Справа №167/213/21

Провадження №2/167/144/21  

        РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сіліча І.І.,

з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Свій позов мотивує тим, що з 22 серпня 2017 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що на даний час з відповідачем проживають окремо, дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач участі в утриманні дочки не приймає. Зазначає, що дитині необхідно забезпечити належний рівень життя, який вона не взмозі забезпечити сама, оскільки на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Інших джерел доходу в позивача немає. В свою чергу, відповідач, будучи здоровим, працездатним та отримуючи дохід, не бажає в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання їх спільної дочки.

Враховуючи наведене та посилаючись на норми права, які містяться у ст.ст.150, 180-184 Сімейного кодексу України, просить суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття з врахуванням індексації.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи міститься заява від 12.04.2021 року, в якій позивач просить розгляд справи проводити без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи через оголошення на веб-порталі судової влади. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що сторони з 22 серпня 2017 року перебувають в шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22.08.2017 року Рожищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Під час шлюбу у сторін народилась дитина – дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09 березня 2018 року Дубищенською селищною радою Рожищенського району Волинської області.

Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Луцькому районі – відділення №2 м.Ківерці та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн.

Як слідує зі змісту позовної заяви між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні малолітньої дитини, у зв`язку з чим в останніх існує спір з даного приводу.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 181 Сімейного кодексу України (далі СК України)передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

На момент звернення позивача з позовом до суду та на момент розгляду справи судом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 1921 гривню.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Крім того, за змістом ст.141 СК Українибатьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК Українипередбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд, виходячи із засад розумності, справедливості, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, а також, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків, доходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітньої дитини.

Частиною 2 ст.184 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч.2 ст.184 СК України підлягає індексації в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст.184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

На підставі ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Згідно положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 908 гривень слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь   ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з   ОСОБА_2 в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 27 квітня 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: І.І.Сіліч