Справа № 22ц-492 Головуючий у 1 інст. - Ковалюх В.М..
Доповідач - Хромець Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Хромець Н.С. Суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. При секретарі - Мехед Т.О. З участю позивачки ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду від 19 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав добросусідства,
встановив:
Рішенням Бахмацького районного суду від 19 січня 2007 року відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача знести покриття належного йому погреба з бетону та землі з посиланням на те, що погріб відповідача не створює незручностей для користувача суміжної земельної ділянки.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, а також посилається на неналежне застосування норми матеріального права, бо невикористаний закон, який підлягав застосуванню, а саме ч.2 ст. 152 ЗК України. Апелянт наполягає на тому, що реконструкція погреба здійснена відповідачем самовільно і з порушенням Державних будівельних норм, внаслідок чого
захоплено 30-40 см земельної ділянки, користувачем якої є позивачка, та відбувається залиття земельної ділянки під час дощу.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відмовляючи в позові, суд послався на відсутність порушення права позивачки з боку відповідача. Такий висновок суду ґрунтується на досліджених у справі доказах та встановлених обставинах і відповідає вимогам закону. Зокрема, посилання позивачки на те, що підпірна бетонна конструкція погреба відповідача розташована частково на належній їй земельній ділянці не підтверджена жодними доказами. Згідно з інвентарними даними за 1978 рік погріб розташований на межі земельних ділянок (а.с. 35). Актом обстеження земельних ділянок від 09 січня 2007 р. встановлено, що стіна погреба, яку позивачка вимагає знести, розташована на межі земельних ділянок. Такий же висновок зроблено і у листі міського голови № 03-20/ 646 від 11 травня 2006 р. на адресу позивачки ОСОБА_1 Допитані в судовому засіданні свідки, в тому числі особи, які у складі комісії міськвиконкому обстежували земельні ділянки за зверненням позивачки, підтвердили, що ніяких змін у розташуванні будівель, і погреба зокрема, на земельній ділянці відповідача не сталося. Таким чином, посилання позивачки на порушення межі між земельними ділянками, спростовані наведеними доказами.
Посилання апелянта на створення перешкод у раціональному використання нею земельної ділянки також не підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Судом правильно застосовано матеріальний закон, а саме ст. 103 ЗК України, посиланням на яку позивачка обґрунтовувала свої вимоги і, оскільки, позивачка не довела факт порушення свого права, суд цілком обґрунтовано відмовив у позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Бахмацького районного суду від 19 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.