ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 квітня 2010 року < Час проголошення > № 2а-191/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-швейцарське спільне підприємство "Вайтнауер-Україна ЛТД" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило скасувати рішення ДПІ у Солом’янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00025823/0/0 від 07.06.2006.
Постановою Господарського суду м. Києва від 19.01.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-швейцарське спільне підприємство "Вайтнауер-Україна ЛТД" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2006р. №00025823/0/0 було задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2009 постанову Господарського суду м. Києва від 19.01.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 було скасовано у зв’язку з помилковістю висновків судів попередніх інстанцій щодо того, що виявлені під час перевірки грошові кошти не перебували на місці проведення розрахунків, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 08.01.2010 справа була прийнята до розгляду суддею Окружного адміністративного суду міста Києва К.С. Пащенком.
24.02.2010 за клопотанням позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-швейцарське спільне підприємство «Вайтнауер-Україна ЛТД» було замінено його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та подав письмові заперечення, у яких проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.04.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.04.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.06.2006 ДПІ у Солом’янському районі міста Києва було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктом підприємницької діяльності ТОВ «Вайтнауер-Україна ЛТД», за результатами якої було складено Акт перевірки, у якому зафіксовано порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внаслідок встановленої невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.
07.06.2006 на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Солом’янському районі міста Києва відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було прийнято рішення №00025823/0/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42670,80 грн. у зв’язку з порушенням п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
15.07.2009 було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв’язку зі зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-швейцарського спільного підприємства «Вайтнауер-Україна ЛТД» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД».
Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки —загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, встановлено, що видача готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції "службова видача", якщо така видача не пов'язана з проведенням розрахункових операцій.
Таким чином, збереження готівкових коштів за реалізовані товари у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, без здійснення операції «службова видача»та оприбуткування у касовій книзі, є порушенням статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Аналогічна правова позиція міститься у роз'ясненнях ДПА України, викладених у листі «Про визначення терміну «місце проведення розрахунків»№5354/5/23-2116 від 08.07.2002р.
Як видно з матеріалів справи, на момент здійснення перевірки сума готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, становила 2905,60 грн., 1088,00 дол. США, 20,64 Євро, тоді як у денному Х-звіті за 01.06.2006 була відображена сума 0,00 грн.
Судом не береться до уваги твердження позивача про те, що кошти в розмірі 2905,60 грн., 1088,00 дол. США, 20,64 Євро, які знаходились у столі біля РРО на момент проведення перевірки, фактично перебували у касі магазину, оскільки позивачем на порушення ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не була здійснена службова видача готівки з РРО до каси підприємства. Крім того, судом встановлено, що у позивача була наявна можливість розмістити касу та РРО у різних приміщеннях з метою уникнення порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, враховуючи невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (2905,60 грн., 1088,00 дол. США, 20,64 Євро) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (0, 00 грн.), що підтверджується Х-звітом РРО від 01.06.2006, суд приходить до висновку про порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
З аналізу викладених норм вбачається, що фінансова санкція за порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачена ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом, ДПІ у Солом’янському районі міста Києва при прийнятті рішення № 00025823/0/0 від 07.06.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, було дотримано вимог ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне рішення № 00025823/0/0 від 07.06.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення ДПІ у Солом’янському районі міста Києва.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьюті Фрі Україна ЛТД» відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.С. Пащенко