КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року                    м. Київ          № 320/6999/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді          Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача – Бойко Н.В.,

від відповідача – Лук`янчук М.Р.,                             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС»

до                         Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про                     визнання   протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС»  з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000051406 від 02.09.2019 та № 0000041406 від 02.09.2019, прийняті ГУ ДПС у Київській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено фактичну перевірку    за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Мінерал ЦЕС» за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 12.08.2019 та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000051406 від 02.09.2019; № 0000041406 від 02.09.2019.

Позивач вважає висновки податкового органу, які викладені в акті фактичної перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

По-перше, позивач стверджував, що на виконання вимог ревізорів, було надано журнал обліку надходжень нафтопродуктів та змінні звіти за формою, що за змістом і структурою повністю відповідає формам 17-НП та 14-ГС. Відомості про всі дані, передбачені формами 17-НП та 14-ГС, були відображені у документах, що надавались ревізорам. Також було повідомлено, що ТОВ «Мінерал ЦЕС» здійснює облік надходжень нафтопродуктів та змінні звіти за формою 17-НП та 14-ГС в електронному виді, у зв`язку з чим було запропоновано ревізорам відвідати офіс ТОВ «Мінерал ЦЕС» з метою пересвідчитись в цьому. Зауважив,  що протягом багатьох років ТОВ «Мінерал ЦЕС» веде облік нафтопродуктів саме за такою формою, яка повністю відповідає змісту форм 17-НП та 14-ГС (тільки не зазначало, що це саме форми 17-НП та 14-ГС), і жодного разу, здійснюючи фактичну перевірку, представники контролюючого органу ГУ ДПС у Київській області не звертали на даний факт ніякої уваги, та не відображали в своїх висновках, як порушення законодавства, що в свою чергу створювало впевненість ТОВ «Мінерал ЦЕС» у правильності ведення обліку.

По-друге, позивач стверджував, що висновки податкового органу про порушення ТОВ «Мінерал ЦЕС» статті 17 Закону України  «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є необгрунтованими з огляду на те, що всупереч приписам чинного законодавства, орган, який видає ліцензії для проведення господарської діяльності у сфері роздрібного продажу пального, у даному випадку відповідач, не вжив всіх необхідних заходів для того, щоб станом на 01.07.2019 у позивача була ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності, а також щоб на вказану дату до Єдиного реєстру були внесені відповідні відомості.

За наведених обставин, на думку позивача, спірні    податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання. Крім того, суд витребував докази по справі від відповідача та запропонував останньому подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від  27.02.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 320/6999/19.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Мінерал ЦЕС», з тих підстав, що перевіркою встановлені факти зберігання та реалізації нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку, на загальну вартість 913360,26 грн. (інформація про наявні факти порушень наведена у додатках до акта перевірки). Зазначив, що в ході перевірки встановлено зберігання та реалізація нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку на загальну вартість 913360,26 грн., саме: бензин А-95 в кількості 5251,55 л по ціні 27,99 грн./л на загальну вартість 146990,77 грн.; бензин А-92 в кількості 7405,24 л по ціні 26,99 грн./л на загальну вартість 199867,43 грн.; дизельне паливо в кількості 17427,27 л по ціні 25,99 грн./л на загальну вартість 452934,75 грн.; СВГ в кількості 10149 літрів; по ціні 11,19 грн./л; на загальну вартість 113567,31 грн. Додатково відповідач зазначив, що паливно-роздавальні колонки вказаної АЗС не функціонують в системі, не є синхронізованими з реєстратором розрахункових операцій, а потребує окремого введення даних розрахункових операцій, як на колонках, так і на РРО, що на практиці дозволяє проводити продаж нафтопродуктів та СВГ без застосування РРО.

Окрім того, перевіркою встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі пальним (бензин А-92, А-95, дизельне паливо, скраплений газ) протягом липня - серпня 2019 року на загальну суму 1769518,65 грн. без одержання (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», з урахування змін та доповнень, (далі - Закон №481).

10.09.2020 на адресу суду надійшла заява про збільшення предмету позову та збільшення позовних вимог ТОВ «Мінерал ЦЕС».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від  10.09.2020  суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.09.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 суд  залишив без розгляду заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» від 09.09.2020 року в частині    позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу ГУ ДФС у Київській області №1583 від 31.07.2019 про проведення фактичних перевірок в частині проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» (ЄДРПОУ 19405202).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від  25.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив  розгляд справи по суті на 15.10.2020.

У судове засідання, призначене у справі на 12.04.2021 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав їх необґрунтованості.

Також в судовому засіданні було допитано в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1 .  Допитаний ОСОБА_1 пояснив суду, що 12.07.2019 ним була здійснена перевірка установи позивача відповідно до направлення на проведення перевірки. Вказав, що податковим органом направлялись двічі запити до ТОВ «Мінерал ЦЕС» щодо отримання документів обігу нафтопродуктів скрапленого газу, які позивачем так надані  і  не були. Вказав, що під час перевірки директор АЗС пояснив, що документи знаходяться на зберіганні в офісі за іншою адресою. Також свідок  пояснив, що обсяг залишків нафтопродукту було встановлено розрахунком залишків  та по звітам касового апарату.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та пояснення свідка, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» (ідентифікацій код 19405202; місцезнаходження: Україна, 08290, Київська область, смт.Гостомель, вул. Леніна, буд.111-Б 4) зареєстроване в якості юридичної особи дата запису: 13.03.1993 Номер запису: 13571200000000373, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Видами діяльності позивача згідно КВЕД є: 16.24 Виробництво дерев`яної тари (основний); 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів;16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 63.91 Діяльність інформаційних агентств; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.

ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п. 80.2.2. п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, згідно з наказом від 31.07.2019 №1583 та направленнями на проведення фактичної перевірки від 12.08.2019 № 2959, № 2960 здійснена фактична перевірка АЗС, що належить ТОВ «Мінерал ЦЕС», розташованої за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Автошляхова, буд. 1, за результатами якої складено акт від 15.08.2019 №1500/1036/14/19405202 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта  перевірки ГУ ДФС у Київській області пред`явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу начальнику АЗС Лосю С.І. та вручено ТОВ «Мінерал ЦЕС» дві вимоги «Про надання документів» від 12.08.2019, що є невід`ємними додатками до акта перевірки та запропоновано відповідно надати документи, що свідчать про ведення оперативного обліку товарних запасів на АЗС через півгодини після вимоги 12.08.2019 та касові документи до 11:00 14.08.2019.

Судом встановлено, що начальником АЗС було викладено у письмовій формі пояснення, які  долучені до акта перевірки та у яких останній зазначив про перебування обліку надходження нафтопродуктів, змінних звітів операторів формами 17-НП та 14-ГС в офісі підприємства за адресою його реєстрації, яка є відмінною від адреси господарської одиниці, що перевірялась. Також начальник АЗС надав документ не встановленої форми, який вівся операторами на момент початку перевірки та містив в собі результати вимірювання об`єму нафтопродуктів та газу скрапленого вуглеводневого на початок зміни 12.08.2019 року .

Згідно додатка до акта перевірки від 15.08.2019, 14.08.2019 о 11:30 ревізори повторно прибули на АЗС ТОВ «Мінерал ЦЕС» з метою дослідження касових та облікових документів, що запитувались. На виконання вимог ревізорів було надано касові документи підприємства в об`ємі, що відповідав запитуваному, при цьому, журнал обліку надходжень нафтопродуктів та змінні звіти за формами 17-НП та 14-ГС за 12.08.2019 – 14.08.2019 року вдруге не були надані. На зміну вищепереліченим документам представником ТОВ «Мінерал ЦЕС» було надано копію оборотно-сальдових відомостей по рахункам 281 та 702, як підтвердження належного ведення обліку товарних запасів на підприємстві. Пояснення начальника АЗС додаються до акту перевірки. Надходжень нафтопродуктів у період з 1208.2019 по 14.08.2019 включно не відбувалось.

При обчисленні залишків газу в резервуарі використовувалася інформація рівноміру на резервуарі з показником заповнення 51% (фотокопія додається - 1 аркуш) та густини газу відповідно до УКТ ЗЕД 2711129700, використано об`ємно-масовий метод вимірювання за умови допустимої похибки вимірювань +-0,5%. вони складають:

1) 20мЗ * 51% / 100% = 10,м3 - об`єм газу в м3 на момент перевірки;

2) 10,2 м3 * 0,529 т/мЗ = 5,3958 т = 5395,8 кг - маса газу скрапленого, що знаходився в резервуарі на момент перевірки;

3) 5395,8 кг / 529 кг/мЗ * 1000 = 10200 літрів; похибка вимірювання 0,5 % складає +-51 літр;

4) 10200 літрів - 51 літр = 10149 літр - об`єм газу в літрах, з урахуванням похибки вимірювання встановленої ГОСТ 320.00149943.016-2000, що гарантовано знаходиться в резервуарі АЗС за адресою: смт. Гостомель, вул.Автошляхова, 1 та на який був відсутній змінний звіт за формою 14-ГС.

Таким чином, встановлено факт зберігання та реалізації газу скрапленого не облікованого у встановленому законом порядку у кількості 10149 літрів, понад допустиму похибку вимірювань, на загальну вартість 10149*11,19=113567,31 грн.

Також показники зовнішнього рівнеміра резервуара з ГСМ не відповідають даним документу не встановленої форми, що вівся на АЗС через не внесення до нього відомостей щодо надходжень газу скрапленого вуглеводного протягом робочої зміни 11.08.2019- інформація щодо вказаного факту міститься в поясненнях директора АЗС від 14.08.2019.

Таким чином в ході перевірки встановлено зберігання та реалізація нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку на загальну вартість 913360,26 грн., саме:

бензин А-95 в кількості 5251,55 л по ціні 27,99 грн./л на загальну вартість 146990,77 грн.;

бензин А-92 в кількості 7405,24 л по ціні 26,99 грн./л на загальну вартість 199867,43 грн.;

дизельне паливо в кількості 17427,27 л по ціні 25,99 грн./л на загальну вартість 452934,75 грн.;

СВГ в кількості 10149 літрів; по ціні 11,19 грн./л на загальну вартість 113567,31 грн.

Також слід зазначити, що паливно-роздавальні колонки вказаної АЗС не функціонують в системі, не є синхронізованими з реєстратором розрахункових операцій, а потребує окремого введення даних розрахункових операцій, як на колонках, так і на РРО, що на практиці дозволяє проводити продаж нафтопродуктів та СВГ без застосування РРО.

Отже, перевіркою встановлені факти зберігання та реалізації нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку, на загальну вартість 913360,26 грн. (інформація про наявні факти порушень наведена у додатках до акта перевірки).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено  реалізацію пального  в період з 01.07.2019 року по момент початку перевірки без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до листа  ГУ ДФС у Київській області від 01.07.2019 № 22736/10/10/36-40-03-09 ТОВ «Мінерал ЦЕС» відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, через невиконання вимог частини 37 статті 15 ЗУ № 481/95 із змінами та доповненнями при поданні заявки на  її отримання.

У висновках Акта зазначено про порушення    ТОВ «Мінерал ЦЕС» п.9 ч.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №; 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та  ч.3  ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За наслідком проведеної перевірки та на підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Київській області від 15.08.2019 № 1500/1036/14/19405202 прийнято податкові повідомлення-рішення від  02.09.2019 № 0000051406, яким до ТОВ «Мінерал ЦЕС»  за порушення  п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» застосовано фінансові санкції у розмірі  1   826   720,52 грн.; від 02.09.2019 № 0000041406, яким    до ТОВ «Мінерал ЦЕС» за порушення п.33 ч.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосовано фінансові санкції в розмірі 250 000 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 18.09.2019 на податкові  повідомлення рішення від  02.09.2019 № 0000051406, № 0000041406.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 13.11.2019 №9318/6/99-00-08-05-05 ДПС залишила без змін  податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 02.09.2019 №0000051406, 0000041406, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийняти ГУ ДПС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся    з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Що стосується прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019                       № 0000051406 та встановленого в ході перевірки порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»    від 06.07.1995 N 265/95-ВР  визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12      статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»   передбачено, що  Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно      зі статтею 20      Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як встановлено  посадовими особами ГУ ДПС у Київській області під час проведення фактичної перевірки ТОВ «Мінерал ЦЕС» не було надано перевіряючим журнал обліку надходжень нафтопродуктів та змінні звіти за формами 17-НП та 14-ГС за 12.08.2019 -14.08.2019. На зміну вищепереліченим документам представником ТОВ «Мінерал ЦЕС» було надано копію оборотно-сальдових відомостей по рахункам 281 та 702, як підтвердження належного ведення обліку товарних запасів на підприємстві.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства та енергетики України від 03.06.2002 № 332 (далі - Інструкція №332) порядок належного ведення обліку газу скрапленого на АГЗП, що здійснюють діяльність на території України визначено в п. 9, в якому чітко зазначено необхідність формування змінного звіту за встановленою формою після закінчення кожної робочої зміни АГЗП в двох примірниках, з яких один залишається на АГЗП.

За правилами пунктів 9.1, 9.2, 9.3 Інструкції №332 На  АГЗС  (АГЗП)  проводиться  оперативний  контроль  за  кількістю  СВГ,  результати  якого  використовуються  для  ведення  обліку,  звіряння  кількості   отриманого   і   відпущеного   СВГ. Кількісний  облік  руху  СВГ  на  АГЗС  (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС (додаток 14).

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС  (АГЗП) спільно: визначають  залишки  СВГ  на  кінець  зміни  з  урахуванням  залишків  на  початок  зміни,  надходження  СВГ  за   зміну,   яке  підтверджені  відповідними  документами,  та кількості відпущеного  газу  за  зміну  за   сумарними   показниками   лічильників   усіх  газозаправних колонок; вимірюють рівні  наповнення  скрапленим  газом  резервуарів  АГЗС  (АГЗП)  і  за  результатами проведених вимірювань визначають  об`єм СВГ; роздруковують  на  РРО  фіскальний звітний чек і визначають  обсяг виторгу за зміну;   передають по зміні залишок грошових коштів.

Після  закінчення  кожної  зміни  касиром  і  оператором  складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з  яких  один - з додатком до нього первинних документів на приймання  і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий  -  залишається на АГЗС (АГЗП).

Як з`ясовано судом на підставі пояснень до акта перевірки від 15.08.2019 року                   № 1500/1036/14/19405202, наданих начальника АЗС ТОВ «Мінерал ЦЕС» Лось С.І., про перебування обліку надходження нафтопродуктів, змінних звітів операторів формами 17-НП та 14-ГС в офісі підприємства за адресою його реєстрації, яка є відмінною від адреси господарської одиниці, що перевірялась. Також начальник АЗС надав документ не встановленої форми, який вівся операторами на момент початку перевірки та містив в собі результати вимірювання об`єму нафтопродуктів та газу скрапленого вуглеводневого на початок зміни 12.08.2019 року

Об`єм резервуару за допомогою якого відпускається СВГ на АЗС, що перевіряється складає 20 м3.

Відповідно п. п. 4.1 п.4 Інструкції № 332 облік скрапленого вуглеводного газу на АГЗП та АГЗС здійснюється в одиницях об`єму літр (ДСТУ 3651.0.97).

Згідно з п.п.4.2.-4.4. п.4 Інструкції № 332 Кількість   СВГ   визначається   одним    із    методів,  передбачених ГОСТ 26976-86:- масовий - у разі визначення маси шляхом зважування на вагах для статичного зважування (ГОСТ 29329-92); - об`ємний - у разі  визначення  об`єму  в  резервуарах  бази  зберігання  та  автоцистернах,  а  також  для  обліку  СВГ під час  продажу на АГЗС, АГЗП; - об`ємно-масовий  -  у разі визначення маси СВГ за об`ємом і густиною в умовах фактичної температури.

Густина рідинної та парової фаз СВГ визначається залежно від компонентного   складу   і   температури  за  табл.  А1 - А4 ГСТУ 320.00149943.016-2000.

Компонентний склад СВГ визначається  за  документом  про якість  (паспортом)  на  СВГ  постачальника  або  хроматографічним методом за ГОСТ 10679-76,  за пробами,  що відібрані відповідно до вимог ДСТУ 4056-2001.

Відповідно до п.п.4.5 п. 4 Інструкції № 332 температура газу в резервуарі може визначатися за температурою навколишнього середовища, за умови перебування резервуара з газом в цьому середовищі не менше трьох годин.

Як встановлено перевіряючими в ході перевірки, зазначений резервуар встановлений стаціонарно та гарантовано не переміщався протягом 11.08.2019 - 12.08.2019 року, а температура повітря на момент початку перевірки складала близько 27,5 градусів цельсію, то й температуру газу в резервуарі слід вважати такою ж (копія щоденнику погоди в смт. Гостомель протягом серпня 2019 року додається - 1 аркуш).

Відповідно до наданого паспорту якості № 9477 (додаток- 11) на АЗС ТОВ «Мінерал ЦЕС» надійшов газ скраплений вуглеводневий паливний СТБ 2262-2012, масова частка компонентів: вміст етану 4,25%, вміст пропану - 46,71%, вміст бутанів і бутиленів - 48,82%. За загальними правилами визначення масових часток, таке процентне співвідношення пропану та бутану в подібних сумішах слід вважати 50/50* що відповідно до таблиці густини зрідженої пропап-бутанової суміші, за умови температури навколишнього середовища 27,5 градусів цельсію відповідає густині, що дорівнює 0,526 т/мЗ або 526 граммів/літр (таблиця густини пропан- бутанових сумішей додається - 1 аркуш).

При обчисленні залишків газу в резервуарі використовувалася інформація рівноміру на резервуарі з показником заповнення 51% (фотокопія додана до акта перевірки) та густини газу відповідно до УКТ ЗЕД 2711129700, використано об`ємно-масовий метод вимірювання за умови допустимої похибки вимірювань +-0,5%. вони складають:

20 м3 * 51% / 100% = 10,м3 - об`єм газу в м3 на момент перевірки;

10,2 м3 * 0,529 т/мЗ = 5,3958 т = 5395,8 кг - маса газу скрапленого, що знаходився в резервуарі на момент перевірки;

5395,8 кг / 529 кг/мЗ * 1000 = 10200 літрів; похибка вимірювання 0,5 % складає +-51 літр;

10200 літрів - 51 літр = 10149 літр - об`єм газу в літрах, з урахуванням похибки вимірювання встановленої ГОСТ 320.00149943.016-2000, що гарантовано знаходиться в резервуарі АЗС за адресою: смт. Гостомель, вул.Автошляхова, 1 та на який був відсутній змінний звіт за формою 14-ГС.

Таким чином, контролюючим органом встановлено факт зберігання та реалізації газу скрапленого не облікованого у встановленому законом порядку у кількості 10149 літрів,, понад допустиму похибку вимірювань, на загальну вартість 10149*11,19=113567,31 грн.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі-Інструкція № 281) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспонування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі-підприємства).

Пунктом 10.2.2 Інструкції № 281 передбачено, що перед зливанням нафтопродуктів з автоцистерни оператору АЗС необхідно: перевірити наявність і непошкодженість пломб; переконатись у справності резервуара і його обладнання, технологічних трубопроводів і правильності функціонування запірної арматури; виміряти рівень нафтопродукту в резервуарі; переконатись у наявності і справності засобів пожежогасіння, правильності заземлення автоцистерн і справності її зливального пристрою; переконатись у наявності та придатності до застосування жорсткого буксира ділі відбуксирування автоцистерни в разі пожежі; ужити заходів щодо запобігання розливанню нафтопродукту; переконатись, що двигун автоцистерни вимкнено (під час зливання самопливом або під тиском); проконтролювати рівень наповнення автоцистерни; визначити за свідоцтвом про повірку автоцистерни об`єм автоцистерни і перевірити одержаний результат на відповідність об`єму, зазначеному в ТТН: відібрати пробу з автоцистерни в тару відповідно до ДСТУ 4488, виміряти густину і температуру нафтопродукту. Опечатати пробу за підписами своїм та водія автоцистерни, надати номер і зберігати її протягом 10 діб; проконтролювати наявність в автоцистерні підтоварної води.

Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб`єкта підприємницької діяльності.

Згідно п. 10.2.10 Інструкції №281 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.

У відповідності до п. 14.4 Інструкції №281 Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком  НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та  нафтопродуктів  у  товарній  книзі  кількісного  руху  нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП  (додаток  34),  у  якій   зазначаються   надходження   і   відпуск  нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня .

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку народження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Відповідно до вимог Інструкції № 281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Таким чином в ході перевірки встановлено зберігання та реалізація нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку на загальну вартість 913360,26 грн., саме:

бензин А-95 в кількості 5251,55 л по ціні 27,99 грн./л на загальну вартість 146990,77 грн.;

бензин А-92 в кількості 7405,24 л по ціні 26,99 грн./л на загальну вартість 199867,43 грн.;

дизельне паливо в кількості 17427,27 л по ціні 25,99 грн./л на загальну вартість 452934,75 грн.;

СВГ в кількості 10149 літрів; по ціні 11,19 грн./л; на загальну вартість 113567,31 грн.

Як було встановлено перевіряючими, паливно-роздавальні колонки АЗС ТОВ «Мінерал ЦЕС» не функціонують в системі, не є синхронізованими з реєстратором розрахункових операцій, а потребує окремого введення даних розрахункових операцій, як на колонках, так і на РРО.

Згідно висновків зазначених в акті перевірки перевіркою встановлені факти зберігання та реалізації нафтопродуктів та СВГ, що не обліковані у встановленому порядку, на загальну вартість 913360,26 грн.

Згідно з статтями 1, 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, (далі - Закон №996-ХІУ) бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством .

Статтею 9 Закону № 996-ХІУ визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відтак, з огляду на відсутність доказів кількісного обліку руху СВГ на АЗС (АЗП) та  належного обліку руху нафтопродуктів, що суперечить наведеним вище вимогам Інструкції, висновок контролюючого органу про порушення платником вимог пункту 12   статі 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині неведення обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством, за місцем їх реалізації є цілком об`єктивним.

Посилання позивача на ту обставину, що облік надходження нафтопродуктів та здійснення змінних звітів ведеться в електронному виді  ТОВ «Мінерал ЦЕС» та такий стан ведення обліку надходження нафтопродуктів та здійснення змінних звітів не розцінювалися  посадовими особами контролюючого органу як порушення  вимог чинного законодавства під час здійснення попередніх перевірок не спростовують висновків викладених в акті фактичної перевірки від 15.08.2019 № 1500/1036/14/19405202. Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом було надано позивачу додатковий час для надання в ході перевірки витребуваних документів обліку, водночас позивачем вимоги відповідача виконано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність  спірного податкового повідомлення-рішення від  02.09.2019 № 0000051406, а тому відсутні підстави для його скасування.

Що стосується висновків податкового органу про порушення  ТОВ «Мінерал ЦЕС»  ч.33 ст.5 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу  спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на підставі яких відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 0000041406, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки від 15.08.2019 № 1500/1036/14/19405202, перевіркою встановлено факт реалізації пального в період з 01.07.2019 по момент перевірки без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентуються       Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»       (далі - Закон № 481/95-ВР).

Суд зазначає, що з 01.01.2019 року набрав чинності    Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII від 23.11.2018.

Так, згідно вказаного    Закону    було внесено зміни зокрема до       Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, які згідно розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону набирають чинності з 01.07.2019 року.

Таким чином, з 01.07.2019 року відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України № 481/95-ВР роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до положень частини п`ятнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР, імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку ( абз. 25 ст.1 Закону № 481/95-ВР)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,    одним із видів діяльності ТОВ «Мінерал ЦЕС» за КВЕД-2010 є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2019 ТОВ «Мінерал ЦЕС» було подано до Головного управління ДФС у Київській області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: 08290, смт. Ірпінь, вул. Автошляхова, 1, яка зареєстрована відповідачем  13.06.2019.

Також судом було встановлено, що позивачем повторно 22.08.2019 було подано до органу ДПС заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою.

06.09.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» видано ліцензію № 10310314201900527 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: Україна, Київська область, м. Ірпінь,    смт. Гостомель, вул. Автошляхова,  буд.1 АЗС, термін дії з 06 вересня 2019 по 06 вересня 2024 року.

Як зазначалося вище, перевіркою було встановлено факт реалізації пального (скраплений газ) за готівковий та безготівковий розрахунок за період з 01 липня 2019 року по термін проведення перевірки (12-14.08.2019) без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним,    чим порушено вимоги статті 15 Закону № 491/95-ВР.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем у період з 01 липня 2019 року по 14 серпня 2019 року здійснювалась реалізація пального за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Відповідна ліцензія позивачем була отримана лише 06 вересня 2019 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп. 20.1.10 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

До вказано Закону було внесено зміни Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набули чинності з 01 липня 2019 року.

Згідно статті 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки; ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Згідно ч.1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати торгівлю пальним, з 01 липня 2019 року повинен отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. При цьому до 01 липня 2019 року вказаний обов`язок у суб`єкта господарювання був відсутній. Водночас з 01 липня 2019 року, за відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР, у вигляді штрафу в сумі 250 000 гривень.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII.

Відповідно до п.7 ч.1 статті 7 Закону № 222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За ч. 1 статті 8 Закону № 222-VIII у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно абз.4 п.4 ч.1 статті 3 Закону № 222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною 2 статті 20 Закону № 222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Згідно пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.

Листом Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12 червня 2019 року. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01 липня 2019 року.

Таким чином, з 01 липня 2019 року набрали чинності норми Закону №481 щодо ліцензування зокрема роздрібної торгівлі пальним. З цієї дати роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

У разі роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 25 000 гривень.

Зважаючи на положення абз.4 п.4 ч.1 статті 3, ч.1 статті 8 Закону № 222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Закон № 2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів № 481, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, норм пп. 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), пп. 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») п. 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 01 липня 2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку про нечіткість врегульованих відносин, оскільки початок видачі ліцензії органом ліцензування та відповідальність за провадження оптової торгівлі пальним без ліцензії припадають на один день, що за позицією суду є штучно створеною перешкодою в господарюванні для добросовісних платників.

Вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону № 481 в частині внесених змін Законом № 2628-VІІІ, лише 19 червня 2019 року постановою № 545 (набрала чинності 01 липня 2019 року) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609, виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності (зокрема роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального), визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС.

Фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної торгівлі пальним можливо було не раніше 01 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону № 2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.

Отже зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшивши суб`єкту господарювання строк для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону №2628 щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб`єкта господарювання. Зокрема, підприємство мало 18 днів для подання відповідної заяви, в той час як органу ліцензування Законом надано 20 днів на розгляд заяви про отримання ліцензії.

Зазначені дії органів виконавчої влади порушують принцип «належного урядування», що призвело до перешкод в господарюванні для добросовісних платників.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

До спірних правовідносин підлягає застосуванню рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Суд визнає, що затримка в отриманні ліцензій на право оптової торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд у справі бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Аналогічну позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року по справі № 160/10203/19 та в постанові від 01 грудня 2020 року по справі №580/1550/20.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 02.09.2019    № 0000041406.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ «Мінерал ЦЕС» податкового повідомлення-рішення № 0000041406 від 02.09.2019.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені       Конституцією       та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед       законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019 № 0000041406, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі  3750,00 грн., відтак вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0000041406 від 02.09.2019.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок  бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а)  суму судового збору у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 копійок на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал ЦЕС» (код ЄДРПОУ 19405202; місцезнаходження: 08290, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вул.Свято-Покровська, будинок 141-Б).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                       Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення -  22 квітня 2021 р.