ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.05.10Справа №2а-2552/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:
від позивача – Бєляєв, представник за дов.,
від відповідача – Коновалова, представник за дов.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій №0000284102 від 04.02.10р. на суму 1700,00 грн,
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) та просить визнати нечинним рішення відповідача про застосування штрафних санкцій №0000284102 від 04.02.10р. на суму 1700,00 грн.
18.03.10 позивач надав письмову заяву, у якої змінив позовні вимоги та просить визнати дії відповідача щодо прийняття рішення протиправними та просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0000284102 від 04.02.10р. на суму 1700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не мав законних підстав проводити планову перевірку позивача та допустив порушення встановленого діючим законодавством порядку проведення перевірок. За наслідками проведеної перевірки, відповідач дійшов до необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що рішення було прийнято ним на підставі встановленого порушення з боку позивача вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог діючого законодавства України з додержанням встановленого законом порядку, тому підстав для задоволення позовних вимог немає. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" , зареєстрований 30.10.1996р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видано свідоцтво (ЄДРПОУ 03120667).
Працівниками ДПІ в Білогірському районі була проведена перевірка об'єкту - автобусної каси, що належить позивачу, яка розташована за адресою: м. Білогірськ, вул. Нижньогірська,13, з питань дотримання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За результатами перевірки був складений акт перевірки від 29.12.09р. за № 000374, відповідно до висновків якого встановлені порушення п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.02.10р. № 0000284102, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн.
Оцінюючи посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами якої складений акт, що є підставою оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що перевірка позивача проводилася відповідачем на підставі направлень на проведення перевірки від 24.12.09р. №425/23-30, №426/23-30, виписаних на ім'я старшого державного податкового ревізора - інспектора 1 рангу Гузь О.О. та на ім'я головного державного податкового ревізора - інспектора, радника I рангу Краснобаєвої Н.В.
З вказаних направлень вбачається, що посадові особи були направлені для проведення планової перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявність торгових патентів з питань дотримання вимог Законів України: "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Період проведення перевірки встановлений з 24.12.2009р. по 31.12.2009р.
Право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів держаної податкової служби встановлено пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і частиною 1 статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до положень частин 1,2,3 ст. 16 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач не віднесений до категорії осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Отже, законодавством не встановлена можливість здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків позивачем з питань дотримання вимог вказаного закону шляхом проведення планової перевірки.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України. Таким чином, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" безпосередньо не встановлює порядок і підстави для проведення такого виду перевірок. Будь-яким іншим нормативно-правовим актом, який би регламентував окремий порядок їх проведення, крім Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не встановлений.
За таких обставин, порядок проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу, встановлений статтями 11-1,11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками.
Відповідно до частини 9 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті, за рішенням начальника податкового органу, яке оформлюється наказом, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Згідно до положень пунктів 1,2 частини 1 статті 11-2 зазначеного Закону, працівники податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки.
Матеріали справи містять план-графік проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2009 року, затверджений керівником ДПІ в Білогірському районі Розум М.М. та акт ДПІ в Білогірському районі щодо відмови позивача від підпису матеріалів перевірки № 194/23-30 від 29.12.09.
Отже, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог Закону України "Про податкову службу в України" щодо підстав та порядку проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог Законів України: "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Але під час дослідження та оцінки доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як свідчить акт перевірки від 29.12.09р. №000374, висновки відповідача про порушення позивачем положень п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зроблені відповідачем на підстав того, що у ході перевірки ним було встановлено, що позивачем в автобусних касах здійснювалася реалізація проїзних документів (білети) через реєстратора розрахункових операцій, які, як встановлено відповідачем, зареєстровані у ДПІ у м. Сімферополі, поставлені на облік у ДПІ в Білогірському районі, а на час перевірки, вказані реєстратори розрахункових операцій не були перереєстровані в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до положень п. 2 ст. 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Так, порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій встановлено розділом 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614.
Відповідно до положень п. 2.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єкта господарювання усіх необхідних документів.
