Справа № 317/3410/20

Провадження № 2/317/702/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року                                                м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельне управління № 51», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року до мого провадження після повторного авторозподілу була передана цивільна справа № 317/3410/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення.

Дослідивши матеріали справи, мною встановлено наявність підстав для заявлення самовідводу.

Так, 06 грудня 2018 року до мого провадження поступила справа № 317/4048/18 (провадження № 2/317/1493/2018) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельне управління № 51», про визнання протиправним та скасування рішення.

Тобто – в зазначеній справі спір виник між тими ж сторонами та відносно того ж предмету.

Ухвалою від 26 грудня 2018 року мною відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 21.01.2019, за моїм головуванням, провадження у вказаній справі закрито у зв`язку з тим, що справа належить до юрисдикції Запорізького окружного адміністративного суду.

Зазначена ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набула законної сили 06.02.2019.

Однак 11 лютого 2019 року ОСОБА_1  до Вищої Ради Правосуддя було подано дисциплінарну скаргу відносно мене (вхідний № Ш-1014/3/7-19), в якій ставилось питання про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності через порушення під час розгляду справи № 317/4048/18.

Ухвалою Другої дисциплінарної палати ВРП від 01.02.2021 за № 184/2дп/15-21 відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Разом з тим, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний дотримуватись правил суддівської етики.

Статтею 10 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є сумніви у достатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того хочу зазначити, що при постановленні ухвали від 21 січня 2019 року про закриття провадження у справі, я знайомився з матеріалами позовної заяви, на підставі яких дійшов до висновку про те, що цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Тобто – фактично я висловив свою думку щодо цивільного спору, що також може викликати у сторін по справі сумнів щодо моєї об`єктивності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 2, ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та відповідні норми права, виходячи з принципів законності, об`єктивності, розумності та справедливості, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід в даній цивільній справі з метою уникнення обставин, які можуть викликати у сторін сумніви в моїй об`єктивності та неупередженості.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід у цивільній справі № 317/3410/20, провадження № 2/317/702/2021 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельне управління № 51», про визнання протиправним та скасування рішення.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про передачу справи іншому судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                                                                        Р.В. Мінгазов