Постанова

Іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 366/474/19

провадження № 61-1108 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ;

представник заявника - ОСОБА_2 ;

заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області;

представник заінтересованої особи - ОСОБА_3 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Заява мотивована тим, що він отримував паспорт зразка СРСР, однак він був втрачений під час пожежі разом з іншими документами. Разом з батьками він проживав у с. Мироцьке Києво-Святошинському районі Київської області. Після закінчення школи навчався у Бородянському середньому професійно-технічному училищі далі - СПТУ) Київської області. Перебував на військовому обліку у Києво-Святошинському районному військовому комісаріаті, проходив військову службу в Радянській армії. До 2000 року проживав у с. Мироцьке Києво-Святошинському районі Київської області, з 2000 року проживає у с. Старовичі в Іванківському районі Київської області. Одруженим не був, дітей не має, родичів та близьких також.

13 грудня 2018 року звернувся до Іванківського районного сектору Державної міграційної служби України із заявою про оформлення паспорта громадянина України та проведення процедури встановлення особи, проте йому було відмовлено в оформлені паспорта та проведенні процедури встановлення особи, повідомлено про необхідність підтвердити належність до громадянства України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт того, що заявник - ОСОБА_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, що проживає по АДРЕСА_1 ; встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року у складі судді Слободян Н. П. заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт, а саме, що заявник - ОСОБА_1 є ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає на території України по АДРЕСА_1 . Встановлено юридичний факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що паспорт заявника був втрачений під час пожежі ще до 1991 року і за новим він не звертався. Згідно з погосподарськими книгами с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської областіОСОБА_1 проживав у АДРЕСА_2 з 1955 року, у тому числі протягом 1991- 1995 років. Враховуючи чинне на той час законодавство і, зокрема, Вказівки про порядок ведення погосподарського обліку сільськими Радами народних депутатів, затверджені Постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69, погосподарські номера відкривалися постійно проживаючим на території сільської ради громадянам, сім`ям, незалежно від наявності у них будівель, садиб і худоби, а тому записи в погосподарській книзі Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за 1991- 1995 роки підтверджують факт його проживання станом на 24 серпня 1991 року у зазначеному домогосподарстві. Жодних відміток про його вибуття звідти у 1991 році погосподарська книга не містить.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області задоволено. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судами не встановлюється тотожність особи. Вирішуючи заяву, суд першої інстанції не врахував вимоги закону і відповідні роз`яснення та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви щодо встановлення тотожності заявника. Крім того, заявником не було надано жодного письмового доказу на підтвердження його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, у тому числі і трудової книжки або іншого документу, який би підтверджував його працевлаштування у вказаний період в Україні.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року змінено постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року й викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що при вирішенні заяви ОСОБА_1 суди враховували відсутність у заявника документу з фотозображенням, на підставі якого можна було б встановити факти, що мають юридичне значення. Таким документом могла бути заява (форма 1), яка подавалась при оформленні паспорта громадянина СРСР та яка містить фотозображення. У жовтні 2020 року у відповідь на запит Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомило про наявність інформації по заяві ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та надало форму 1 заявника. Такі нововиявлені обставини впливають на юридичну оцінку обставин, встановлених Київським апеляційним судом у постанові від 11 вересня 2019 року.

Зазначене є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання заявника на отримання копії заяви про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_1 не є нововиявленою обставиною у розумінні положень статті 423 ЦПК України, оскільки дана заява існувала на момент розгляду справи апеляційним судом, та могла бути відомою як учасникам справи, так і суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає істотні для справи обставини, що не були враховані судом та не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, а саме відсутність у заявника документу з фотозображенням.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 366/474/19 з Іванківського районного суду Київської області.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди при розгляді заяви по суті спору враховували відсутність у заявника документу з фотозображенням, на підставі якого можна було б встановити факти, що мають юридичне значення, тому наявність такого документу має істотне значення, оскільки зазначена форма 1 містить фотозображення заявника та інформацію щодо постійного місця проживання. Заява приймалась органом міграційної служби і на її підставі оформлювався паспортний документ, що підтверджував особу заявника. Форма заяви постійно перебувала у володінні та розпорядженні органу міграційної служби, тому її достовірність та допустимість не може ставитись під сумнів. Про наявність зазначеного документу у розпорядженні Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не було відомо, оскільки на час розгляду справи процедуру переведення в електронний формат заяв було тільки розпочато, тому на час прийняття рішення у справі апеляційному суду, заінтересованій особі та заявнику не були відомі зазначені обставини.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року у складі судді Слободян Н. П. заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт, а саме, що заявник - ОСОБА_1 є ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає на території України по АДРЕСА_1 . Встановлено юридичний факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 серпня 1991 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області задоволено. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року залишено без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначення обставин нововиявленими необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції встановив, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими, оскільки заява про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_1 , на яку посилається заявник, існувала на момент розгляду справи апеляційним судом, та могла бути відомою як учасникам справи, так і суду.

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що обставини, на які заявник посилався у заяві про перегляд судового рішення, не є нововиявленими. Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року є обґрунтованим.

При вирішенні справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович