ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1121/21 Справа № 190/117/21 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Коваленко Н.В.,

суддів: Крот С.І., Слоквенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року, якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ордо-Василівка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , судимого 20.02.2015 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна,

відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

за участю:

секретаря - Мазниці Х.О.,

прокурора - Бурцева Т.О.,

засудженого - ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення, суд оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_1 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.

В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та звільнити його умовно-достроково від подальшого відбуття покарання у відповідності до ст. 81 КК України.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою. Зазначає, що з 19.09.2016 відбуває покарання у П`ятихатській ВК № 122, де працевлаштований, приймає участь в культурно - масових заходах, активну участь у житті та діяльності виправної колонії. Стягнення погашені у встановленому порядку, має три заохочення. При цьому, зазначається, що суд не витребував характеристик за весь період відбуття покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги засудженого, дослідивши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.

Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд повинен перевірити, в тому числі, і факт того, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

З матеріалів за подання видно, що засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого покарання призначеного йому вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року за ч. 2 ст. 289 КК України.

За наслідками розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 , місцевий суд дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні, який колегія суддів вважає об`єктивним та неупередженим.

Так, розглядаючи клопотання суд першої інстанції об`єктивно врахував те, що з 16.09.2016 ОСОБА_1 , відбуває покарання в ДУ «П`ятихатська ВК 122», кінець строку відбування покарання 22.08.2021. В період відбуття покарання засуджений отримав 3 заохочення - 27.06.2017, 29.12.2017, та 02.04.2019 за сумлінну поведінку та ставлення до праці і чотири стягнення - 31.08.2016, 22.11.2016, 27.03.2020 та 15.05.2020, які на даний час погашені за плином часу.

При цьому відмовляючи в задоволенні клопотання місцевий суд правильно зазначив, що процес виправлення ОСОБА_1 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.

Обґрунтовано місцевим судом враховано при розгляді клопотання те, що ОСОБА_1 характеризується як особа, яка раніше допускала злісні порушення режиму утримання, не завжди дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня, приймає участь у виховних заходах, що проводяться; працевлаштований, за весь період відбування покарання має лише три заохочення - в 2017 та 2019 роках, при цьому протягом 2020 року та в 2021 році не заохочувався.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування ст. 81 КК України, оскільки відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив особу засудженого та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його умовно-дострокового звільнення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що наявність лише факту відбуття 2/3 призначеного покарання, з урахуванням інших, встановлених судом обставин, на виправлення ОСОБА_1 не вказують.

Поряд з цим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, до того ж участь засудженого в культурно - масових заходах, у житті та діяльності виправної колонії, не є достатніми обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст. 81 КК України.

Доводи апеляційної скарги засудженого про неповноту судового розгляду, пов`язану через не витребування характеристик є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року, якою відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

Коваленко Н.В. Крот С.І. Слоквенко Г.П.