Код суду 27                                               2-1926/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 11 травня  2010 року      Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого:   судді                                    Рогожиної А.В.  

при секретарі:                                               Костенко А.К.  

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління  пенсійного фонду України  в Костянтинівському районі Донецької області,  третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області,  про визнання дій Управління  пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області у відмові в перерахунку розміру пенсії за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008 року  у відповідності до діючого законодавства  України протиправними, зобов”язання  у відповідності  до ст.  ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  провести перерахунок державної пенсії із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність,  додаткової пенсії в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року з проведенням доплати  недоотриманих сум, -

 ВСТАНОВИВ:

 15 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом до Управління  пенсійного фонду України  в  Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій Управління  пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області у відмові в перерахунку розміру пенсії за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008  року  у відповідності до діючого законодавства  України протиправними, зобов”язання  у відповідності  до ст.  ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  провести перерахунок державної пенсії із розрахунку  мінімальних пенсій за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність,  додаткової пенсії в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність за період 01.01.2008 року по 30.09.2008 року.  

В обгрунтування  позову зазначив, що  він є  інвалідом 3 групи, захворювання пов”язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в УПФУ Костянтинівського  району  Донецької області.

Зазначив, що  відповідно до   ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  він має право отримувати основну пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю  у  розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком.

 В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.  

 Представник відповідача звернувся  до  суду  із заявою про розгляд справи у  відсутність його представника, надавши  заперечення проти позову,  у яких відповідач  просить у задоволенні позову відмовити на підставі того, що  виплата пенсії здійснюється відповідачем  позивачеві у розмірі, встановленому діючим законодавством.  

     Представник  Головного  управління Державного казначейства України у Донецькій області  в судове засідання не з”явився, надав заяву,  в якій просив  розглянути справу за його відсутності та відмовити позивачу у задоволенні  позовних вимог.  

           Дослідивши матеріали справи та  перевіривши надані докази  в межах заявлених позовних вимог,  суд встановив наступне.  

     Позивач  ОСОБА_1 належить  до  першої категорії  як особа, яка потерпіла внаслідок  Чорнобильської катастрофи, що підтверджується  посвідченням серії НОМЕР_1 від  09.04.2002 року (а.с. 5),  визнаний інвалідим 3 групи безстроково згідно  довідки МСЕК серії ДОН № 089140 (а.с.6).  

    З 1 січня 2004 року набрав чинності  Закон України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

    Абзацом  другим  преамбули цього  Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов”язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

     Право громадян України на отримання  пенсійних виплат  зазначене статтею 8 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.  

  Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до  Закону України “Про  пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України “Про  пенсійне забезпечення”  за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання)  з інших джерел.

    Право вибору пенсійних виплат,  передбачене статтею 10 наведеного Закону і означає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії за віком, по інвалідності, у зв”язку з  втратою годувальника, призначається  один із видів довічної пенсії за її вибором.

      Абзацом першим пункту 13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання  пенсії, у тому числі відповідно до Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно  до зазначених законодавчих актів, та  розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Основні положеня щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені   Законом України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі – спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право  на безпечне для життя  і здоров”я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

   Розділ 8 даного Закону передбачає правила  призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього  розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається  після виникнення права на державну пенсію.

       Нормами статті 54  Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв”язку з  втратою годувальника.

     Законом Украни  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» від 28 грудня  2007 року № 107-УІ (надалі – Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до  Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  (пункт 28 розділу ІІ).

   Частина 3 статті 54 та стаття 50  Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  ( в редакції Закону № 107) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з   Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за  шкоду, заподіяну здоров”ю у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу ІІ   Закону Украни  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» , якими з 1 січня  2008 року були внесені зміни до Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема,  і до статтей 50,54.  

Конституційний  суд України дійшов висновку, що законом  про Держбюджет  не  можна вносити зміни до інших актів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх,  оскільки з об”єктивних причин  це  створює протиріччя  у законодавстві, і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.  

 У пункті 6 Конституційного  суду України зазначено, що  рішення у цій справі має преюдиціальне значення для  судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку із  правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень  Закону Украни  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» , визнаних неконституційними.

  Враховуючи вищевикладене,  суд при  розгляді і вирішенні даного спору застосовує  норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  в редацкції,  які були чинними до внесення змін Законом № 107.

 Стаття 50 “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  передбачає,   що особам,   віднесеним до  категорії 1,  призначається  щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком  інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком.  Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53  даного Закону здійснюється повністю залежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

 Нормами  статті 54  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв”язку з втратою годувальника. Зазначені норми  розповсюджуються  на позивача як віднесеної  до категорії  1.

               Частина четверта статті 54  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що  в усіх випадках розміри  пенсій для інвалідів, щодо  яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не  можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком,    по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком,  ураховуючи, що  розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється  на рівні прожиткового мінімуму.

            Суд зазначає, що  даною нормою визначений для даної категорії нижній розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49  спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4  статті 54 даного Закону нижній розмір державної пенсії  для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв”язку з  втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

           Частина  3  статті 54  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із змінами, внесеними згідно із Законом  № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає,  що обчислення і призначення  пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок  Чорнобильської катастрофи із заробітку за  межами зони відчудження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (надалі –загальний закон), у  якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).

             Частиною 1 статті  33 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  визначені  розміри пенсії  по інвалідності залежно від групи  інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп – у чоловіків 25, а у жінок –20  років страхового стажу – за іх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої  відповідно до статтей 27 і 28 цього Закону.

              Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті  54  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  обчислення і призначення пенсії  по інвалідності  здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.            

             Відповідно до частини 2 статті  28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір  пенсії за віком за наявності у чоловіків – 25, а у  жінок – 20 років  страхового стажу встановлюється   у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність,    визначеного законом.

                  Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та  врахування  при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України ”Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також  Закон України “Про  державні соціальні стандарти  та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті  28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

           Частиною 3 статті  4 даного Закону   (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що  прожитковий мінімум на одну особу,  а також окремо для тих,  хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про  Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується  в офіційних  виданнях  загальнодержавної  сфери розповсюдження.

            Статтею   58 Закону Украни  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів України» ,  від 28.12.2007 р № 107-УІ, що набрав чинності з 1 січня  2008 року, був затверджений  прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність  з 1 січня- 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.  

            Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи з наведених розмірів.

          Крім того, суд зазначає, що  Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено в рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  пов”язану з реалізацією права на соціальний захист неприпустимістю обмеження  конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян україни, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.  У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є  видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній  життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття  нових законів або внесення змін до чинних законів та статтею 22 Конституції України  не допускається.

              Постановляючи судове рішення  у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені  статтями 1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст. 22.23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання  прийнятих на себе зобов”язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як  статтею 8 Конституції України, так  і ст. 8  Кодексу адміністративного судочинства України.

           Крім того, за приписами ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до  чинних законів не допусається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

           Статтею 8 Конституції України визначено, що  в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Норми Конституції є нормами прямої дії.

            Відповідно до ч.2 статті  19  Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

              Враховуючи  вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Управління пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій Управління  пенсійного фонду України  В Костянтинівському районі Донецької області у відмові в перерахунку розміру пенсії за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008 року  у відповідності до діючого законодавства  України протиправними, зобов”язання  у відповідності  до ст.  ст. 49,50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  провести перерахунок державної пенсії із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність,  додаткової пенсії в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008  року  з проведенням доплати  недоотриманих сум  - підлягають частковому задоволенню.              

     Керуючись ст. 10, 11,  209, 212, 214-215  Цивільного процесуального кодексу  України, суд -

 В И Р І Ш И В :

 Позов  ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій Управління  пенсійного фонду України  В Костянтинівському районі Донецької області у відмові в перерахунку розміру пенсії за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008 року  у відповідності до діючого законодавства  України протиправними, зобов”язання  у відповідності  до ст.  ст. 49,50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  провести перерахунок державної пенсії із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність,  додаткової пенсії в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком-прожиткових  мінімумів для осіб, які втратили працездатність за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008 року  з проведенням доплати  недоотриманих сум    задовольнити.  

 Визнати неправомірними  дії  Управління пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області  у відмові   ОСОБА_1  у  перерахунку розміру пенсії за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008  року  у відповідності до ст.  ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  державної пенсії виходячи із розміру  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком з врахуванням  встановленого  законодавством прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність.

Зобов”язати Управління пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області   провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1  за період з  01.01.2008 року по 30.09.2008  року  у відповідності до ст.  ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  державної пенсії виходячи із розміру  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50%   мінімальної  пенсії за віком з врахуванням  встановленого  законодавством прожиткового мінімуму для осіб,  які  втратили працездатність.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.    

         Суддя