КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/824/3578/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №381/3603/19

22 квітня 2021 року Київський апеляційний суд ускладі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Гоін В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ковалевської Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,-

в с т а н о в и в:

30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

25 грудня 2014 року з технічного поверху будинку сталося залиття її квартири (житлова кімната, коридор, ванна кімната), про що комісією 26 грудня 2014 року складено акт про залиття із встановленням причин аварії, яким підтверджується неналежне технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових мереж/систем балансоутримувачем житлового будинку - Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівська житлова-експлуатаційна контора» (КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК»).

Зазначала, що балансоутримувачем не здійснено ремонтно-будівельних робіт по усуненню наслідків залиття її квартири, тому вона у березні 2016 року вперше звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» про відшкодування матеріальної та моральної (не майнової) шкоди, завданою залиттям квартири. Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року (справа № 381/1322/16-ц) стягнуто з КП Фастівської міської ради «Фастівський ЖЕК» на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 194 грн. 60 коп. У решті позовних вимог до КП Фастівської міської ради «Фастівський ЖЕК» щодо відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. У вказаному судовому рішенні апеляційний суд висловив обов`язкову правову позицію про те, що позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування збитків у вигляді вартості ремонту для часткового відновлення житлової кімнати та коридору.

З метою встановлення вартості проведення відновлювального ремонту в житловій кімнаті та коридорі квартири після її залиття вона звернулась до ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» та отримала звіт експерта- оцінювача ОСОБА_5 від 28 серпня 2019 року, за висновками якого вартість проведення відновлювального ремонту на дату оцінки 23 серпня 2019 року (з податком на додану вартість) становить 73 500,00 гривень.

Враховуючи наведене, просила суд стягнути з КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» на її користь 73 500,00 гривень у відшкодування матеріальної (майнової) шкоди; 768,40 грн. в рахунок повернення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (сплата судового збору) та 2 800,00 гривень в рахунок повернення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (проведення ТОВ Інститут незалежної експертної оцінки незалежної експертної оцінки вартості відновленого ремонту після залиття (потопу) для відшкодування матеріальних збитків на його проведення), а всього стягнути - 77 068,40 грн.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олексієнко Олександр Олексійович 22 грудня 2020 року подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівський житлово- експлуатаційна контора» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 73 500 грн. 00 коп. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у сумі 2726 грн. 70 коп.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки із встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що факт залиття квартири сторони не заперечували, під час судового розгляду справи відповідач КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що залиття квартири позивачки сталося не з його вини, а тому на підставі вимог статті 1166 ЦК України відповідальним за заподіяння збитків позивачці є КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК», що підтверджується, в тому числі, виконанням відповідачем ремонту у пошкоджених приміщеннях квартири позивача у 2015 році. Вказані обставини також встановлені у судовому рішенні (постанова) Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року (справа № 381/1322/16-ц), що набрало законної сили, та в силу частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Аргументи суду першої інстанції щодо невідповідності акта від 25 грудня 2014 року про залиття (аварії) квартири вимогам законодавства, а саме: вимогам Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, в частині його змісту та форми, вважає неприйнятними, оскільки вказаний акт у судовому порядку недійсним не визнався, а зазначені у ньому обставини відповідачем не спростовані.

Безпідставно судом першої інстанції не взято до уваги наданий позивачем висновок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року, який є єдиним доказом у справі на підтвердження розміру завданої залиттям квартири матеріальної шкоди (збитків) позивачеві. В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти розміру завданої шкоди, доказів на спростування вказаних обставин не надав, клопотання про проведення судової експертизи не заявляв, а тому суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 263, 264 ЦПК України, мав ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, і аргументи суду першої інстанції про те, що звіт ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року щодо вартості проведення відновлювального ремонту квартири не є належними доказом, оскільки із долучених до висновку документів, які не враховані судом першої інстанції при розгляді справи, вбачається, що оцінка майна була проведена компетентним та уповноваженим на це суб`єктом, з дотриманням рекомендованої нормативної і методологічної процедури.

Посилання суду першої інстанції на положення статті 1 Закону України «Про судову експертизу», частини 5, 6 статті 106 ЦПК України в частині, що визначають дії експерта, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду, як на критерій оцінки дій оцінювача в галузі оціночної діяльності, є помилковим, а відтак жодним чином не впливають на результати дослідження об`єкта (квартири позивача) на підставі висновку ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року, наданого позивачем.

Відповідач, у визначений ухвалою суду строк, не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олексієнко Олександр Олексійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» Довженко Людмила Володимирівна та Жорник Сергій Миколайович в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 27 жовтня 2012 року, з проведенням державної реєстрації права власності на квартиру (а.с. 222, 223 том 1).

Відповідно до даних технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 загальною площею 34,4 кв.м. розташована на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового будинку АДРЕСА_1 та складається з однієї кімнати, жилою площею 17,2 кв.м., кухнею площею 8,8 кв.м., ванною кімнатою площею 2,5 кв.м., вбиральнею - 0,9 кв.м., коридором - 4,00кв.м. (а.с. 224-225 том 1).

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора».

13 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» укладено договір № 3871 про надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій (а.с. 106 том 2).

25 грудня 2014 року в будинку АДРЕСА_1 з технічного поверху дев`ятиповерхового житлового будинку відбулось залиття квартир, у тому числі, квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивачка, що призвело до пошкодження приміщень квартири.

Факт залиття квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності, зафіксовано в акті про підтвердження факту аварії (залиття) від 25 грудня 2014 року. Даний акт складений та підписаний комісією будинкового комітету в присутності представника власника квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку (а.с. 227 том 1).

В акті зазначено, що причиною залиття є неналежне технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових мереж/систем балансоутримувачем житлового будинку КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», що стало наслідком аварії на технічному поверсі дев`ятиповерхового будинку в системі центрального опалення, ГВП (або ХВП), зливної каналізації.

25 грудня 2014 року проведені аварійно- відновлювальні роботи пошкодженої внутрішньобудинкової теплової мережі на технічному поверсі будинку АДРЕСА_1 , а саме: усунуто видиме роз`єднання теплової мережі шляхом обрізання труби та злиття залишків води, про що комісією із складу працівників КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» складено акт від 29 грудня 2014 року. За даними акту від 29 грудня 2014 року причиною виникнення аварії 25 грудня 2014 року в будинку АДРЕСА_1 є відсутність опалення та перемерзання мережі, що призвело до її розриву та витіку води (а.с. 226 том 1).

Обстеженням комісії будинкового комітету від 25 грудня 2014 року встановлені та зафіксовані пошкодження в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 та встановлено: сліди залиття стелі, стіни та підлоги у житловій кімнаті площею 17,2 кв.м, у коридорі площею 4,00кв.м та ванній кімнаті площею 2,5 кв.м. (а.с. 238 зворот том 2).

Із наданих суду та досліджених доказів вбачається, що 08 січня 2015 року працівниками КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» за попередньою домовленістю з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 розпочаті роботи по відновленню квартири.

Для усунення наслідків аварії, що сталася 25 грудня 2014 року, в квартирі АДРЕСА_1 були проведені наступні роботи: ремонт ванної кімнати, частковий ремонт підлоги 1,5 кв.м. та підклейка шпалер у житловій кімнаті, з використанням будівельних матеріалів, про що свідчать наряди замовлення КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» на виконання робіт за поточним ремонтом житлового фонду за січень 2015 року, лютий 2015 року, оборотна відомість за лютий 2015 року, акт виконаних робіт з усунення наслідків аварії за лютий 2015 року (а.с. 3-6, 7, 8, 30 том 3).

Матеріалами справи підтверджуються та учасниками не заперечується, що у повному об`ємі ремонті роботи в квартирі АДРЕСА_1 з усунення наслідків аварії, що сталася 25 грудня 2014 року, працівниками КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» були виконані лише у ванній кімнаті. Позивачка в цій частині претензій до відповідача не має. В житловій кімнаті було лише підклеєно стики шпалер та здійснено частковий ремонт підлоги. Про що вказує також письмова відповідь КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» № ОП/035.696.2 від 18 травня 2015 року, адресована Олексієнко О.О. (а.с. 31 том 3).

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири 25 грудня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року (справа № 381/1322/16-ц) за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Стягнуто з КП Фастівської міської ради «Фастівський ЖЕК» на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 194 грн. 60 коп.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до КП Фастівської міської ради «Фастівський ЖЕК» про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено з підстав недоведеності позивачем розміру збитків (а.с. 224-228 том 2).

Постанова Київського апеляційного суду від від 14 березня 2019 року (справа № 381/1322/16-ц) сторонами не оскаржувалась, набрала законної сили.

Судове рішення Київського апеляційного суду від від 14 березня 2019 року (справа № 381/1322/16-ц) виконано відповідачем - КП «Фастівська ЖЕК», що підтверджується платіжним дорученням №420 від 19 квітня 2019 року та не заперечується учасниками справи.

Звертаючись 30 вересня 2019 року до суду з позовом до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 25 грудня 2014 року у розмірі 73 500,00 гривень, позивачка ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог надала висновок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року, виконаний на її замовлення (а.с. 1-46 том 2).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, суд першої інстанції свій висновок обгрнтовував тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний розмір збитків, заподіяних в результаті залиття її квартири 25 грудня 2014 року, з урахуванням виконаних КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» ремонтних робіт.

Критично суд першої інстанції оцінив акт про залиття від 25 грудня 2014 року, який наданий позивачем та покладений в основу висновку експерта-оцінювача, та визнав неналежним та недопустим доказом висновок експерта-оцінювача від 28 серпня 2019 року, що виконаний на замовлення позивачки на підтвердження вимог щодо відшкодування збитків у вигляді вартості ремонту на часткове відновлення житлової кімнати та коридору.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правовий аналіз вищезазначених норм права вказує на те, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди.

Досліджені колегією суддів апеляційного суду письмові докази у справі, у тому числі, обставини, встановлені судовим рішенням від 14 березня 2019 року у справі № 381/1322/16-ц, що набрало законної сили, у якій бралиучасть ті самі особи, що і у справі, яка переглядається,свідчать про те, що 25 грудня 2014 року в будинку АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі та обслуговуванні у КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», з технічного поверху дев`ятиповерхового житлового будинку відбулось залиття квартир, у тому числі, квартири АДРЕСА_1 , власником якої є позивачка, що призвело до пошкодження приміщень квартири.

Витік води на технічному поверсі будинку АДРЕСА_1 відбувся з труби гарячого водопостачання.

Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Балансоутримувач є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, який залежно від цивільно-правових угод може бути, зокрема виконавцем, тобто суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору- частина 6 статті 19 Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець зобов`язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Пунктом 2.1.5 Правил передбачено, що до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил, під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надані сторонами і дослідженні в судовому засіданнні докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що залиття квартири АДРЕСА_1 , що мало місце 25 грудня 2014 року, сталося через прорив водопровідної труби гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку.

Відповідно до вищевикладених норм законодавства обов`язок обслуговування і своєчасного вжиття заходів попередження та уникнення аварійної ситуації у внутрішньобудинковій мережі гарячого водопостачання у зазначеному вище будинку покладено на відповідача КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК», як балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 та виконавця послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Отже, неналежне виконання відповідачем своїх обов?язків щодо технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкової мережі гарячого водопостачання у житловому будинку АДРЕСА_1 стало наслідком аварії на технічному поверсі вказаного дев`ятиповерхового будинку та потрапляння води з технічного поверху до розташованої на 9 поверсі будинку квартири АДРЕСА_1 , що призвело до пошкоджень приміщень вказаної квартири.

Таким чином, установивши, що позивачка під час судового розгляду справи довела завдану їй шкоду, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, та наявності вини відповідача у вказаном залитті, колегія суддів дійшла висновку про навність правових підстав для покладення на відповідача, як особу, яка завдала збитки майну позивачки, обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди.

При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, що належить позивачці, колегія суддів виходить з положень статті 22 ЦК України, за змістом якої до вартості матеріального збитку слід включати втрати, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням її речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Обов`язок доведення розміру шкоди лежить на позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційного суду, на підтвердження розміру шкоди позивачкою надано висновок про вартість відновлювального ремонту квартири після її залиття, виконаний на замовлення позивачки суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року в особі оцінювача ОСОБА_5 , за результатом виконаних розрахунків зроблено висновок, що вартість проведення відновлювального ремонту, з урахуванням податку на додатну вартість, становить 73 500,00 грн. (а.с. 1-46 том 2).

Допитаний у ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції оцінювач ОСОБА_5 пояснив, що для визначення вартості відновлювального ремонту ним використувалась надана замовником (позивачкою) інформація, яка містила, зокрема: акт про залиття від 25 грудня 2014 року, акт про обстеження квартири після її залиття, а також постанова Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у відшкодуванні матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття, з підстав недоведності розміру збитків, зі змістою якої він ознайомився та врахував при визначенні вартості відновлювального ремонту для відшкодування збитків, завданих позивачці внаслідок залиття її квартири.

Зазначав, що кошторисна вартість проведення відновлювального ремонту в квартирі АДРЕСА_1 складена щодо кімнати та коридору та не містить розрахунків вартості ремонто-оздоблювальних робіт у ванній кімнаті.

Підтримуючи кошторисний розрахунок вартості ремонтно-оздоблювальних робіт у повному розмірі, зазначав, що при огляді квартири 14 червня 2019 року ним також виявлено пошкодження чотирьох дверних коробок, заміна дверних блоків включена ним до зведеного кошторисного розрахунку вартості відновлювального ремонту квартири, що належить позивачці, після її залиття 25 грудня 2014 року.

З визначеним у звіті розміром збитку не погодився відповідач у справі, посилаючись на проведений у січні 2015 року, лютому 2015 року працівниками КП Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» частковий ремонт в квартирі АДРЕСА_1 з усунення наслідків аварії (залиття), а також включення до кошторисного розрахунку вартості ремонтних робіт, матеріалів, яких позивачка, як власник квартири, не зазначала у зв?язку з пошкодженням майна внаслідок залиття, що сталося 25 грудня 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій - частина 4 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Колегія суддів апеляційного суду на виконання вимог частини 5 статті 12 ЦПК України роз`яснила учасникам справи їх право заявити клопотання про призначення у справі судово-будівельну експертизу, та попередила про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Жодна сторона у справі не скористалась процесуальним правом заявити клопотання про призначення експертизи.

Оскільки позивачка на підтвердження розміру шкоди надала суду висновок експерта-оцінювача, а відповідач, заперечуючи проти цього розміру, після виконання судом вимог пункту 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України не надав суду ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, то колегія суддів, відповідно до вимог 263 ЦПК України, ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

При визначенні вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт (матеріального збитку), необхідних для відновлення позивачкою пошкоджених приміщень квартири АДРЕСА_1 , а саме: житлової кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 4,00 кв.м., після їх залиття 25 грудня 2014 року, колегією суддів враховується висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 28 серпня 2019 року, за виключенням сум, розрахованих на відшкодування вартості відновлювального ремонту та пов`язаних з ними витрат по заробітній платі, вартості матеріальних ресурсів, вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, загальновиробничих витрат, коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, прибутку на загальну суму 21 498,44 грн., та витрат: із зніманням дверних наличників та дверного полотна; демонтаж дверних коробок в кам`яних стінах з відбиванням штукатурки в укосах; очищення приміщень від будівельного сміття; перенесення будівельного сміття на носилках або в іншій маломісткій тарі на відстань 10 м; установлення ламінових дверних блоків із застосуванням анкерів і монтажної піни, з установленням наличників; дверних блоків ламінованих в комплекті; монтажної піни CeresitTS62 професійної універсальної; безпіщаного накриття поверхонь стін розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» товщиною шару 1 мм при нанесенні за 2 рази (кімната, коридор); безпіщаного накриття поверхонь стін розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» на кошний шар товщиною 0,5 мм до товщини 3 мм; безпіщаного накриття поверхонь укосів (дверних) розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» товщиною шару 1 мм при нанесенні за 2 рази; безпіщаного накриття поверхонь укосів розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» на кошний шар товщиною 0,5 мм до товщини 3 мм;безпіщаного накриття поверхонь стель розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» товщиною шару 1,5 мм при нанесенні за 3 рази (кімната, коридор); безпіщаного накриття поверхонь стель розчином із клейового шару типу «сантенгіпс» на кошний шар товщиною 0,5 мм до товщини 3 мм; улаштування стяжок в кімнаті, коридорі самовирівнальною сумішю CerezitCN-69, товщиною 5 мм (основи під підлогу з штучного паркету), із додаванням на кожний 1 мм товщини стяжок самовирівнальних до 10 мм з суміші CerezitCN-69; самовирівнальної суміші 3-15 мм CerezitCN-69.

Колегією суддів апеляційного суду під час судового розгляду справи встановлено відсутність причинного зв`язку вказаного переліку робіт та пов`язаних з ними витрат із залиттям квартири АДРЕСА_1 , що мало місце 25 грудня 2014 року з вини відповідача КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», так як пошкодження дверних блоків квартири, стяжки підлоги, стін та стелі не зазначено в комісійному акті збитків від 25 грудня 2014 року. У висновку ТОВ " Інститут незалежної експертої оцінки " оцінювач ОСОБА_5 зазначив, що в квартирі АДРЕСА_1 пошкодження повністю відповідають " Акту про залиття" від 25.12.2014 року. Надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції оцінювач ОСОБА_5 зазначив, що на час огляду ним квартири позивачки 14 червня 2019 року ним були виявлені пошкодження в нижній частині дверних коробок, проте, не зміг пояснити чому вказані пошкодження ним не були зафіксовані на фото, так як були зафіксовані інші пошкодження. Не зміг також оцінювач надати суду аргументовану відповідь на питанння чи було в квартирі позивачки до залиття безпіщане покриття поверхонь стін, стелі та підлоги спеціальними вирівнювальними сумішами, як таке покриття могло бути пошкоджено внаслідок залиття та чому вказані роботи та необхідні для їх виконання матеріали включені ним до висновку. Не зміг оцінювач також надати суду відповідь щодо підстав включення ним у вартість відновлювального ремонту квартири позивачки демонтажу та заміни чотирьох дверних блоків. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення вартості вказаних робіт та матералів немає.

Відсутні правові підстави для відшкодування позивачці податку на додану вартість, включеного експертом до розміру встановленої матеріальної шкоди в сумі 12 254,21 грн., оскільки доказів його сплати позивачка під час судового розгляду справи не надала.

Представниками відповідача ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано доказів вартості виконаних ними ремонтних робіт в жилій кімнаті та коридорі квартири позивачки. З наданих представнмком відповідача до апеляційного суду копій наряду-замовлення за січень 2015 року та за лютий 2015 року вбачається, що видавались наряди на виконання в квартирі АДРЕСА_1 таких робіт: підклейка багетів, встановлення сітки на стелі та фарбування стелі у ванній кімнаті. З наданих суду копій оборотних відомостей відповідача за лютий 2015 року вбачається, що відповідачем були понесені витрати на придбання певних матеріалів. Проте, у вказаних відомостях відсутні дані про те, які сами кошти були витрачені відповідачем для придбанння матеріалів для виконання ремонтних робіт в житловій кімнаті та коридорі квартири АДРЕСА_1 . Акт виконаних робіт та їх вартості відповідачем склалений не був.

За наведених обставин з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню на відшкодування майнової шкоди - 39 772,61 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, слід відмовити.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Отже, обставини на які позивачка посилається в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року, знайшли своє часткове підтвердження за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, а тому апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи - стаття 133 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що при розгляді справи позивачкою понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 768,40 грн., за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 17 жовтня 2019 року у розмірі 384,20 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10 березня 2020 року у розмірі 420,40 грн., за подання скарги на рішення суду першої інстанції від 25 вересня 2020 року у розмірі 1 153,50 грн., а також витрати, пов`язані із залученням експерта-оцінювача з незалежної оцінки майнового збитку, у розмірі 2 800,00 грн. Оплата позивачкою судових витрат у визначеному розміру документально підтверджена квитанціями (а.с. 1, 32, 123 том 1, а.с. 176, 217 том 2).

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (54,48%), а тому судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 3007,57 грн. слід покласти на відповідача КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора».

Керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2020 року скасувати і ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» ( код ЄДРПОУ 05447958) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ) 39 772,61 грн. на відшкодування майнової шкоди.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» ( код ЄДРПОУ 05447958) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3007,57 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2021 року.

Головуючий: Судді: