Cправа №1-156/2010              

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                      17 травня  2010 року                                                                                  

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді – Луньової Т.М.,

за участі секретаря – Бєлих Н.Б.,

прокурора – Клімука В.С.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

потерпілої – ОСОБА_2,

законного представника неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_3,

підсудного – ОСОБА_4  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово безробітного,  такого, що не притягався до кримінальної відповідальності,  - у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

                                                             в с т а н о в и в :

                  Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, тобто у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.  Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 20 березня 2010 року близько 22.00 годин в м. Ковелі по вулиці Брестській, поблизу перехрестя  зазначеної вулиці з вулицею Вавилова, з метою незаконного заволодіння   чужим майном, обманним шляхом,  зловживаючи довірою потерпілої  ОСОБА_2, отримав від неї мобільного телефона  «Нокіа 5800» вартістю 3000 грн. із сім картою оператора мобільного зв*язку «Білайн» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 7 грн., та звернув зазначене майно у свою користь .

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, у вчиненому розкаюється, прохає справу провадженням закрити звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв*язку з примиренням з потерпілою. Зокрема показав, що повністю відшкодував заподіяні потерпілій збитки.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 та законний представник неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_3 клопотання підсудного, щодо закриття провадження у справі, підтримали, звернулись до суду з письмовою заявою у якій прохають провадження у кримінальній справі закрити у зв*язку з примиренням підсудного з потерпілою. Ствердили ту обставину, що підсудний повністю  відшкодував завдані злочином збитки.    

Заслухавши клопотання підсудного ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_2 та законного представника потерпілої – ОСОБА_3, щодо звільнення підсудного від кримінальної відповідальності у зв*язку з примиренням винного з потерпілою, думку прокурора, який не заперечує проти закриття кримінальної справи на підставі ст.8 КПК України, ст. 46 КК України,  суд приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є  невеликої тяжкості.

                      Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності , якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

                      Як вбачається з матеріалів справи підсудний ОСОБА_4   вперше притягається до кримінальної відповідальності,  обвинувачується у вчиненні  злочину невеликої тяжкості.

Заявами  підсудного та потерпілої    доводиться та обставина, що підсудний та потерпіла примирилися.  Крім цього, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 та законний представник потерпілої ОСОБА_3 ствердили ту обставину, що підсудний повністю відшкодував заподіяні злочином збитки і будь-яких претензій до підсудного вони  не мають.

                      Згідно ч.2 ст. 8 КПК України за наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

                      Відповідно до п.4 Пленуму Верховного Суду України від 23  грудня 2005 року №12  «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених  у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов*язковим.  

                       На підставі ст.8 КПК України, ст. 46 КК України, суд –

                                                                 п о с т а н о в и в :

                       Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України провадженням закрити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 8 КПК України  за примиренням винного з потерпілою.  

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_4, у виді підписки про невиїзд з постійного  місця проживання, скасувати.

                      Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд протягом семи днів з дня іі проголошення.

Головуюча:                                                     Т.М.Луньова