначений телефон знаходився в упаковці оскільки після перевірки його робочого стану ним ніхто не користувався. На початку лютого 2010 року співмешканець її доньки,   підсудний ОСОБА_1, побив дискового телефона, що знаходився у квартирі  потерпілої.  Пошкодженого телефона вона також поклала на шафу поруч з новим радіотелефоном «PANASONIC KX-TG  2432 B». Через кілька днів  до неї в гості зайшла  ОСОБА_7 і вона попрохала останню, щоб та допомогла їй дістати з шафи пошкодженого  телефна, щоб занести  до майстрів. Однак, коли вона діставала телефон  із шафи, виявила, що коробка  у якій зберігався радіотелефон, пуста. У викраденні телефона вона одразу запідозрила підсудного, а від ОСОБА_7 дізналась про те, що в смт. Турійськ в підсудного є коханка на ім*я ОСОБА_6.  Зателефонувавши  ОСОБА_6, ОСОБА_7 дізналась, що дійсно, 12 лютого 2010 року підсудний подарував ОСОБА_6 радіотелефон «Пканасонік». Даний факт ствердила і сама ОСОБА_6. Того ж дня до неї додому прийшов підсудний ОСОБА_1 якому вона  повідомила про викрадення телефону, однак останній категорично заперечив  факт  викрадення телефона, запевнивши її у тому, що телефона не чіпав взагалі. Оскільки телефона їй ніхто не повернув, вона звернулась з відповідною заявою до міліції. Того ж дня до неї зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила про своє бажання повернути радіотелефона, якого їй подарував підсудний. Наразі телефон їй повернуто.

У судовому засіданні свідок  ОСОБА_7 ствердила показання потерпілої ОСОБА_3, а також свердила ту обставину, що зі слів свідка ОСОБА_6 дізналась про те, що 12 лютого 2010 року підсудний подарував свідкові ОСОБА_6 радіотелефон. Зазначеного телефона свідок ОСОБА_6 повернула потерпілій.  Крім цього показала, що при зустрічі з підсудним той особисто зізнався у викраденні телефону, пояснивши свій вчинок тим, що хотів зробити приємне ОСОБА_6 .

Допитана в судовому засіданні  свідок ОСОБА_5 ствердила ту обставину, що у квартирі її матері, потерпілої ОСОБА_3, на шафі зберігався радіотелефон  «PANASONIC KX-TG  2432 B». До лютого 2010 року  разом з нею у зазначеній       квартирі проживав і підсудний ОСОБА_1, який є батьком її сина.  15 лютого 2010 року потерпіла виявила зникнення з квартири радіотелефона і цього ж дня повідомила про це її та підсудного ОСОБА_1, який категорично заперечив свою причетність до зникнення телефона. Потерпілу обурила поведінка підсудного, оскільки зі слів жительки смт.Турійська ОСОБА_6 вона вже знала про те, що викраденого телефона підсудний подарував ОСОБА_6 на її  день народження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 ствердила ту обставину, що приблизно 10 лютого 2010 року, пізно увечері,  до неї в гості  приїхав її колишній співмешканець ОСОБА_1, який подарував  їй радіотелефон «PANASONIC KX-TG  2432 B».  Через кілька днів їй зателефонувала ОСОБА_7 і повідомила, що з квартири ОСОБА_3 викрадено  радіотелефон «PANASONIC KX-TG  2432 B». Зрозумівши, що підсудний подарував їй викраденого телефона вона, з приводу почутого,  зателефонувала підсудному. Той сказав, щоб вона повернула телефон потерпілій, що вона і зробила.

Вина підсудного у вчиненні злочину доводиться наступними письмовими доказами у справі: протоколом огляду місця події від 16.02.2010 року (а.с.7-8); протоколом вилучення від 24.02.2010 року, згідно якого у громадянки ОСОБА_3 Було вилучено радіотелефон    «PANASONIC KX-TG  2432 B», якого потерпілій повернула ОСОБА_6(а.с. 9); висновком експерта  №34 від 23 квітня 2010 року, згідно якого залишкова вартість радіотелефону марки   «PANASONIC KX-TG  2432 B» на час вчинення злочину становила 560 грн. (а.с.42-45).  

Суд повно, всестороннє, об*єктивно аналізуючи зібрані у справі докази приходить до висновку, що умисні дії підсудного ОСОБА_1  органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, підсудний ОСОБА_1  вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

При обранні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого підсудним злочину та особу винного у їх сукупності.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить рецидив злочину, а також вчинення злочину щодо особи похилого віку.

До пом*якшуючих покарання підсудного ОСОБА_1 обставин суд відносить чистосердечне розкаяння підсудного, а також ту обставину, що підсудний страждає на тяжке хронічне захворювання – фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, обравши покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України,   суд –

                                                                            з а с у д и в :  

                       ОСОБА_1 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді  позбавлення волі на строк 2 роки   (два роки  ).

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1  рахувати з моменту затримання – 17 березня  2010 року.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1   до вступу вироку в законну силу залишити попередню – тримання під вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати  за проведення товарознавчої експертизи в сумі 150,24 грн.  

Речові докази у справі радіотелефон «PANASONIC KX-TG  2432 B» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд протягом п*ятнадцяти днів з   дня  його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуюча:                                                    Т.М.Луньова      

  

 

 

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація