ОКРУЖНИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД   міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2010 року           14:38           № 2а-1027/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Шрамко Ю.Т.

при секретарі судового засідання  Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Дарницького району м. Києва Гаврюшенка В.О. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві

до   Товариства зо бмеженою відповідальністю "Укркарго"

про стягнення  заборгованості в сумі 35 002,71грн.

за участю представників сторін:

від позивача: старший помічник прокурора Дарницького району м. Києва Радзівіл Б.В., посвідчення    № 124;

від Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві: Литвинчук В.О., довіреність   № 63 від 10.03.2010 р.

від відповідача:  не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 26.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дарницького району м. Києва (надалі Позивач) в інтересах держави в особі  Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" (надалі Відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 35002, 71 грн.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1027/10/2670 та призначений судовий розглдя справи.

В судове засідання 26.03.2010 р. прибули представники позивача та Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві. Представник позивача подав суду заяву, в якій уточнив назву Відповідача та просив застосовувати назву ТОВ "Укркарго". Представники позов підтримали в повному обсязі та пояснили, що позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг перед державним бюджетом України виник у зв’язку із несплатою податкових зобов’язань визначених Відповідачем у податкових деклараціях по орендній платі за землю за листопад, грудень 2008 р., за січень-вересень 2009 р. на загальну суму 359597, 44 грн. Відповідачем сплачено 325651, 76 грн. Залишок несплаченої пені становить 1057,03 грн., а загална сума боргу 35002, 71 грн. За таких обставин просили позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до вимог ч.8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців № 8282/07, відповідно до Відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки–виклики. Таким чином, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заперечень проти позову Відповідач до суду не надавав.

У відповідності до п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідач зареєстрований Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 25.06.2003 року, код ЄДРПОУ 32526584.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно вимог ст. 14 Закону україни "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку  станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положення ст. 15 Закону України "Про оплату за землю" передбачають, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю" земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Згідно положень ст. 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як свідчать матеріали справи, Відповідачем подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку № 1123 від 30.01.2008 р. згідно з договором оренди, відповідно до якого Відповідачем нараховано орендної плати за листопад, грудень 2008 р. у розмірі 58149, 64 грн. Також Відповідачем 30.01.2009 р. подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку № 1759 згідно з договором оренди за 2009 рік, відповідно до якого Відповідачем нараховано орендної плати за січень-вересень 2009 р. у розмірі 301447, 80 грн.

Згідно довідки, наданої ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 325651, 76. Залишок несплаченої пені складає 1057, 03 грн., а загальна сума заборгованості ТОВ «Укркарго»за погодженими податковими зобов’язаннями становить 35002, 71 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій контролюючих органів є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон).

Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону, податкове зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього (п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону).

Також, відповідно до п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень на підставі яких Позивач просить стягнути суму заборгованості матеріали справи не містять. Таким чином, визначені в них зобов’язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Крім того, у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п.п. “а” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п.п. “б” п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва у відповідності до п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, були винесені дві податкові вимоги.  В матеріалах справи містяться корінці першої та другої податкових вимог № 1/71 від 12.01.2009 р. та № 2/865 від 13.03.2009 р. щодо наявності податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями, які Відповідач отримав. Докази їх оскарження Відповідач суду не надав.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим ст.ст. 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства, п.11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідач по суті позову не заперечив, доказів які б спростовували позовні вимоги не надав. Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду спору суду не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.  69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" (вул. Світла, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 32526584) на користь держави заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 35002 (тридцять п'ять тисяч дві) гривні 71 коп. на р/р 33213812700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 в банку ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено і підписано 30 березня 2010 р.

  Суддя                                                                                                Шрамко Ю.Т.