З аналізу положень Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614 вбачається, що встановлення законодавцем обов'язку застосування зареєстрованих у встановленому порядку реєстраторів розрахункових операцій направлено на запобігання та недопущення вчинення з боку суб'єктів господарювання дій, направлених на порушення податкового законодавства та ухилення від сплати податків.
Також така реєстрація має на меті забезпечення виконання контрольної функцій податковими органами у сфері використання суб'єктами господарювання РРО.
Закон забороняє використовувати суб'єктам господарювання реєстратори розрахункових операцій не зареєстрованіх у встановленому порядку.
Відповідно до матеріалів справи, 16.11.2009р. позивач був знятий з обліку в ДПІ м. Сімферополя та був поставлений на облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі СДШ ВПП).
Матеріали справи свідчать про те, що на час проведення відповідачем перевірки позивача за адресою: м. Білогірськ, вул. Нижньогірська,13, останнім здійснювалася діяльність з реалізації проїзних документів (білетів) через три реєстратора розрахункових операцій: № 0109010959; № 0109010957; № 0109010958, які не були зареєстровані у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.
З положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614 вбачається, що ці акти не встановлюють порядку перереєстрації реєстратора розрахункових операцій при переведенні суб'єкта господарювання з обліку одного податкового органу до іншого, в тому числі у порядку реорганізації, а також норми вказаних актів не встановлюють будь якого строку, протягом якого суб'єкт господарювання повинен вчинити дії щодо перереєстрації РРО.
Як свідчать матеріали справи, РРО, які використовувалися позивачем, на час перевірки та відповідно до наданої при здійснені перевірки документації, були зареєстровані у ДПІ у м. Сімферополі, поставлені на облік у ДПІ в Білогірському районі, про що також вказано в акті перевірки.
Такий факт свідчить про те, що РРО позивача були зареєстровані у встановленому порядку до створення відповідача та переведення позивача на його облік.
Вказане свідчить про використання позивачем РРО, які вже знаходяться на обліку та контролі Держави до створення відповідача, а отже про відсутність з його боку порушень діючого законодавства та правомірність використання таких РРО.
Також слід вказати, що вказані РРО були та залишаються взятими на обліку в органі ДПІ в Білогірському районі відповідно до положень п. 2.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), тобто за місцем використання, що свідчить про відсутність безконтрольного їх використання позивачем, в зв'язку з припиненням ДПІ у м. Сімферополі.
Як зазначалося, суд, відповідно до ч.З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, розсудливо.
Під безросудливим або ірраціональним вчинком/дією суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, які жоден суб'єкт владних повноважень не міг би вчинити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом; рішення/дія настільки неприпустимі з точки зору законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів, що жоден суб'єкт владних повноважень, діючи відповідно до здорового глузду не міг би їх прийняти/вчинити.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем здійснювалося тривале листування щодо реєстрацій РРО позивача у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, але консенсусу досягнуто не було.
При цьому, у своїх листах відповідач, як контролюючий орган будучи повідомлений про відсутність реєстрації РРО позивача в СДПІ ВПП, зазначає про необхідність проведення такої реєстрацій, але не визначає строк, протягом якого необхідно вчинити такі дії, а також не вказує про негативні наслідки для позивача у зв'язку з не проведенням таких дій.
Враховуючи те, що реєстратори розрахункових операцій позивача вже проходили реєстрацію, а діючим законодавством не встановлено порядку та строків перереєстрації РРО у випадку реорганізації податкового органу, приймаючи до уваги те, що припинення податкового органу, відповідно до положень вказаних норм, не може бути підставою скасування реєстрації РРО, враховуючи знаходження РРО позивача на обліку в органі ДПІ в Білогірському районі, суд, приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також про те, що таке рішення прийняте нерозсудливо, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких підстав, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки при проведенні перевірки, як встановлено судом раніш, відповідач діяв у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України, відповідно до діючого законодавства, але винесене за результатами перевірки оскаржуване рішення є противоправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 94, ст.ст.158-165 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати противоправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000284102 від 04.02.10р. на суму 1700,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 26, ЄДРПОУ 03120667) судовий збір у розмірі 1,70 грн.
4. У решті позовних вимог відмовити
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кірєєв Д.В.