СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. Справа № 922/619/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу керівника Слобідської окружної прокуратури, м. Харків (вх.№ 889 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2021, постановлену суддею Ольшанченко В.І. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст ухвали складено 02.03.2021) у справі № 922/619/21

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області

до 1) Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

3) фізичної особи-підприємця Самаріна Дениса Йосиповича, м. Харків

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, зобов`язання повернення майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2021 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради Харківської області,Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, фізичної особи-підприємця Самаріна Дениса Йосиповича,у якій просить:

1) Визнати незаконним та скасувати п. 65 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16.

2) Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.03.2018 №5557-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Самаріним Денисом Йосиповичем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №246, скасувавши його державну реєстрацію.

3) Зобов`язати фізичну особу-підприємця Самаріна Дениса Йосиповича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 151,6 кв м, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.

4) Судовий збір у розмірі 6810 грн стягнути з відповідачів за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172. Рахунок UАI78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

5) Судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківській області від 02.03.2021 у справі № 922/619/21 повернуто позовну заяву керівнику Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування ухвали суд послався на те, що прокурором при поданні позовної заяви в порушення вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не підтверджено підстав для звернення до суду в інтересах держави, оскільки не надано: доказів наявності підстав для представництва в суді інтересів держави; доказів того, що орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави; доказів, що прокурор звертався до органу, який представляє інтереси держави, а той погодився на таке представництво, або доказів відсутності компетентного органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Зокрема суд зазначив, що:

- прокурор не навів жодних причин, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, та не надав жодного доказу в обґрунтування невжиття Харківською міською радою чи Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради покладених на них законом заходів по захисту інтересів держави;

- матеріали справи не містять доказів того, що компетентні органи не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання ними функцій із захисту інтересів держави;

- прокурор не надав суду повідомлень відповідачів про звернення до суду, що свідчать про дотримання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Керівник Слобідської окружної прокуратури із зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав на неї до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Також скаржник просить судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача, про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

В обгрунтування апеляційної скарги Керівник Слобідської окружної прокуратури зазначає про неврахування судом того, що процедура, передбачена абзацами третім і четвертим статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на недотримання якої суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, застосовується тільки для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку подання позовної заяви в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави та не підлягає застосуванню до випадків самостійного звернення прокурором до суду з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень.

При цьому прокурор зазначає, що з урахуванням того, що Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, які представляють інтереси об`єднаної територіальної громади міста Харкова, прийняттям оспорюваного рішення та укладанням спірного договору вчинили дії, які суперечать інтересам територіальної громади, прокурор, зазначивши ці органи відповідачами, самостійно подав позов у даній справі в інтересах держави з підстав відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим, в даному випадку, підтвердження ним підстав представництва не потребує доведення бездіяльності відповідного органу та його попереднього повідомлення про звернення до суду з таким позовом. При цьому прокурор зазначає, що ним на виконання вимог статті 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в позовній заяві наведено обґрунтування того, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, відсутність компетентного органу, який здійснює функції держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Слобідської окружної прокуратури, м. Харків (вх.№ 889 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2021 у справі № 922/619/21 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

06.04.2021 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.4008), в якому цей учасник справи просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

14.04.2021 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.4381), в якому цей учасник справи просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Оскаржуваною ухвалою суд повернув позовну заяву прокурора на підставі п. 4 ч. 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Позовні вимоги у даній справі прокурором обґрунтовано тим, що п. 65 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16 є незаконним, а укладений на його підставі між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Самаріним Д.Й. договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 03.03.2018 №5557-В-С суперечить вимогам законодавства, інтересам держави і територіальної громади, у зв`язку з незаконним обранням Харківською міською радою способу приватизації орендованого ФОП Самаріним Д.Й. комунального майна шляхом його викупу, замість продажу такого майна на аукціоні або за конкурсом.

В обґрунтування свого права на звернення в інтересах держави прокурор, з посиланням на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в позовній заяві зазначив, що відчуження об`єктів нерухомості комунальної власності з порушенням вимог законодавства щодо способу приватизації підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Зокрема, прокурор зазначив, що незаконно обраний спосіб приватизації орендарем комунального майна, шляхом уникнення проведення конкурсного продажу, суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки всупереч встановленим законодавством меті, принципам та завданням приватизації щодо максимального наповнення бюджету, виключає можливість отримання за об`єкт приватизації грошових коштів більше ринкової вартості цього об`єкта.Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність.

При цьому, прокурор зазначив, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак в даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, він самостійно подає вказаний позов у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду вказано, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Таким чином, викладені у вказаній постанові висновки стосуються випадків захисту прокурором інтересів держави в особі відповідного суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Водночас, у даній справі позов прокурора подано на захист інтересів держави в особі територіальної громади міста від порушень, допущених саме органом місцевого самоврядування, який за твердженням прокурора здійснив відчуження комунального майна всупереч встановленим вимогам. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.У такому випадку, дотримання чи недотримання порядку повідомлення відповідного органу про намір подати вказаний позов проти нього ж, не спростовує підстав для представництва інтересів держави.

При цьому колегія суддів наголошує, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

З огляду на те, що прокурор самостійно подав позов в інтересах держави у даній справі, обґрунтувавши це відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі безпідставно послався на недотримання прокурором вимог, які встановлені для підтвердження підстав представництва у випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а саме: вимог щодо обґрунтування прокурором бездіяльності компетентного органу та переднього повідомлення такого суб`акта про намір звернутися з позовом в інтересах держави.

Отже, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Харківську міську раду одним із співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування пункту додатку до рішення цього органу, колегія суддів вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, а висновок суду першої інстанції про непідтвердження прокурором підстав для такого представництва суперечить нормам процесуального права.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду в постановах: від 07.11.2018 у справі №916/749/17, від 09.09.2020 у справі № 917/342/19,від 25.09.2020 у справі № 921/341/19, від 24.03.2021 у справі № 922/3276/19, від 30.03.2021 у справі № 922/749/20, від 24.03.2021 у справі № 922/2444/19.

З огляду на підтвердження прокурором в позовній заяві підстав звернення до суду в інтересах держави, господарський суд першої інстанції в порушення норм процесуального права оскаржуваною ухвалою повернув цю заяву, пославшись на п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з переданням справи на розгляд господарського суду Харківської області.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 271, п. 2 ч.1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу керівника Слобідської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2021 у справі № 922/619/21 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (вул.Богдана Хмельницького,4 м.Харків, 61050, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 756,66 грн.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412) на користь прокуратури Харківської області (вул.Богдана Хмельницького,4 м.Харків, 61050, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 756,66 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Самаріна Дениса Йосиповича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Харківської області (вул.Богдана Хмельницького,4 м.Харків, 61050, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 756,66 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль