ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 квітня 2010 року 09:44 № 2а-1964/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті.Ві.Ком»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Булавіної М.В., представника
від відповідача: Замковенка О.М., представника
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ті.Ві.Ком»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень №0004942312/0 від 31.08.2009р. та №0004942312/1 від 19.10.09р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені Законом підстави для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ «ЦСП-Груп»у складі оплати вартості наданих послуг, до складу податкового кредиту. При цьому, позивач посилається на те, що анулювання свідоцтва платника ПДВ вказаного підприємства та визнання недійсними його статутних документів не може слугувати правовою підставою для визначення позивачу податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій.
Ухвалою про відкриття провадження у справі у відповідача витребовувалися : письмові пояснення щодо проведення перевірок ТОВ "ЦСП ГРУП", нарахування вказаному підприємству податків, звернення до суду про скасування державної реєстрації або застосування наслідків нікчекмного правочину, внесення відомостей про відсутність за місцем знаходження до ЄДР; відомості відносно порушення кримінальних справ відносно осіб вказаного підприємства; звітність з ПДВ , надану ТОВ "ЦСП ГРУП" у 2007 році.
Відповідачем вказаних вимог ухвали суду не виконано, відзиву на позов не надано.
Оскільки частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ті.Ві.Ком»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «ЦСП –Груп»за період квітень 2007 р., травень 2007р., червень 2007р.
За результатами проведеної перевірки 14.08.2009р. було складено акт за № 1474/23-12/23829711, яким було встановлено порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок па додану вартість" (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ТІ.ВІ.КОМ», що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування ПДВ за квітень 2007 року на суму 5528 грн., за травень 2007 року на суму 89475 грн., та заниження податку на додану вартість на загальну суму 17088 грн., а саме за квітень 2007р. на суму 7719 грн., за червень 2007р. на суму 9369 грн.
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0004942312/0 від 31.08.2009р., яким позивачу було визначено податкові зобов’язання зі сплати 17088грн. податку на додану вартість та 8544грн. штрафних (фінансових) санкцій. За результатами апеляційного узгодження відповідачем було винесено податкове повідомлення –рішення №0004942312/1 від 19.10.09р., яким було визначено ідентичні зобов’язання позивача.
17 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва було прийнято рішення про внесення змін до рішення про розгляд первинної скарги від 06.10.2009 року № 6774/10/25-026, яким було скасовано податкове повідомлення рішення від 31.08.2009 № 0004942312/0 у частині 1769 гривень донарахованого податку на додану вартість та 885 грн. застосування штрафної санкції, в іншій частині податкове повідомлення рішення було залишене без змін.
Порушення, вчинене позивачем, на думку відповідача полягало у наступному. Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЦСП –Груп»було укладено договір № RWP _I/07 від 02.02.07р. та договір № ТСС І _07 від 04.05.2007р., додатки № 1 до договору № RWP_I /07 від 02.04.2007р. та № 1 до договору № ТСС І _07 від 04.05.2007р.; акти прийому-передачі №1 та №2 до договору № RWP_І/07 від 02.04.2007р., № 1, 2 до договору № ТСС І _07 від 04.05.2007р..
Позивачу було виставлено рахунки-фактури № 113/01 від 03.04.2007р., № 113/02 від 01.05.2007р., № 113/03 від 01.06.2007р., № 113/04 від 01.07.2007р., які було оплачено позивачем платіжними дорученнями № 938 від 25.05.2007р., № 1028 від 20.06.2007р., № 1127 від 18.07.2007р., № 1144 від 31.07.2007р., № 1143 від 31.07.2007р., № 1215 від 28.08.2007р., № 1310 від 26.09.2007р.
Позивачу були видані податкові накладні № 003/01 від 30.04.2007р., № 113/003 від 31.05.2007р., № 113/004 від 31.05.2007р., № 113/005 від 30.06.2007р., на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у квітні, травні та червні 2007 року.
Обставини укладення договорів, підписання актів приймання здачі виконаних робіт, оплати позивачем коштів підтверджено матеріалами справи. На виконання вимог ухвали суду позивачем надано договори з контрагентами, за якими було реалізовано послуги, надані товариством з обмеженою відповідальністю «ЦСП –Груп», при наданні послуг ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.».
Підставою для висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»стало те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25.09.2008р. по справі №4228/08 визнано статут ТОВ «ЦСП-груп», зареєстрований Голосіївською районною адміністрацією у м. Києві 28.03.2007р. недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрацію ТОВ «ЦСП-груп»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100043307 від 29.05.07р.), з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість (акт анулювання свідоцтва платника ПДВ № 9152/29-203 від 22.05.2009р.)
Суд не погоджується з правомірністю вищезазначених висновків виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом вбачається помилковим висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів контрагенту позивача, який видав податкові накладні.
Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), продавець був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Натомість позивачем доведено обставину придбання послуг та наступну їх реалізацію контрагентам, що спростовує посилання відповідача на укладення позивачем правочину без мети настання правових наслідків.
На підставі викладеного судом вбачається, що відповідачем рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті.Ві.Ком» задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення –рішення №0004942312/0 від 31.08.2009р. та №0004942312/1 від 19.10.09р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян