СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р. Справа № 922/3361/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

та представників сторін:

позивача - Коваль Г.Ю. (посвідчення №1795, витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ);

відповідача - Єлісеєєв М.І. (ордер серії АХ №1025179 від 29.03.2020, свідоцтво серія ХВ №002225 від 30.05.2018);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№666Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 (суддя В.В.Суслова, повний текст рішення складено 05.02.2021) у справі №922/3361/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 19 629 729,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 01.10.2018 по 30.09.2019 використовує земельну ділянку площею 4,6890 га по пр. Льва Ландау, 182 у м. Харкові, без достатньої правової підстави у зв`язку із чим через не укладення договору оренди землі і не сплатою за користування земельною ділянкою плати за землю, відповідач зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2020 в позові відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 рішення суду першої інстанції змінено, викладено мотивувальну частину підстав відмови у задоволенні позовних вимог в редакції мотивувальної частини цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19 касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 та рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2020 у справі №922/3361/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19 (суддя В.В.Суслова) в позові відмовлено.

Харківська міська рада із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що ТОВ «ПЕРЕХРЕСТЯ ПЛЮС» повинно сплачувати плату за використання земельної ділянки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як було встановлено у договорі оренди землі укладеним з попереднім власником нерухомого майна.

Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що базова ставка орендної плати 0,08 не є 8% від нормативної грошової оцінки, як вказано у розрахунку розміру безпідставно збережених ТОВ «Перехрестя плюс» коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові.

Разом з цим, Харківська міська рада погоджується з висновками суду першої інстанції, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку, а твердження відповідача про його суперечність є необґрунтованим.

02.03.2021 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/3361/19 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19. Встановити строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача. Призначено справу до розгляду на "05" квітня 2021 р. о 12:30 год.

09.03.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" О.С. Бугай надійшла заява (вх.№2853 від 09.03.2021) про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Сіверіна В.І. від розгляду справи №922/3361/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 визнано необґрунтованою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" (вх.№2853 від 09.03.2021) про відвід судді Сіверіна В.І. від розгляду справи №922/3361/19. Матеріали справи №922/3361/19 для вирішення питання про відвід у відповідності до ч.3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 (суддя О.В. Ільїн) відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" (вх.№2853 від 09.03.2021) про відвід судді Сіверіна В.І. від розгляду справи №922/3361/19.

ТОВ "Перехрестя Плюс" подало відзив на апеляційну скаргу (вх.№3870 від 02.04.2021), в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19 - без змін.

В судовому засіданні 05.04.2021 оголошено перерву до 19.04.2021 до 12:50 год.

В судовому засіданні 19.04.2021 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №185013098 та №185013276 від 16.10.2019, рішенням Харківської міської ради (Орендодавець) №247/05 від 23.12.2005 Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" (Орендар) було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,3478га (ділянка №1 - площею 4,6890 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048), ділянка №2 - площею 0,6588га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0027) по просп. Льва Ландау, 182 (колишня назва просп. П`ятдесятиріччя СРСР) у м. Харкові для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації строком до 31.12.2030.

На підставі вказаного рішення, між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" укладено договір оренди землі б/н від 23.03.2006.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №182786345 від 27.09.2019. вбачається, що:

- право власності на нежитлові будівлі літ."А-4" загальною площею 10288,0кв.м., літ."К-1" загальною площею 1545,0кв.м., літ."Л-1" загальною площею 386,7кв.м., літ."И-1" загальною площею 454,5кв.м., літ." 3-1" загальною площею 4399,3кв.м. по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", на підставі договору купівлі-продажу №1352 від 25.05.2007;

- право власності на нежитлову будівлю літ."Р-1" загальною площею 75,7кв.м. по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" на підставі договору купівлі-продажу №1362 від 25.05.2007;

- право власності на нежитлові будівлі літ. "Б-2" загальною площею 376,7кв.м., літ."Д-2" загальною площею 651,0кв.м., літ."В-1" загальною площею 112,7кв.м., літ."Г-3" загальною площею 1656,9кв.м. по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові зареєстроване за ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", на підставі договору купівлі-продажу №1357 від 25.05.2007.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №185013276 від 16.10.2019 також вбачається, що угодою від 14.06.2016 про розірвання договору оренди землі б/н від 23.03.2006 (реєстраційний номер 640667100020), укладеною між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко", вказаний договір оренди землі було розірвано, а земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 площею 4,689га) повернуто Орендарем до земель запасу міста. Здійснено реєстрацію припинення права оренди 06.09.2016.

Відповідно до пп.3.5 п.3 Витягу з Додатка 1 рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1848/15 від 25.02.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" вирішено надати в оренду земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 4,6890га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельно-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. П`ятдесятиріччя СРСР, 182.

Пунктом 2 Додатку до рішення 12 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" №605/17 від 19.04.2017 пп.3.5 п.3 Додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1848/15 від 25.02.2015 змінено і викладено в новій редакції, яким вирішено надати спірну земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" строком до 01.05.2021.

Матеріали справи містять Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" для будівництва торговельного-сервісного комплексу з реконструкцією існуючих будівель по просп. П`ятдесятиріччя СРСР, 182 у Московському районі м. Харкова від 2015р.

З наявного в матеріалах справи листа №2808 від 28.08.2019 вбачається, що Відповідач направив на адресу Харківської міської ради пакет документів, зокрема, проект договору оренди землі для укладення договору оренди земельної ділянки площею 4,6890га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048), що розташована за адресою: м.Харків, просп. Льва Ландау, 182 (колишній просп. П`ятдесятиріччя СРСР). Відповідно до копії поштової накладної, квитанції про відправлення та інформації з вебсайту Акціонерного товариства "Укрпошта" за трек-номером 6116000392782, означене відправлення було отримано Харківською міською радою 30.08.2019.

Пунктом 9 направленого проекту договору оренди землі передбачено, що орендна плата на земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №485/18 від 18.10.2018 становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 7361148,57 грн. та 613429,05 грн. в місяць відповідно.

Листом №7294/0/225-19 від 30.09.2019 Харківська міська рада повідомила про отримання від Відповідача означених документів та зазначила про необхідність вивчення на предмет відповідності діючому законодавству питання щодо оформлення договору оренди землі площею 4,6890га.

З наданого Харківською міською радою листа №1029/0/225-20 від 10.02.2020 вбачається, що рішенням Харківської міської ради №1757/19 від 16.10.2019 пп.3.5 п.3 Додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1848/15 від 25.02.2015, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" надано в оренду земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 4,6890га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) та на підставі якого Департаментом земельних відносин Харківської міської ради виконано розрахунок розміру орендної плати №485/18 від 18.10.2018 щодо земельної ділянки площею 46890га по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) та узгоджений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", було скасовано, а розрахунок орендної плати №485/18 від 18.10.2018 визнано недійсний.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №185013098 та №185013276 від 16.10.2019, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0003750982019 від 17.09.2019 вбачається, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 площею 4,6890га, розташовану по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові, речові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" або будь-яких інших фізичних/юридичних осіб не зареєстровано.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 27.09.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0003750982019 від 17.09.2019.

За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки площею 4,6890га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові від 27.09.2019р., відповідно якого встановлено, що на земельній ділянці площею 4,6890га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові розташовані десять нежитлових будівель літ."А-4", літ."К-1", літ."Л-1", літ."И-1", літ." 3-1", літ."Р-1", літ."Б-2", літ."Д-2", літ."В-1", літ."Г-3", право власності на які зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", одна нежитлова будівля/споруда, право власності на яку не зареєстроване згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно не зареєстроване, один навіс та тимчасові металеві споруди.

Відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №18753/9/20-40-12-14-22 від 01.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" є платником земельного податку за земельну ділянку по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові.

З матеріалів справи також встановлено, що рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 було затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові з додатками, відповідно п.2.5 Додатку до якої розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08, а п.4.3.Положення встановлював, що на період будівництва та реконструкції об`єктів ставка річної орендної плати за земельну ділянку, на які розташовані відповідні об`єкти, визначається на рівні 3% відсотків від нормативної грошової оцінки.

Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. з відповідними додатками, з Додатку 1 до якої вбачається, що коду зони " 7522" меж економіко-планувальних зон відповідає: вул. Академіка Павлова, просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, просп. П`ятдесятиріччя СРСР, вул. Спортивна, вул. Фісановича, вул. Камишева, площею 778717м.кв., тоді як з Додатку 2 вбачається коефіцієнт Км2 економіко-планувальної зони міста Харкова " 7522" - 2,39.

Позивачем на підтвердження правильності розрахунку безпідставно збережених коштів було надано до матеріалів справи лист Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №2999/116-19 від 22.11.2019р., яким останній, зокрема, повідомив, що:

- базова вартість 1кв.м. земель м. Харкова становить 291,18грн. (розмір було затверджено рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1209/13 від 03.07.2013р.;

- нормативну грошову оцінку земель м. Харкова станом на 01.01.2019р. необхідно індексувати на коефіцієнт 1,89720602, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014-2018р.р. (відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019р.);

- у примітках Додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016р. зі змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №162 від 27.03.2018р. , визначено застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням " 3.0" у разі: якщо інформація про земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати, який використаний Позивачем у якості розрахунку позовних вимог, здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) №1092/0/45-19 від 01.07.2019р, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Своєю чергою, у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовувались такі показники, що визначили розмір позовних вимог, зокрема:

· номер економіко-планувальної зони - 7522,

· коефіцієнт Км2 - 2,39,

· локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: "зони пішохідної доступності до громадських центрів - 1,14", "зони магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,09", "зони пішохідної доступності швидкісного транспорту - 1,14", "зони вулиць без твердого покриття - 0,99894", "зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0кг/кв.см. - 0,9942", "санітарно-захисні зони - 0,9783", "зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529", "зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422", "інші зони - 1,00",

· сукупний коефіцієнт Км3 - 1,32114,

· коефіцієнт Кф - 3.

За розрахунками Харківської міської ради, з використанням 8% ставки річної орендної плати від нормативної грошової оцінки означеної земельної ділянки, розмір орендної плати за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 складає 19629729,48грн.

Враховуючи, що за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" не була сплачена орендна плата в загальній сумі 19629729,48грн. за користування земельною ділянкою площею 46890га по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048), яка використовується останнім для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, яка належить йому на праві власності, без належно оформлених і зареєстрованих речових прав на означену земельну ділянку, Харківська міська рада звернулась до суду з вимогами про стягнення з останнього означених грошових коштів як безпідставно збережених на підставі 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що розмір ставки річної орендної плати у розмірі 8% позивачем нормативно не підтверджено.

Крім того, судом вказано, що позивачем під час розрахунку сум заявлених до стягнення не враховано суми сплаченого відповідачем земельного податку в розмірі 3 135 302,97 грн., що також свідчить про необґрунтованість розрахунку позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 6310137500:102::043:0048), на якій за твердженнями позивача розміщене нерухоме майно, за період з 01.10.2018 по 30.09.2019.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 17.09.2019 № НВ-0003750982019, земельна ділянка площею 4,6890 з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 182 (колишній проспект П`ятдесятиріччя СРСР), знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 27.03.2006.

Як зазначає позивач, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 27.09.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0003750982019 від 17.09.2019.

За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки площею 4,6890га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові від 27.09.2019р., відповідно якого встановлено, що на земельній ділянці площею 4,6890га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові розташовані десять нежитлових будівель літ."А-4", літ."К-1", літ."Л-1", літ."И-1", літ." 3-1", літ."Р-1", літ."Б-2", літ."Д-2", літ."В-1", літ."Г-3", право власності на які зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", одна нежитлова будівля/споруда, право власності на яку не зареєстроване згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно не зареєстроване, один навіс та тимчасові металеві споруди.

Отже з вищенаведеного вбачається, що земельна ділянка площею 4,6890 з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 182 є сформованою як об`єкт цивільних прав та використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, яка належить йому на праві власності.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" у період з 01.10.2018 по 30.09.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою площею 46890га по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 19629729,48грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати, який використаний Позивачем у якості розрахунку позовних вимог, здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) №1092/0/45-19 від 01.07.2019р, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Своєю чергою, у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовувались такі показники, що визначили розмір позовних вимог, зокрема:

· номер економіко-планувальної зони - 7522,

· коефіцієнт Км2 - 2,39,

· локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: "зони пішохідної доступності до громадських центрів - 1,14", "зони магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,09", "зони пішохідної доступності швидкісного транспорту - 1,14", "зони вулиць без твердого покриття - 0,99894", "зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0кг/кв.см. - 0,9942", "санітарно-захисні зони - 0,9783", "зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529", "зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422", "інші зони - 1,00",

· сукупний коефіцієнт Км3 - 1,32114,

· коефіцієнт Кф - 3.

Однак, заперечуючи проти розрахунку позивача, відповідач вказує, що дані внесені до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 01.07.2019 № 1092/0/45-19, суперечать рішенню Харківської міської ради № 1209/13 Про затвердження "Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", так і Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489. На думку відповідача, значення локальних факторів завищені і їх значення виходять за межі max значень коефіцієнтів, встановлених Порядком № 489, що призводить до неправильних, завищених розрахунків значення Км3 і як наслідок недійсності наданих позивачем розрахунків.

Враховуючи вищенаведені доводи відповідача, місцевий суд вказав, що нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки міститься у єдиному належному джерелі - витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно зі ст. 23 вищенаведеного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На виконання вищенаведених норм законодавства міською радою отримано відповідне джерело інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м. Харкові - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 182 у м Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0048) від 17.09.2019 № НВ-0003750982019, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Вказаний документ є єдиним належним та допустимим доказом про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, що підтверджується також висновками Верховного Суду, наведеними у п. 4.11. постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19:

"Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями гі. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як встановлено судами, позивач в підтвердження своїх вимог посилався на рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013, яким було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 з відповідними додатками, а також Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до яких коефіцієнти Км2, КмЗ та Кф становили " 2,39", " 1,32114" та " 3" відповідно, що було взято до уваги при здійсненні розрахунку заявлених до стягнення сум.

Отже, показники, визначені Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є такими, що підтверджені належними і допустимими засобами доказування і невідповідність, на думку апеляційного суду, пунктів затвердженої Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 не може бути підставою для висновку про необґрунтованість позивачем розміру заявлених до стягнення сум орендної плати".

Зважаючи на вказане, місцевий суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку, а твердження відповідача про його суперечність є необґрунтованим.

Разом з цим, стосовно ставки річної орендної плати, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

В постанові від 25.02.2020 у справі №922/510/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено наступну позицію:

"5.12. Так, за частиною першою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

5.13. Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

5.14. Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

5.15. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню."

В п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц зазначено, що частина друга статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду (див висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16).

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у вищевказаній постанові полягає у тому, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

В п.8.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 зазначено, що стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України №997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

В п.8.5. вищевказаної постанови зазначено, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у вищевказаній постанові також полягає у тому, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

При цьому судова колегія наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. (аналогічна правова позиція викладена в Постанові КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17)

Згідно договорів купівлі-продажу від 25.05.2007, ТОВ "Перехрестя плюс" придбало у ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі: літ."А-4" загальною площею 10288,0кв.м., літ."К-1" загальною площею 1544,3кв.м., літ."Л-1" загальною площею 386,7кв.м., літ."И-1" загальною площею 454,5кв.м., літ." З-1" загальною площею 4399,3кв.м., літ."Р-1" загальною площею 75,8кв.м., літ. "Б-2" загальною площею 376,7кв.м., літ."Д-2" загальною площею 668,6кв.м., літ."В-1" загальною площею 119,7кв.м., літ."Г-3" загальною площею 1657,3кв.м., які знаходяться по просп. П`ятдесятиріччя (Льва Ландау), 182 у м. Харкові.

На час відчуження вищевказаної нерухомості від ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" до ТОВ "Перехрестя плюс", вищевказана земельна ділянка, на якій розташоване відчужуване майно, знаходилась у користуванні ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" згідно договору оренди землі від 23.03.2006 за № 640667100020.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що з огляду на наведені висновки Верховного суду, ТОВ "Перехрестя плюс" фактично став орендарем земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки від 23.03.2006 за №640667100020 щодо ПрАт "Концерн АВЕК та Ко" (попереднього її користувача, попереднього власника нерухомого майна) припинився відповідним договором купівля-продажу, на підставі якого ТОВ "Перехрестя плюс" набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що укладений в подальшому 14.06.2016 між ПрАт "Концерн АВЕК та Ко" та Харківською міською радою договір про розірвання договору оренди землі від 23.03.2006 за №640667100020 є нікчемний, оскільки на той момент ПрАт "Концерн АВЕК та Ко" вже не був орендарем.

Огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що на даний час для сторін фактично діють умови договору оренди землі від 23.03.2006 за №640667100020, в тому числі щодо орендної плати.

З наведеного вбачається, що відповідач у спірному періоді користувався спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди, що свідчить про відсутність безпідставного збереження ним за рахунок позивача грошових коштів внаслідок використання цієї земельної ділянки та відповідно, відсутності порушеного права позивача, на захист якого ним подано позов у даній справі.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з встановленням всіх фактичних обставин справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 281, 282 - 284 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3361/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.04.2021.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко