ВИРОК

 Іменем   УКРАЇНИ.

Справа номер 1-17/2007р.

23 березня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О.

при секретарі Дем'яненко Т.В., Костенко-Молочкової С.В. за участі прокурора Василенко С.В. підсудного ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рахів, Закарпатської області, громадянина України, освіта вища, розведеного, не працюючого, проживає: АДРЕСА_1, раніше судимого 01.11.1990 року Славутицьким міським судом Київської за ст.140 ч.2 КК України в редакції 1961 року,

- у скоєні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Злочин скоєно при таких обставинах згідно рішення Славутицького міського суду Київської області, за цивільним позовом громадянки ОСОБА_2 до громадянина ОСОБА_1, та виконавчого листа № 2-141 від 20 березня 2006 року, ОСОБА_1, повинен сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень кожного місяця починаючи з 23 лютого 2006 року до її повноліття. ОСОБА_1 будучи батьком дитини, та усвідомлюючи, що є рішення суду, на підставі якого він зобов'язаний сплачувати кошти на утримання дочки, маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, з 23.02.2006 року по 23.01.2007 року не виплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_3. Державним виконавцем державної виконавчої служби, ОСОБА_1, від 22.08.2006 року, 04.09.2006 року, 01.12.2006 року, були вручені виклики та пропозиції-попередження про необхідність сплати аліментів з довідками-розрахунками, та останній попереджався про настання кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, які ОСОБА_1 отримував, та був ознайомлений. Але ОСОБА_1, після отримання попереджень, ніяких заходів, щодо погашення заборгованості, та виплати аліментів не вжив, кошти громадянці ОСОБА_2, на утримання дитини не виплачував. ОСОБА_1 систематично не виплачуючи аліменти на утримання дитини з 23.02.2006 року та маючи заборгованість станом на 23.01.2007 року в сумі 3290 гривень 00 копійок не дав змоги ОСОБА_2 забезпечувати нормальний розвиток та виховання дочки.

Допитаний у суді в якості підсудного ОСОБА_1, провину у скоєному не визнав, суду пояснив, що він раніше проживав у шлюбі з ОСОБА_2, від спільного шлюбу має неповнолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. 01 жовтня 1990 року він був засуджений Славутицьким міським судом за ст. 140 КК УРСР в редакції 1961 року. Після відбуття покарання в червні 1993 року повернувся до м. Славутича, до своєї родини, де проживав до жовтня 1994 року, після чого залишив свою дочку з дружиною. В період часу з 1994 року по 2006 рік він працював в м. Харкові, в Закарпатській та Чернігівській областях за домовленістю, за що отримував гроші. За цей час він періодично, один раз на 3-4 місяці приїздив до м. Славутич, де проживав у своїх знайомих. Про місце проживання своєї родини в м. Славутич йому, за його словами, було відомо, але ніяких стосунків із дочкою та дружиною не підтримував, вихованням дочки не займався, матеріальної допомоги їм не надавав, хоча мав можливість це робити. В січні 2006 року повернувшись на постійне проживання до м. Славутич, де він почав проживати разом зі співмешканкою ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1. У вересні 2006 року він дізнався, що дружина з ним розлучилася і після розлучення одружилася з ОСОБА_5. Після цього він декілька разів зустрічав в її місті, ОСОБА_2 просила в нього гроші, на що він відповідав, що ніяких грошей вона від нього не отримає. В ДВС м. Славутич він був ознайомлений з виконавчим листом, згідно з яким, за рішенням Славутицького міського суду

2

він має сплачувати аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень кожного місяця починаючи з 23.02.2006 року і до досягнення нею повноліття. Також останній пояснив, що отримував в ДВС м. Славутич пропозиції-попередження та довідки-розрахунки і йому державним виконавцем роз'яснювалось про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати аліментів. Але він після отримання попереджень, ніяких заходів, щодо погашення заборгованості, та виплати аліментів не вжив, кошти ОСОБА_2 на утримання дочки не виплачував, хоча як він пояснює, має можливість сплачувати аліменти в повному обсязі, але сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 не бажає. З січня 2006 року він ніде постійно не працював, так як робив ремонт в квартирі своєї співмешканки ОСОБА_4., хоча йому неодноразово пропонували роботу у вигляді ремонту квартир мешканці м. Славутича, від якої він відмовлявся, так як не мав на це часу у зв'язку із ремонтом квартири своєї співмешканки. Крім цього, він мав випадкові заробітки, гроші від яких витрачав особисто на себе. В період з 1993 року по 2007 рік зі своєю дочкою він жодного разу не зустрічався, ніякої матеріальної допомоги їй не надавав, вихованням дочки не займався.

Допитана у суді потерпіла ОСОБА_2, суду пояснила, що в 1994 році її чоловік залишивши їх з малолітньою дочкою, зник в невідомому напрямку. Так і не дізнавшись про місце перебування свого чоловіка вона у вересні 2000 року розлучилася з ним. Після розлучення з ОСОБА_1, вона одружилася з ОСОБА_5. В період часу з 1995 року до 2000 року вона працювала в ДСП «ЧАЕС», тому, хоч і не в повному обсязі, але могла забезпечувати нормальний розвиток дитини. Також вихованням та матеріальним забезпеченням дочки займався її чоловік ОСОБА_5., але в жовтні 2006 року останній помер, її пенсії в розмірі 400 гривень не вистачає, щоб забезпечити нормальний розвиток та виховання дитини. У зв'язку із скрутним матеріальним становищем вона в лютому 2006 року звернулася із цивільним позовом до Славутицького міського суду про стягнення із ОСОБА_1, аліментів на утримання їхньої дочки. Згідно рішення Славутицького міського суду від 20.03.2006 року, ОСОБА_1, повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісяця до повноліття дочки починаючи з 23.02.2006 року, але він аліментів не платить зовсім, матеріально дочці не допомагає. Влітку 2006 року вона випадково дізналася, що її колишній чоловік ОСОБА_1, проживає в м. Славутич і після цього неодноразово зверталася до нього із проханням надати кошти на утримання дитини, на що він відповідав, що матеріальним забезпеченням їхньої дочки повинен займатися її теперішній чоловік ОСОБА_5., і надавати матеріальну допомогу категорично відмовився. На даний час, як їй відомо, ОСОБА_1, офіційно ніде не працює, робить ремонт в квартирі своєї співмешканки, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, аліменти не платить і матеріально нічим не допомагає. В період часу з 1994 року по 2007 рік ОСОБА_1, жодного разу не зустрівся зі своєю дочкою, ніякої матеріальної допомоги за цей період дитині не надав, вихованням дочки не займався.

Оцінивши досліджені по справі докази, суд вважає, що провина підсудного у скоєні інкримінованого діяння підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснила, що вона працює заступником начальника державної виконавчої служби в м. Славутич. В неї на виконанні знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом № 2 - 141 від 20.03.2006 року по стягненню з ОСОБА_1, аліментів на утримання дитини: дочки ОСОБА_3 на користь колишньої дружини ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виплачував аліменти, та мав велику заборгованість, вона неодноразово викликала ОСОБА_1, до ДВС м. Славутича та 22.08.2006 року, 04.09.2006 року, 01.12.2006 року виносила йому пропозиції-попередження та надавала довідки-розрахунки, в яких вказувався розмір заборгованості по сплаті ним аліментів, з попередженням ОСОБА_1 особисто ознайомився. Водночас ОСОБА_1 попереджався про настання кримінальної відповідальності за несплату аліментів, але після вручення попереджень даних про те, що ОСОБА_1 почав сплачувати аліменти, до ДВС м. Славутича не надходило. Також ОСОБА_1 неодноразово звертався до ДВС м. Славутича із письмовими заявами про те, що ОСОБА_2 він не знає, будь-яку причетність до останньої заперечує і тому сплачувати аліменти на її користь не бажає.

Допитана у суді свідок ОСОБА_1 О.М., пояснила, що свого батька ОСОБА_1, не пам'ятає, так як з 1994 року, коли він залишив їх з матір'ю, вона його жодного разу не бачила, сьогодні вона його у судовому засіданні побачила вперше. її мати ОСОБА_2 перебуває на пенсії, ніде не працює, так як матері доводиться самостійно займатися її вихованням. Пенсії, яку отримує мати, не вистачає для нормального проживання та її розвитку, вони з матір'ю постійно відчувають матеріальну скруту. Аліментів, які встановлені судом, її батько ОСОБА_1 не сплачує. Мати неодноразово зверталася до нього із прохання допомогти матеріально, але останній надавати матеріальну допомогу категорично відмовляється. Ніякої матеріальної допомоги, за її словами,

3

батько жодного разу їй не надавав, подарунків не робив і зустрічатися з нею не хоче.

Допитана у суді свідок ОСОБА_4., повідомила, що з ОСОБА_1 проживають разом, він робить у її квартирі ремонт. Грошей він їй не дає. В той же час з протоколу допиту ОСОБА_4 вбачається, що вона знайома з ОСОБА_1, на протязі 10 років. З лютого 2006 року вони почали співмешкати з ним в її квартирі, їй відомо, що згідно з рішенням Славутицького міського суду ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своєї дочки на користь колишньої дружини ОСОБА_2, але не сплачує їх, так як сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 не бажає. За час їхнього спільного проживання ОСОБА_1, постійно ніде не працював, так як робив ремонт в її квартирі. За її словами, ОСОБА_1, неодноразово пропонували роботу по ремонту квартир мешканців м. Славутича, але останній від даних пропозицій відмовлявся, так як у зв'язку з ремонтом її квартири не мав на це часу. Також ОСОБА_1, мав випадкові заробітки, отримані кошти від яких він витрачав особисто на себе. Як їй відомо, ніякої матеріальної допомоги своїй дочці ОСОБА_1, жодного разу не надавав. На питання головуючого чому у суді свідок змінив покази, чітко не могла відповісти, хоча у протоколі є підпис що з її слів записано вірно, нею прочитано.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_7., суду пояснив, що він працює дільничним у Славутицькому MB ВС. Він ходив до свідка ОСОБА_4 додому і проводив опитування, вона говорила, що їй відомо, що її співмешканець має бувшу дружину і дочку, на яку повинен був платити аліменти, але не бажає платити, говорила також про те, що підсудний робить ремонти жителям м. Славутича, отримує за це кошти, протокол був їй прочитаний, жодного зауваження не було, чому вона змінила свої покази не зміг пояснити.

Допитана у суді свідок ОСОБА_8., суду пояснила, що на її прохання підсудний пообіцяв зробити кухонний гарнітур, від неї він 20.06.2006 року отримав суму грошей у розмірі 2 480 гривень, але оскільки неякісно зробив роботу, то вона звернулась до суду із позовною заявою до підсудного про відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно заяви ОСОБА_2, до Славутицького MB і ДВС батько її дочки, ОСОБА_1, ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 і просить притягнути його до кримінальної відповідальності /а.с.9,10/.

Рішенням Славутицького міського суду від 20 березня 2006 року з ОСОБА_1, були стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісяця з усіх видів заробітку на дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття починаючи з 23.02.2006 року на користь ОСОБА_2. На підставі цього рішення був виписаний виконавчий лист від 20.03.2006 року, згідно якого ОСОБА_1, повинен виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 300 гривень/а.с.22/.

Згідно наданих попереджень і розрахунків до них ОСОБА_1 більше трьох разів, тобто неодноразово попереджувався про те, що він має заборгованість по аліментам і в разі злісного ухилення від сплати аліментів, буде вирішено питання про порушення проти нього кримінальної справи за ст. 164 КК У країни/а. с 26-30/, про що свідчать його підписи і чого він в судовому засіданні не заперечував.

З довідки Славутицького міського центру зайнятості вбачається, що ОСОБА_1, не звертався за працевлаштуванням. В той же час з довідки з ДВС вбачається, що у підсудного є борг по аліментам на 23.01.2007 року у сумі 3 290 гривень/а.с.33/.

Згідно рішення Славутицького міського суду від 15.01.2007 року за позовом ОСОБА_8., до ОСОБА_1, про відшкодування майнової та моральної шкоди встановлено, що підсудний отримав від останньої кошти у сумі 2 480 гривень, які як потім було з'ясовано витратив на свої потреби.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що в судовому засіданні знайшло підтвердження кваліфікація дій ОСОБА_1, за ст. 164 ч.1 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів(аліментів) на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, відомості про особу, обставини які обтяжують і пом'якшують покарання.

4

Обставини,    які    обтяжують    покарання    підсудного    і    обставини    які    пом'якшують відповідальність підсудного судом не встановлено.

Підсудний за місцем   проживання   ні в чому поганому не був замічений, на даний час офіційно ніде не працює.

Згідно скоєного підсудним, характеристик особи підсудного суд прийшов до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе тільки з застосуванням громадських робіт.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.321,323,324 КПК України, суд

присудив:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст.  164 ч.1  КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 годин.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1., до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На  вирок  може  бути   подана  апеляція   в  апеляційний   суд  Київської  області  через Славутицький міський суд протягом 15 діб.