КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ  

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 2-915/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

20   травня 2010 року                   м. Макіївка  

  Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області  

у складі:             головуюча   суддя       Негода О.М.  

              при секретарі       Пугач І.О.  

  за участю:             позивачки         ОСОБА_1  

              відповідача         ОСОБА_2  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,  

В С Т А Н О В И В:  

  19 квітня 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї.  

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 15 листопада 2003 р. перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки на побутовому ґрунті, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. Погіршення стосунків у сім’ї негативно впливає на виховання і розвиток малолітньої дитини. За цих підстав вони у листопаді 2009 р. припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. Відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дочки. За час окремого проживання вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.  

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, судові витрати віднести на рахунок відповідача.  

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав та пояснив, що у зв'язку з погіршенням стосунків у листопаді 2009 р. він і позивачка припинили шлюбні відносини і проживання однією сім*єю, з цього часу вони мешкають окремо, майже не зустрічаються між собою. Малолітня дочка за його згодою проживає з дружиною. Погоджується з обставинами, викладеними позивачкою. Вважає, що сім*я існує формально, вони втратили порозуміння, тому збереження сімейних відносин є неможливим.  

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.  

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 15 листопада 2003 року в Макіївському міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецького обласного управління юстиції. Подружжя має дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою. На утримання малолітньої дитини відповідач добровільно аліменти не сплачує   .   Для кожного з подружжя цей шлюб перший.  

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.  

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.  

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з листопада 2009 р. припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження  
родинних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Конфліктна ситуація між ними негативно впливає на розвиток і виховання малолітньої дитини, яка проживає за згодою батька разом з     матір'ю. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.  

Згідно до положень статті З СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.  

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та збереження їх сім*ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них   ,   що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.  

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім*ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне при витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.  

  На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про розірвання шлюбу задовольнити.  

  Шлюб між   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_2   ,   та   ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_3   ,   зареєстрований 15 листопада 2003 року в Макіївському міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 1671, розірвати.  

  При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 грн., позивачку ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.  

  Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня. проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя: