Ухвала

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 752/5012/17

провадження № 61-19843св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «CGM Czech a.s.»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Панченка М. М., Іванченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

У березні 2017 року Акціонерне товариство «CGM Czеch a.s.» (далі - АТ «CGM Czеch a.s.», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що у 2009 році Чеське підприємство Акціонерне товариство «Ставбі», яке в подальшому було перейменоване на AT «CGM Czech a.s.», інвестувало в будівництво квартири АДРЕСА_1 площею 80,3 кв. м, що складається з двох житлових кімнат. Після побудови 04 березня 2013 року за ним було зареєстровано право власності на вказану квартиру. У 2014 році було розпочатою процедуру банкрутства AT «CGM Czech a.s.» і рішенням Крайового суду міста Градец Кралове Чеської Республіки арбітражним керуючим був призначений ОСОБА_2 . При встановлені наявності майна у власності товариства арбітражний керуючий ОСОБА_2 отримав інформаційні довідки про реєстрацію права власності, з яких вбачається, що вказана квартира вибула з власності товариства за договором купівлі-продажу від 28 червня 2014 року, укладеним між АТ «CGM Czech a.s.», від імені якого діяв ОСОБА_3 за довіреністю від 19 лютого 2014 року, та ОСОБА_1 . Товариство не уповноважувало ОСОБА_4 на підписання зазначеного договору купівлі-продажу, а вказана довіреність є підробленою, оскільки директори товариства не видавали і не підписували її. Крім того, засвідчувальний напис чеської пошти датований 18 лютого 2014 року, тобто за день до видачі такої довіреності. Враховуючи викладене, AT «CGM Czech a.s.» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28 червня 2014 року, укладений між АТ «CGM Czech a.s.» в особі представника Йозефа Хромяка та ОСОБА_1 , посвідчений нотаріусом Київського нотаріального округу Ситницькою Т. О., зареєстрований в реєстрі за № 1519, скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та повернути вказану квартиру у власність товариства.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач не довів недійсність довіреності, виданої товариством на ім`я ОСОБА_4 , та не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що дії повіреного при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу не відповідали волевиявленню товариства.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу АТ «CGM Czech a.s.» відхилено, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року касаційну скаргу АТ «CGM Czеch a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміль Фішера залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року -без змін.

16 листопада 2018 року АТ «CGM Czеch a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміля Фішера подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Заява АТ «CGM Czеch a.s.» обґрунтована тим, що рішенням районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року у справі № 5С 317/2017-56 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 щодо встановлення фіктивності юридичних правочинів було встановлено, що довіреність від 19 лютого 2014 року, підписана головою правління - паном Ондржеєм Піцеком та заступником голови правління компанії АТ «CGM Czеch a.s.» - паном ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_4 є фіктивним юридичним правочином, та ОСОБА_3 на підставі цієї довіреності не був уповноважений укладати договори купівлі-продажу, проекти договорів купівлі-продажу, предметом яких є продаж квартир, що знаходяться у приватній власності акціонерного товариства та розташовуються за адресою: АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 101 , 102 , 105 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 108 , 111 , 112 , 113 , цілком або частково, або окремими квартирами. Крім того, судом було встановлено, що підписи на довіреності від 19 лютого 2014 року, які нібито були засвідчені працівницею Державного підприємства «Чеська пошта» ОСОБА_7 , насправді не були посвідчені. Також у вказаному судовому рішенні зазначено, що пані ОСОБА_8 впевнено підтвердила, що підписи у завірчих написів № 14200-050-0047 та № 14200-050-0049 з гербовою печаткою № 908 вона не визнає власними. Поштове відділення Прага 411 ніколи не мало та не має гербової печатки з № 908. Рішення районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року набрало законної сили 11 вересня 2018 року та отримано ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується відповідними відмітками на рішенні. Встановлені цим судовим рішенням обставини є нововиявленими, оскільки на час ухвалення рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року заявнику не було і не могло бути відомо про підтвердження районним судом міста Кутна Гора Чеської Республіки фіктивності довіреності від 19 лютого 2014 року та відсутності у ОСОБА_4 повноважень на продаж спірної квартири на підставі цієї довіреності. Відсутність рішення суду про встановлення факту підроблення довіреності на ім`я ОСОБА_4 було підставою для відмови в задоволенні позову в цій справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що зі змісту рішення районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року у справі № 5С 317/2017-56 вбачається, що воно було ухвалено за позовними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_4 щодо встановлення фіктивності юридичних правочинів. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що українські суди не розглядають питання, які стосуються існування чи неіснування або питання чинності довіреностей, вимагають надання окремого рішення про чинність довіреностей, з чим і відправляють до чеських судів. Тому позивач просив визнати довіреності від 19 лютого 2014 року або 17 лютого 2014 року та від 01 липня 2014 року фіктивними правочинами і визнати, що на підставі зазначених довіреностей відповідач не був уповноважений продавати квартири за адресою: АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 101 , 102 , 105 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 108 , 111 , 112, 113. Тобто обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені обставини, не були встановлені на час ухвалення рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року, є новими доказами, що стосуються правовідносин сторін, які виникли після ухвалення судового рішення, про перегляд якого просить заявник.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Савченко В. С. в інтересах АТ «CGM Czech a.s.» залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачу було відомо про факт існування недійсної довіреності від 19 лютого 2014 року на час звернення до суду з позовом, підстави її недійсності зазначалися в позовній заяві, додаткових поясненнях, апеляційній та касаційній скаргах. Аналогічне викладення обставин справи мало місце і при зверненні позивача до районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки в 2018 році. Зазначене свідчить про те, що арбітражний керуючий АТ «CGM Czech a.s.» був обізнаний, володів всією інформацією щодо вирішення питання про недійсність договору купівлі-продажу в судовому порядку та за бажанням міг заявити вимогу про визнання довіреності недійсною (фіктивною) в цій справі. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки вони виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не могли бути враховані судом.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

06 листопада 2019 року представник АТ «CGM Czech a.s.» - адвокат Савченко В. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила: скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «CGM Czech a.s.» задовольнити.

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку судів про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки факт підробки довіреності від 19 лютого 2014 року існував на час розгляду справи Голосіївським районним судом міста Києва, однак заявнику не було і не могло бути відомо, що її фіктивність буде підтверджена рішенням районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року у справі № 5С 317/2017-56. Вказане судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає визнанню в Україні без спеціального провадження на підставі частини п`ятої статті 55 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року, так як встановлює лише юридичний факт фіктивності (підробки) довіреності від 19 лютого 2014 року та не потребує виконання в Україні. Оскільки довіреність від 19 лютого 2014 року була видана в Чеській Республіці, то вимога про визнання її недійсною не могла бути розглянута в цій справі, а підлягала розгляду саме в Чеській Республіці. Тому апеляційний суд безпідставно послався на те, що арбітражний керуючий АТ «CGM Czech a.s.» був обізнаний, володів всією інформацією щодо вирішення питання про недійсність договору купівлі-продажу в судовому порядку та за бажанням міг заявити вимогу про визнання довіреності недійсною (фіктивною) в цій справі.

21 листопада 2019 року представникОСОБА_1 - адвокат Фрідман О. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги. Рішення районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року у справі № 5С 317/2017-56 не може вважатися нововиявленою обставиною, а є новим доказом, оскільки його не існувало на час розгляду справи Голосіївським районним судом міста Києва.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду міста Києва.

26 листопада 2019 року справа № 752/5012/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 752/4995/17 (провадження № 61-18687св20) за заявою АТ «CGM Czech a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміля Фішера про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 грудня 2017 року у справі за позовом АТ «CGM Czech a.s.» до ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна за касаційною скаргою АТ «CGM Czech a.s.» в особі арбітражного керуючого Еміля Фішера на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що предметом дослідження є те, чи є нововиявленою обставиною судове рішення районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка) від 20 квітня 2018 року, що набрало законної сили 11 вересня 2018 року, яким був встановлений факт фіктивності довіреності від 01 липня 2014 року, на підставі якої був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу квартири, у зв`язку з тим, що дана довіреність була підроблена та встановлено факт відсутності повноважень у ОСОБА_4 на укладення такого договору.Рішення районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка) від 20 квітня 2018 року ухвалене після рішення у справі № 752/4995/17 - 07 грудня 2017 року.

В судах касаційної інстанції перебували на розгляді справи щодо віднесення до нововиявлених обставин судового рішення, ухваленого після рішення у справі, яка переглядалася.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15 вказав, що за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, на яке посилається заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувало під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява є новою, а не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в силу статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

В постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц (провадження № 61-1656св17) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з аналогічних підстав, у постанові від 03 серпня 2018 року в справі № 19/5009/1481/11 дійшов висновку про те, що нововиявленою обставиною може бути встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону, оскільки виходячи з норм статті 236 Цивільного кодексу України, ця обставина існувала на момент винесення рішення суду, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, однак стала відомою після прийняття рішення в межах іншої справи.

Тобто, хоча рішення про недійсність правочину прийнято після ухвалення рішення, що переглядається, однак сам по собі факт недійсності правочину існував і раніше, а відомо про це стало лише після набрання законної сили рішенням про його недійсність. Таким чином, це нововиявлена обставина, а не новий доказ.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 12 листопада 2020 року у справі № 910/23892/16 та від 02 липня 20018 року у справі № 922/3388/15.

В постанові від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що ухвала суду про порушення банкрутства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час ухвалення цього рішення її не існувало. Водночас, в цій справі Велика Палата не досліджувала судове рішення на предмет нововиявленої обставини.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2020 року повернула справу № 755/32663/14-ц (провадження № 61-735цс19) для розгляду відповідної колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, посилаючись на те, що колегія суддів Касаційного цивільного суду не навела підстав для відступлення та не вказала, від якого саме правового висновку має намір відступити.

Також зауважено, що вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами, регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Оскільки принцип верховенства права передбачає необхідність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/4995/17 (провадження № 61-18687св20) дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що нововиявлену обставину визначає не саме судове рішення, тобто подія у вигляді рішення, яке ухвалено після рішення у справі, яка переглядається, а обставини, які цим рішенням встановлені.

В цій справі правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 752/4995/17, і стосуються питання, чи є нововиявленою обставиною встановлений судовим рішенням районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка) від 20 квітня 2018 року, що набрало законної сили 11 вересня 2018 року, факт фіктивності довіреності від 19 лютого 2014 року або 17 лютого 2014 року, на підставі якої був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу квартири, у зв`язку з тим, що дана довіреність була підроблена та встановлено факт відсутності повноважень у ОСОБА_4 на укладення такого договору.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2021 року справу № 752/4995/17 прийнято до розгляду.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити касаційне провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 752/4995/17.

Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 752/5012/17 за позовом Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.» - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 752/4995/17.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська

Судді:В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук