ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 р. Справа № 2-а-35/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Балан М.А.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Любина М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_4
до: Козятинської об"єднаної державної податкової інспекції
про: визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
Заявлено позов суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення - рішення №0000041701/2 від 26.06.2009 р.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що за результатами проведеної перевірки інспектором податкової служби складено акт, в якому, поміж іншого, зафіксовано, що позивачем порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не нарахування (несплати) податку, за що податковим органом нараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість. З таким рішенням податкового органу позивач не погоджується, обґрунтовуючи тим, що перебування на спрощеній системі оподаткування дає право особі приймати добровільно рішення щодо реєстрації платником податку на додану вартість. Позивач не виявив такого бажання, а тому, до нього не повинні застосовуватись приписи закону щодо обов’язкової сплати зазначеного податку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, при цьому, в ході судового розгляду справи, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000041701/2 від 26.06.2009 р.
Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки то є право сторони передбачене статтею 51 КАС України.
Представник відповідача позов не визнав та просив в його задоволені відмовити, посилаючись на те, що позивач при здійснені господарської діяльності перевищив 300000 грн. загальної суми виручки від реалізації товару та всупереч вимог чинного законодавства не зареєструвався платником податку на додану вартість та, відповідно, не сплатив ПДВ, про що зафіксовано в акті перевірки, в зв’язку з чим податковим органом правомірно донараховано основний платіж та застосовано штрафні санкції.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В :
На підставі направлення № 2 від 26.01.09 р. податковим ревізором –інспектором відділу оподаткування фізичних осіб проведено планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання платником податків фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 вимог податкового та валютного законодавства за період з 26.10.06 р. по 30.09.08 р., за результатами якої складено акт № 4/17-2896416737 від 11.02.09 р. (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зазначено, зокрема, про наступне.
Протягом перевіряємого періоду ОСОБА_4 здійснював підприємницьку діяльність за умови сплати єдиного податку у розмірі 200 грн. в місяць, тобто перебував на спрощеній системі оподаткування не маючи підстав для такого.
Так, за здану ВРХ в кількості 21 гол. 26.10.06 р. підприємець отримав дохід в сумі 78636,50 грн. За здану ВРХ в листопаді 2006 р. в кількості 53 гол. –отримав дохід в сумі 215978,79 грн. За вказаний період підприємець у звіті платника єдиного податку вказав обсяг виручки в сумі 5000 грн., в результаті чого було занижено обсяг виручки на суму 210978,79 грн., чим порушено ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
В І кварталі 2007 року за здану ВРХ в кількості 220 гол. позивач отримав дохід в сумі 841583,82 грн., а також 26.03.07 р. на картковий рахунок було перераховано 99111,60 грн. дотацій згідно Постанови КМ України № 325 від 6.05.05 р. Загальна сума отриманого доходу за вказаний період становить 940695,42 грн.
В 2007 році встановлено, що за здану ВРХ на ВАТ «Козятинський птахокомбінат»в кількості 1025 гол. підприємець отримав дохід в сумі 4162200,98 грн., а також 658427 грн. дотацій.
В грудні 2007 р. підприємцю перераховано 269600 грн. за надані послуги по доставці племінної худоби. Загальна сума отриманого доходу становить 5090227,98 грн. Понесені витрати на закупівлю ВРХ, її вирощування, відгодівлю та транспортування підприємець не підтвердив, і згідно поданої заяви 30.01.09 р. витрати були надані згідно норм витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93 р. №36-32 (на здійснення інших видів діяльності включаючи торгівельну-25%) –1272557 грн., чистий дохід становить -3817670,98 грн., згідно з ст.. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в 2007 році ставка податку від об’єкта оподаткування становить 15 %, сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб становить 572650,65 грн.
В порушення статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»не маючи підстав бути платником єдиного податку, підприємець 29.11.07 р. подав заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з січня 2008 року, де в графі 7 обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, послуг) з початку календарного року вказав тридцять тисяч.
В 2008 році встановлено, що за здану ВРХ на ВАТ «Козятинський птахокомбінат»в кількості 778 гол. підприємець отримав дохід в сумі 4877680,75 грн., а також на картковий рахунок було перераховано 178053,40 грн. дотацій. Згідно актів виконаних робіт за надані послуги по закупівлі великої рогатої худоби для ВАТ «Козятинський птахокомбінат» згідно договору доручення отримано дохід в сумі 336305 грн. Загальна сума отриманого доходу становить 5392039,15 грн. Понесені витрати на закупівлю ВРХ, її вирощування, відгодовування, транспортування підприємець не підтвердив. І згідно поданої заяви 30.01.09 р. витрати були надані згідно норм витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93 р. №36-32 (на здійснення інших видів діяльності включаючи торгівельну-25%) –1348009,79 грн., чистий дохід становить –4044029,36 грн., згідно ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в 2008 році ставка податку від об’єкта оподаткування становить 15%, сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб становить 606604,40 грн.
Загальна сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб становить 1186922,11 грн.
Водночас, в пункті 2.2 акту перевірки зафіксовано слідуюче.
З моменту реєстрації з 26.10.06 р. по 31.01.07 р. дохід, який підлягає оподаткуванню становив 371464,95 грн., тому, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», перевищивши протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно 300000 грн. підприємець підлягає обов’язковій реєстрації як платник на додану вартість та зобов’язаний надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Як встановлено перевіркою, позивач в лютому 2007 року за здану ВРХ отримав дохід в сумі 673433,73 грн., в результаті чого не задекларовано податкові зобов’язання по ПДВ в сумі 134687 грн.; в березні 2007 року –дохід склав 91300,43 грн., не задекларовано –18260 грн.; в травні 2007 р. –дохід - 164233,60 грн., не задекларовано –32845 грн.; в липні 2007 р. –дохід –460761,66 грн.; не задекларовано –92152 грн.; в серпні 2007 р. –дохід –716465,26 грн., не задекларовано – 143293 грн.; в вересні 2007 р. –дохід – 1037926,59 грн., не задекларовано –207585 грн.; в жовтні 2007 р. –дохід 564336,47 грн., не задекларовано –112867 грн.; в листопаді 2007 р. –дохід –376903,58 грн., не задекларовано 84711 грн.; в грудні 2007 р.- позивачу перераховано 269600 грн. –не задекларовано –53920 грн.; в січні 2008 р. –дохід -222458 грн., не задекларовано –44492 грн.; в лютому 2008 р. –дохід - 368241,49 грн., не задекларовано - 73648 грн.; в березні 2008 р. –дохід –1212607,25 грн., не задекларовано - 242521 грн..; в квітні 2008 р. –дохід -668873,50 грн., не задекларовано - 133775 грн..; в травні 2008 р. –дохід –795064,02 грн., не задекларовано - 159013 грн..; в червні 2008 р. –дохід –712586,50 грн., не задекларовано - 145517 грн..; в липні 2008 р. –дохід – 518303,63 грн., не задекларовано - 103661 грн..; в серпні 2008 р. –дохід – 715851,36 грн., не задекларовано - 143170 грн.
Загальна сума донарахованого податку на додану вартість склала 1 913 787 грн.
За результатами проведеної перевірки та складеного акта податковим органом прийнято податкове повідомленням –рішення № 0000041701/0 від 19.02.09 р., яким визначено податкове зобов’язання в сумі 2870680 грн. (з яких : 1913787 грн. –основний платіж, 956893 грн. штрафна санкція).
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області та Державної податкової адміністрації у Вінницькій області
За результатами розгляду скарг на рішення податкового органу позивач отримав однозначні рішення про залишення рішення без змін, а скарг –без задоволення. При цьому, були прийняті нові податкові повідомлення рішення, з останнім № 00000041701/2 від 26.06.09 р., яке і є предметом розгляду даної справи.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до положень пункту 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
При цьому, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Разом з цим, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон про ПДВ)
Так, в підпункті 2.3.1, пункту 2.3 статті 2 Закону про ПДВ зазначено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Пунктом 9.4 статі 9 Закону про ПДВ встановлено, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Водночас, дана стаття визначає, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Особа, що не надсилає таку заяву у такому випадку та у такий строк, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Слід зауважити, що платником податку на додану вартість, в розумінні Закону про ПДВ є будь-яка особа, яка:
- здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
- підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку. (ст. 2 Закону про ПДВ).
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування має право вибору щодо реєстрації платником ПДВ, проте зобов’язана зареєструватись таким платником у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 300000 грн., в іншому випадку –особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника.
Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
При цьому, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про помилковість позиції позивача, яка полягає в тому, що перебування на спрощеній системі оподаткування у всіх випадках дає право вибору особі щодо реєстрації або не реєстрації платником ПДВ.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що в ході судового розгляду справи не знайшла свого підтвердження позиція позивача, а відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.05.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
20.05.2010