Справа № 307/2287/20

Провадження № 2-а/307/24/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., за участю секретаря судового засідання Цех Г.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Лозан Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови. Свої вимоги мотивував тим, що з початку 2019 року з його пенсії почали утримувати 20 відсотків. Він звертався до спеціалістів Пенсійного фонду в м. Тячів у зв`язку з безпідставним стягнення коштів із його пенсії, але спеціалісти повідомили йому, що утримують 20 відсотків у зв`язку з переплатою пенсії. Проте, стягнення з пенсії продовжувалося, тому він звернувся за допомогою про надання правової допомоги до адвоката. За адвокатськими запитами від 11.06.2020 року виявилось, що ще 17 грудня 2013 року його було притягнено відповідачем до адміністративної відповідальності. Був складений акт, протокол про адміністративне правопорушення про те, що начебто він не допускає посадових осіб інспекторського органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва і цим самим він порушив норми п. 1 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». А 27 січня 2014 року його за постановою №25, першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень. Після спливу майже п`яти років, державним виконавцем виноситься постанова 13.09.2018 року про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Хоча, у відповідності ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, по якій причині звернення до виконання було лише в 2018 році йому не відомо. Фактично в постанові від 13.09.2018р. про стягнення виконавчого збору зазначено, що виконавче провадження відкрито 19.05.2016 року. В зв`язку з тим, що отримані копії постанов з Пенсійного фонду були нечитабельні та належним чином не завірені до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, на даний час Управлінь державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області було направлений запит щодо надання належним чином завірених копій акту, протоколу від 17.12.2013 р. та постанови №25 від 17 січня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення. У відповідь на запит була отримана відповідь, що «за результатами пошуків в архіві вищевказаних документів, виданих або зареєстрованих інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, за 2013-2014 роки віднайти не вдалось». Ніякого акту, протоколу або постанови він не отримував та не розписувався про їх ознайомлення, тим паче не отримував поштою. Вважає, що акт, протокол від 17 грудня 2013 року та постанова №25 про адміністративне правопорушення від 27 січня 2014 року, у якій відсутній його підпис, і яка начебто була надіслана на його адрес поштовим зв`язком складені безпідставно, та з грубим порушенням норм чинного законодавства України, А тому вважає, що протокол складений без його участі з грубим порушенням ч. 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, та ні акту, ні протоколу він не отримував, і з такими не ознайомлювався та не був присутній при їх складенні, крім того його не було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи і справа була розглянута без його участі, тобто відповідачем було порушено вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим він був позбавлений права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання та надати документи, які передбачені ст. 33 КУпАП, що в свою чергу спричинило неправильне та необґрунтоване рішення по справі. Він проживає по АДРЕСА_1 з 1981 року і запевняє, що крім квартири у його власності чи користуванні немає інших об`єктів будівництва, а з отриманих ним копій документів, не вбачається до якого об`єкту будівництва він не допускає посадових осіб інспекторського органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю в зв`язку з чим вважає, що відповідачем невірно встановлено фактичні обставини справи та його незаконно притягнено до адміністративної відповідальності. Просить поновити строк звернення до суду та прийняти постанову суду, якою визнати протиправною та скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, на даний час управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, за №25 від 27.01.2014 року про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та вирішити питання повернення безпідставно стягнутих коштів, а також стягнути всі понесені ним судові витрати.

07 грудня 2020 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін.

17 грудня 2020 року надійшло клопотання від представника відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Рачкулинець М.Ю. про заміну відповідача у справі. Мотивуючи тим, що Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області функціонує як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України без статусу юридичної особи з 22.10.2014 року, бере участь в реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у Закарпатській області, а тому ні особисто, ні через керівника не може виступати стороною у судових справах. Натомість, органом виконавчої влади в даній сфері є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка є центральним органом виконавчої влади, юридичною особою публічного права, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства і може виступати стороною у справі безпосередньо чи через уповноважених представників. Таким чином, просить замінити відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на Державної архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою суду від 27 січня 2021 року замінено первісного відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на належного Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

03 лютого 2021 року від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволені адміністративного позову відмовити, оскільки вважають його необґрунтованим та таким, до не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Оскаржувані документи, як вбачається із матеріалів справи складалися за результатами перевірки Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області в 2013 році, яку з 21.01.2015 року ліквідовано. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно будівельної інспекції», територіальний орган Державної архітектурно-будівельно інспекції України - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області 21 січня 2015 року ліквідовано, як юридичну особу публічного права. Відповідно до Указу Президента України від 19.12.2010 №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, поклавши на цю Інспекцію функції з реалізації державної політики з питань державного-архітектурно-будівельного контролю. Разом із тим, у зв`язку із реформуванням органів державного архітектурно- будівельного контролю у 2014 році територіальні органи Держархбудінспекції було ліквідовано як юридичні особи публічного права та утворено нові, як структурні підрозділи апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі. Вказаною Постановою Кабінету Міністрів нові територіальні органи Держархбудінспекції як структурні підрозділи апарату не визначені правонаступниками територіальних органів Держархбудінспекції, що діяли як юридичні особи публічного права. Отже, відповідачем у є Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області як юридична особа публічного права, що діяла на момент виникнення спірних відносин та яку в подальшому ліквідовано. В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області не є правонаступником органу який ліквідовано. Вважають, що в діях Державної архітектурно- будівельної інспекції України відсутні порушення, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з викладених підстав та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з`явився, про дачу, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, за таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що постановою першого заступника начальника інспекції ДАБІ у Закарпатській області від 27.01.2014 року за №25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень, за порушення п.1 п.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме недопущенням посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва в смт. Солотвино, вул. Ленінградська, б/н (а.с.57).

Постановою заступника начальника Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Дзябко С.І. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.09.2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у Тячівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області у розмірі 20 відсотків до виплати загальної суми боргу 11489,00 грн. (а.с.94-95).

Постановами заступника начальника Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Дзябко С.І. про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження від 13.09.2018 року з позивача ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 1020,00 гривень та 269,00 гривень витрат на проведення виконавчих у виконавчому провадженні відкритого постановою від 19.05.2016 року на підставі виконавчого документу - Постанови №25 виданої 27.01.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь держави адміністративного штрафу в розмірі 10200,00 гривень (а.с.96-97).

З листа №690/1007/1.18-20 від 03.07.2020 року, адресованого у відповідь на запит адвокату Лозан Б.В. , вбачається, що вказані документи, а саме: копії акту, протоколу від 17.12.2013 року та постанови № 25 від 17.01.2014 року по справі про адміністративне правопорушення складалися за результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, яку з 21.01.2015 року ліквідовано. У зв`язку з цим, за результатами пошуку в архіві документів, виданих та/або зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, зазначені документи за 2013-2014 рік віднайти не вдалося, що у свою чергу, унеможливлює надання їх копій (а.с.55-56).

Витягом Відрахувань з пенсійної справи від 27.08.2020 року №921140167000 встановлено, що з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводиться відрахування з пенсії, призначеної за віком, починаючи з 01.10.2018 року, на підставі постанови державного виконавця від 13.09.2018 року (вхід.№7639/26), статус «діючий», відсоток відрахувань «20%», заборгованість на дату старту «11489 гривень», вид «штраф», стягувач «Тячівський РВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)», залишок боргу «3396,85 гривень» (а.с.62-63).

Як встановлено в судовому засіданні копію нечитабельної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 27 січня 2014 року за №25 позивачем ОСОБА_1 отримано в червні 2020 року, після цього останній звернувся до адвоката, який в свою чергу 11 червня 2020 року звернувя до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області із запитом для отримання копії акту, протоколу від 17 грудня 2013 року та постанови № 25 від 17 січня 2014 року, до суду із позовною заявою звернувся після отримання відповідної відповіді тобто після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу строку для оскарження даної постанови.

Відповідно до положень статтей 19, 55 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частина 2 ст. 188-42 КУпАП, передбачає відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 150 "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції ліквідовані як юридичні особи публічного права, серед яких й Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області. При цьому, згідно пункту 2 вказаної постанови утворено територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, як структурні підрозділи апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Щодо діяльності Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області» від 22.10.2014 року № 292 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, затвердженого наказом від 01.10.2014 №222, на території Закарпатської області з 22.10.2014 року. Згідно норм вказаного Положення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Отже, у даному випадку з припиненням юридичної особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області як органу державної влади не припинилось здійснення державою функцій в галузі державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Станом на час розгляду справи функції держави в названій галузі реалізує Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в складі якої утворені її територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, зокрема, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області без надання йому статусу юридичної особи.

Згідно статті 244-6 КУпАП, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, 188-42).

Відповідно до пунктів 1, 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Як вбачається з копії постанови по справі про адміністративне правопорушення № 25 від 27 січня 2014 року, посадовими особами інспекції державної архітектурно - будівельного контролю у Закарпатській області на підставі акту та протоколу від 17 грудня 2013 року, ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 5100 грн. за не допуск посадових осіб центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю на вищевказаний об`єкт будівництва, чим останній порушив п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла на момент притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями пунктів 16, 18 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, який підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як передбачено у п. 17, п. 19 вказаного Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно з п. 21 Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно копії постанови про адміністративне правопорушення № 25 від 27 січня 2014 року, вбачається, що 17 грудня 2013 року був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва та протокол про адміністративне правопорушення, однак копію вказаних документів та взагалі доказів про їх наявність відповідачем суду не надано.

Положенням пункту 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

В свою чергу, постанова по справі про адміністративне правопорушення № 25 від 27 січня 2014 року, яка була складена за відсутності позивача ОСОБА_1 , не була йому вручена, ні під розписку, ні шляхом поштового відправлення, пояснення від позивача не були відібрані, процесуальні права йому не роз`яснені.

Суд не бере до уваги той факт, що копію постанови було надіслано поштою позивачу ОСОБА_1 , як вказано у Постанові № 25, оскільки жодних підтверджуючих доказів, зокрема: чека, квитанції про відправлення поштового переказу чи рекомендованого повідомлень про вручення поштового відправлення на ім`я позивача, відповідачем не надано.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Статтею 251 КУпАП в редакції, яка діяла на момент притягнення особи до адміністративної відповідальності, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не дотримано вимоги статей 251, 254, 268, 280 КпАП України, оскільки оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 27 січня 2014 року винесена без участі позивача та з порушенням вимог законодавства.

Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року справа №278/1895/16-а, провадження №К/9901/30793/18 було встановлено, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.07.2016 р. у зв`язку з порушенням порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП.

У відповідності з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з цим, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено прийняття судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вирішення питання про повернення безпідставно стягнутих коштів, а тому в цій частині задоволення позовних вимог позивачу слід відмовити.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов слід задовольнити частково та визнати протиправною і скасувати постанову інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 січня 2014 року за № 25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 січня 2014 року за № 25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ-133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ - 37471912.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя: М.Д.Стецюк