Справа: № 148/1394/20

Провадження №1-кп/148/63/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Барановського О.Б., обвинуваченого – ОСОБА_2 , захисника – Кіцули В.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тульчинському районному суді Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор до початку судового засідання через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке мотивовано тим, що ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2021 продовжений строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який закінчується 04.05.2021, прокурор просить суд вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , оскільки ризики визначені ст.. 177 КПК України не зникли.

Захисник Головенко Є.В., подав через канцелярію суду клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебуваючи під зазначеним запобіжним заходом не порушував його та виконував свої процесуальні обов`язки, а саме самостійно з`являється в судові засідання та ніяким чином не перешкоджає кримінальному провадженню, також зазначає, що ОСОБА_1 раніше не судимий і являється учасником АТО та має незадовільний стан здоров`я, але перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом не має можливості звернутися до лікарів з цього приводу. Крім того, останній на даний час перебуває на утриманні матері та бажає влаштуватись на роботу та утримувати себе самостійно.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо зміни домашнього арешту на нічний час, наполягав на задоволені свого клопотання.

Захисник Головенко Є.В. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання про зміну запобіжного заходу підтримує повністю та просить його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні, заперечив щодо задоволення клопотання заявленого прокурором та просить задовольнити клопотання захисника Головенка Є.В.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді від 05.03.2021 щодо ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобовогодомашнього арешту, який закінчується 04.05.2021.

За привалами ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Частиною 2 цієї ж статті, передбачено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Частиною шостою статті 181 КПК України, встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» № 14 від 19.12.2014, відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Беручи до уваги вимоги положень ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, у своєму рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 27.03.1991, Європейський, суд зазначив про те, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.

У зв`язку з чим, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», приймаючи до уваги фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість злочину і можливого покарання, враховуючи, що обставини враховані апеляційним судом під час зміни запобіжного заходу залишилися незмінними, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання прокурора і продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, у задоволені клопотання захисника відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Торків, Тульчинського району, Вінницької області, зареєстрованому, за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому до затримання, за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів до 19.06.2021.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за викликом суду невідкладно; повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвалу вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити для виконання начальнику Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: