1 із 16 Провадження №1-КП/303/183/21

Справа №303/4579/20

Номер рядка статистичного звіту 227

Іменем України

вирок

21 квітня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Цульба О.В., Білак Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12020070000000018 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липецька Поляна, Хустського району Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурорів Андришина О.В.,

Розмана В.В.,

Красноголовця А.В.,

представника потерпілих Голуб В.В.

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

законних представників ОСОБА_6

ОСОБА_29

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Микита М.Ф.

Коваленко О.М.

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

19 січня 2020 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки ««VOLKSWAGEN Passat-В» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Хуст, на автодорозі Н-09 в селі Березинка, Мукачівського району, напроти будинку №88, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 1.10, 2.3 б, 11.2, 11.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, під час руху у колоні автомобілів не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та швидкості, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зустрічне зіткнення із мікроавтобусом марки «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який в той час рухався у своїй смузі в напрямку міста Мукачева.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi», реєстраційний номер НОМЕР_3 отримали тілесні ушкодження, а саме:

2 із 16

- ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням, травматичного перелому правого без зміщення та лівого зі зміщенням виросткових відростків та лівого кута нижньої щелепи, лівого велично-орбітального комплексу без зміщення, закритого перелому передньо-латеральної стінки гайморової пазухи зліва гомілки, забійні рани підборіддя, верхньої третини лівого стегна, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень.

- ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою печінки, розриву брижі кишківника, що супроводжувалося внутрішньо черевною кровотечею, закритий перелом 5-ї плюснової кісті лівої ступні, ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень.

- ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому діафізу правої плечової кістки у середній третині, забійні рани в області чола, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

- ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом на внутрішньо - задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини та середньої третини правого стегна, синця та саден на передній поверхні правого колінного суглобу, закритого перелому дистального епімефаза правої променевої кістки зі зміщенням уламку, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Пасажирка автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки без зміщення, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди є факт невідповідності дій водія автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимогам п.п. 1.5, 2.3 б, 11.2, 11.3, 13.1 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «безпечна дистанція» та «небезпека для руху») Правил дорожнього руху України, оскільки він, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не додержався безпечної дистанції, виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з зустрічним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що знаходиться в причинно- наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Вказані вище дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчинення даного кримінального правопорушення. Ствердив, що 19 січня 2020 року повертався додому з міста Мукачева, рухався в напрямку міста Іршави. В селі Березинка Мукачівського району транспортні засоби рухалися колоною, тому швидкість руху його транспортного засобу була близько 40 км/год. Несподівано транспортний засіб, який рухався попереду, на відстані 25 метрів від нього, почав зменшувати швидкість руху і він змушений був різко гальмувати, внаслідок чого транспортний засіб почало заносити на дорозі, він частково виїхав на смугу зустрічного руху. Після чого, вирівняв транспортний засіб на свою смугу руху і несподівано відчув удар зустрічного транспортного засобу. Вперше побачив мікроавтобус, який рухався на великій швидкості, на відстані 100 метрів попереду. Категорично ствердив, що зіткнення відбулося на його смузі руху, оскільки розбите скло і навіть значок «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» знаходився на його смузі руху.

Ствердив, що ним частково відшкодована потерпілим шкода, оскільки його родина вважала, що незважаючи нінащо першочергово необхідно вилікувати дітей, які постраждали у даній пригоді. Щодо потерпілої ОСОБА_2 зазначив, що останні зі своїм чоловіком неодноразово телефонували їм і вимагали відшкодувати заподіяну шкоду, а саме придбати новий транспортний засіб замість пошкодженого.

3 із 16

Обвинувачений вважає, що винним у даній дорожньо-транспортній пригоді є син потерпілої ОСОБА_7 , який раніше неодноразово потрапляв у такі ситуації і належним чином не відреагував. У зв`язку з чим у задоволенні цивільного позову просив відмовити, оскільки шкода потерпілій заподіяна не з його вини.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 свердлила, що 19 січня 2020 року близько обіду виїхали разом з сином на мікроавтобусі «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» з села Данилово Хустського району в Ужгород. У салоні автобусу були ще пасажири 6-7 чоловік точно не пам`ятає, за кермом мікроавтобусу був її син ОСОБА_7 . Вона сиділа на передньому сидінні автобусу і була пристебнута ременем безпеки. Дорога була чистою її син рухався зі швидкістю 60-70 км/год по своїй смузі руху. В селі Березинка Мукачівського району на їх смугу руху несподівано виїхав автомобіль «VOLKSWAGEN Passat-В» за кермом якого був обвинувачений. На що син вигукнув «нас б`ють» і відразу сталося зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди їй заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому діафазу правої плечової кістки у середній третині, забійної рани в області чола. Крім того, у той день вона їхала в місто Ужгород на прийом до лікаря, за результати неправомірних дій обвинуваченого вона не тільки не прибула на прийом до лікаря, але й отримала значну психологічну травму. Лікування триває й досі, проте обвинувачений жодного разу не попросив вибачення й не намагався відшкодувати заподіяну шкоду.

Допита в ході судового розгляду у присутності законного представника потерпіла ОСОБА_4 свердлила, що 19 січня 2020 року близько обіду виїхала з села Данилово Хустського району до своїх родичів. Водія ОСОБА_7 знала добре, оскільки неодноразово її батьки відправляли до родичів на мікроавтобусі «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi». Вона сиділа на сидінні позаду водія, в селі Крайниково в автобус зайшов молодий хлопець і попросив її пересісти ближче до вікна, на що вона погодилася. По дорозі вона спала, паском безпеки не була пристебнута. Прокинулася від того, що відчула сильний удар і зрозуміла, що вони потрапили у дорожньо-транспортну пригоду. Точно не пам`ятає де це відбулося. За результатами дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження які відносяться до групи тяжких. Зокрема, закритий перелом кісток носа, лікування триває й досі. Родичі обвинуваченого оплатили лікування, проте сам обвинувачений жодного разу не підійшов і не попросив вибачення за те що сталося. За наслідками даної події життя її сім`ї змінилося, ще багато коштів необхідно витрати на подальші операції щодо відновлення кісток носу. Претензій до обвинуваченого її родина не має, вважає що таке могло статися з кожним.

Допитаний в ході судового розгляду, у присутності законного представника, потерпілий ОСОБА_5 ствердив, що 19 січня 2020 року близько обіду в селі Крайниково сів у мікроавтобус «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi», який рухався з села Данилово Хустсього району в місто Ужгород. З водієм знайомий, оскільки неодноразово їздив з ним в місто Ужгород. Зайшовши в автобус, він сів на заднє пасажирське сидіння посередині. Автобус був заповнений пасажирами. В селі Березинка Мукачівського району несподівано сталася дорожньо-транспортна пригода на смузі руху мікроавтобуса. Зіткнення сталося з автомобілем «VOLKSWAGEN Passat-В». Оскільки він не був пристебнутий, у результаті зіткнення його відкинуло під сидіння яке було спереду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких, а саме, значні переломи кісток обличчя та верхньої третини лівого стегна. Лікування триває й досі, але він головне для нього та його родини, що він залишився живим. Претензії до обвинуваченого його сім`я не має, але обвинувачений жодного разу не підійшов і не попросив вибачення за те що сталося.

Потерпіла ОСОБА_3 свердлила, що з водієм ОСОБА_7 давно знайома, оскільки часто їздить з ним на мікроавтобусі «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi». Так, 19 січня 2020 року близько обіду виїхала здається з села Іза Хустського району в місто Ужгород. В автобусі, здається було 6-7 пасажирів. По дорозі вона дрімала і періодично дивилася у вікно, паском безпеки не була пристебнута. З цим водієм їздить часто, стиль їзди у нього спокійний, швидкість він не

4 із 16

перевищує. У той день дорога була чистою. В селі Березинка Мукачівського району почула крик водія і відчула зіткнення. За результатами дорожньо-транспортної безпеки вона отримала тілесні ушкодження які відносяться до групи середньої тяжкості. Наразі шкода їй відшкодована у повному обсязі, претензій до обвинуваченого немає.

Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду ствердив, що 19 січня 2020 року о 15 годині 00 хвилин виїхав разом зі своєю мамою та іншими пасажирами на мікроавтобусі «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» з села Данилово Хустського району в Ужгород. Він був за кермом даного автомобіля, мама їхала на огляд до лікаря, всі інші пасажири були їх знайомі оскільки часто підвозив їх у місто Ужгород. Його водійський стаж становить 12 років. Дорога була чистою, в селі Березинка Мукачівського району він рухався зі швидкістю 60-70 км/год по своїй смузі руху. Несподівано на його смугу виїхав автомобіль «VOLKSWAGEN Passat-В» за кермом якого був обвинувачений, перетнувши при цьому суцільну смугу руху. Побачив його приблизно за 10-20 метрів і намагався уникнути зіткнення. Встиг вигукнути «нас б`ють» і відразу сталося зіткнення. Його мама та ще троє пасажирів автобусу отримали тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 19 січня 2020 року о 16 годині 30 хвилин вийшов з дому в селі Березинка, перейшов дорогу і почав рухатися в напрямку магазину. Несподівано побачив як автомобіль «VOLKSWAGEN Passat-В» , що рухався в напрямку міста Іршава змінив напрямок руху, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з мікроавтобусом. Після зіткнення мікроавтобус з`їхав на обочину, а автомобіль розвернуло у зворотньому напрямку. Ствердив, що чітко бачив дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася на смузі руху мікроавтобуса, оскільки знаходився за 50 метрів до зіткнення. Побачивши що в автобусі багато людей, він та інші свідки події почали їх витягувати. Пасажири були зажаті сидіннями та сумками, які були в салоні автобусу. Щоб визволити людей вони почали витягувати сумки та виривати сидіння мікроавтобуса, які були міцно прикріплені.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердила, що на початку року, точної дати не пам`ятає, їхала зі своєю знайомою ОСОБА_3 в місто Ужгород на мікроавтобусі «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi». З водієм мікроавтобуса не знайома, проте, їздила з ним інколи. Водій їхав спокійно, в автобусі були 7-8 пасажирів, точно не пам`ятає. Погода була хорошою, дорога сухою. Несподівано в одному з сіл Мукачівського району на смугу руху автобуса виїхав легковий автомобіль і відбулося зіткнення. Вона втратила свідомість, коли прийшла до себе біля автобуса було багато людей, які допомагали їх витягувати. Крісла в автобусі були пошкоджені.

Свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснив, що 19 січня 2020 року рухався на своєму автомобілі з міста Хуст в напрямку міста Мукачева. В селі Березинка Мукачівського району рухався зі швидкістю 70 км/год перед ним у колоні їхав мікроавтобус. Дорога була сухою, несподівано, транспортний засіб «Фольцваген», який рухався по зустрічній смузі руху, виїхав на їх смугу руху. Спочатку йому здалося, що водій намагався повернути ліворуч тому змінив напрямок руху. Маневр водія був настільки різкий що водій мікроавтобуса не встиг зреагувати, це було 2-3 секунди. Відбулося лобове зіткнення. Він відразу зупинився, і разом з іншими водіями, почав допомагати пасажирам мікроавтобуса та водію автомобіля. Пасажир «Фольцвагена» самостійно вибралася з автомобіля, а водій був зажатий сильно, але живий. Підтвердив, що дійсно в сецмережі коментував цю подію вказуючи на те, що можливо не було б таких пошкоджень у пасажирів, якби мікроавтобус не був перероблений з вантажного на пасажирський, проте це його суб`єктивна думка. Дійсно в автобусі було багато постраждалих, від сильного удару були пошкоджені деякі сидіння. Надаючи пасажирам допомогу, він з іншими водіями які зупинилися витягували сидіння (виривали їх), щоб пасажири не сиділи на землі, чекаючи швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що на початку року, точної дати не пам`ятає, сів зі своїми друзями у мікроавтобус «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» і їхав у напрямку міста Ужгорода Водій їхав спокійно, різких рухів не робив, в автобусі були 7-8 пасажирів, точно не пам`ятає. Дорога була сухою. У автобусі він сидів на другому ряді по середині, таким чином, що добре бачив дорогу попереду. Ремені безпеки в автобусі були, але він не був пристебнутий. Побачив, як за 5 метрів до автобуса на їх смугу руху виїхав легковий автомобіль і відбулося

5 із 16

зіткнення. Підтвердив, що бачив момент зіткнення, водій автобуса не зміг нічого зробити, оскільки все відбулося дуже несподівано, він встиг тільки вигукнути. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди йому серйозних травм не заподіяно. Не пам`ятає, щоб сидіння в автобусі були пошкоджені.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні ствердив, що на початку року, точної дати не пам`ятає, їхав мікроавтобусом «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» у напрямку міста Ужгорода Водій їхав спокійно, різких рухів не робив, в автобусі були 7-8 пасажирів, точно не пам`ятає. Дорога була сухою, водій їхав зі швидкістю 60 км/год. Паском безпеки він не був пристебнутий. Дорогою він читав конспект, тому самого зіткнення не бачив. Точно не пам`ятає чи були вирвані сидіння за результатами дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, свідки сторони обвинувачення підтвердили, що саме обвинувачений виїхав на зустрічну смугу руху, зокрема свідок ОСОБА_9 став очевидцем даної події і також підтвердив, що зіткнення сталося на смузі руху транспортного засобу«Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi».

За клопотанням сторони захисту були допитані свідки, які ствердили що обвинувачений не може бути винним у даній дорожньо-транспортній ситуації, оскільки у той день була дорога вкрита ожеледицею і зіткнення транспортного засобу сталося виключно на смузі руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , при цьому, очевидцем даної події була тільки дружина обвинуваченого ОСОБА_8 .

Зокрема, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила що 19 січня 2020 року поверталися разом з чоловіком ОСОБА_1 додому з міста Мукачева. Рухалися в напрямку міста Іршави, була ожеледиця. У селі Березинка Мукачівського району транспортні засоби рухалися колоною, тому швидкість руху транспортного засобу, яким керував обвинувачений була близько 40 км/год. Безпосередньо у самому селі транспортний засіб який рухався попереду несподівано загальмував і її чоловік вигукнув: «Нас несе». Автомобіль почало виносити на зустрічну смугу руху, але чоловік впорався і вирівняв автомобіль. У той же час на зустрічній смузі руху з великою швидкістю рухався мікроавтобус під керуванням ОСОБА_7 і виїхавши на їх смугу руху допустив зіткнення з їх транспортним засобом. Після зіткнення вона відразу вийшла з машина, чоловік був сильно травмований. У мікроавтобусі також було багато поранених пасажирів. Очевидці почали викликати швидку допомогу та працівників поліції. У лікарні вона побачила потерпілу ОСОБА_2 , почала з нею розмову, але жодним чином не підтверджувала у розмові вину свого чоловіка.

Крім того, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що їх родина є віруючою тому незважаючи на невинуватість її чоловіка у даній дорожньо-транспортній пригоді намагалися відшкодувати заподіяну шкоду здоров`ю пасажирів мікроавтобуса, гроші на лікування збирали громадою. Власник мікроавтобуса постійно їм погрожував вимагав гроші на відшкодування за пошкоджений транспортний засіб.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила що обвинувачений є чоловіком її сестри. На початку січня 2020 року її сестра зателефонувала батькам і повідомила, що вони потрапили дорожньо-транспортну пригоду. Вони відразу з чоловіком виїхали на місце події. Безпосередньо в Мукачівській ЦРЛ їм повідомили що обвинувачений перебуває в реанімації її сестру відвези на рентген. У коридорі лікарні вона побачила потерпілу ОСОБА_15 почала з нею розмовляти. Довідалася що вона також постраждала після ДТП. Чоловік сестри тривалий час перебував на лікуванні, тому її чоловік займався відшкодуванням заподіяної шкоди. Адвокат, з яким вони уклали попередньо угоду, радив їм відшкодувати шкоду і всі питання можуть бути закриті. Вони відразу оплатили лікування постраждалих. Згодом власник мікроавтобуса - ОСОБА_15 почав вимагати у них гроші за понівечений автобус. Спочатку вони погодилися, потім її чоловік захворів і вони вже не мали можливості займатися цим питанням. Родина ОСОБА_15 постійно телефонувала і вимагала гроші, після чого обвинувачений уклав угоду з іншим адвокатом. Наразі вони не вважають що ОСОБА_1 є винуватцем даної дорожньо-транспортної пригоди, тому відмовилися відшкодовувати шкоду.

6 із 16

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що є братом обвинуваченого. 19 січня 2020 року знаходився у себе вдома на новобудові. Прийшла сестра і повідомила що брат потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Він відразу виїхав з міста Хуст в село Березинку Мукачівського району. На місті події був за 40 хвилин. Тесть його брата вже був там. Він відразу звернув увагу на скло, яке було розсипане по всій дорозі, особливо на смузі руху обвинуваченого. Він зазирнув у мікроавтобус і побачив, що сидіння в автобусі вивернуті, постраждалих на місці вже не було. Зазначив, що сидіння були саморобні, крім того біля автобуса була табуретка, яка на його думку також слугувала сидінням для перевезення пасажирів. Він також поїхав в лікарню до брата. ОСОБА_14 вже була в лікарні, розмовляла з потерпілою ОСОБА_15 . Свідок категорично ствердив, що водій мікроавтобуса ОСОБА_15 , побачивши що ОСОБА_1 почало носити кинув руль і впав на коліна своїй матері, яка сиділа поруч. Крім того, після дорожньо-транспортної пригоди вони довідалися, що свідок ОСОБА_15 вже не вперше створює аварійні ситуації. За рекомендацією адвоката ОСОБА_17 , яким попередньо була укладена угода вони почади відшкодовувати потерпілим витрати на лікування. Однак після того, як потерпілі ОСОБА_15 почали вимагати кошти за понівечений автобус, вони відмовилися від послуг даного адвоката, оскільки не вважають що його брат винен у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки у той день була сильна ожеледиця.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що є близьким родичем обвинуваченого. 19 січня 2020 року о 16 годині 30 хвилин йому зателефонував брат обвинуваченого і попросив щоб він поїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди в село Березинка Мукачівського району. Учасником дорожньо-транспортної пригоди був обвинувачений. Приїхавши на місце події о 17 годині 20 хвилин він побачив свідка ОСОБА_19 . Ствердив, що сидіння на мікроавтобусі були відірвані а на спідометрі була позначка 90 км/год.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що сім`ю ОСОБА_15 знає, добре оскільки його старша дочка декілька разів їздила з сином потерпілої ОСОБА_15 в Ужгород. 19 січня 2020 року молодша дочка поїхала в місто Ужгород з цим водієм. Дорогою вони їй неодноразово телефонували, через деякий час вона перестала брати слухавку, тому вони зателефонували ОСОБА_15 і вона повідомила, що вони потрапили дорожньо-транспортну пригоду в селі Березинка Мукачівського району. Він відразу виїхав на місце події, коли їхав містами була ожеледиця. На його думку водій ОСОБА_15 є недосвідченим водієм, часто потрапляв у аварійні ситуації. Щодо обвинуваченого жодних претензій не має, він оплатив лікування їх дитини.

ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що 19 січня 2020 року довідався, що дочка з зятем потрапили в дорожньо-транспортну пригоду в селі Березинка Мукачівського району. В той день була сильна ожеледиця. Він відразу виїхав з дому з села Білки Іршавського району і вже через 30 хвилин був на місці події. На той момент постраждалих вже не було, їх відвезли в лікарню. Батько водія мікроавтобуса нікого на місце дорожньо-транспортної пригоди не пускав, але свідок звернув увагу на те, що в автобусі у пасажирів пасків безпеки не було, всі сидіння були приварені кустарним способом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були повиривані.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 19 січня 2020 року їхав з Мукачева в напрямок міста Хуст. Рухався в колоні автомобілів зі швидкістю 40-45 км/ год оскільки була ожеледиця. Несподівано побачив, що транспортний засіб, який їхав попереду почав зупинятися, він також вжив заходів шляхом гальмування до повної зупинки транспортного засобу. Коли колона відновила рух, побачив дорожньо-транспортну пригоду за кілька метрів попереду. Він зупинився і як всі свідомі громадяни почав надавати допомогу потерпілим. Потім з`ясувалося, що обвинувачений та його дружина також є віруючими як і він. Ствердив що в салоні мікроавтобуса крісла пасажирів були прикручені болтами, а ремені безпеки відсутні. У нього виникли сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 до даної події оскільки осип скла з автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» була на смузі руху останнього.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_22 підтвердив, що ним проведено судові авто-технічні експертизи стосовно транспортних засобів «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та «VOLKSWAGEN Passat-В». Також, ним проведено судову транспортно-трасологічну експертизу та дано відповідь, які пошкодження отримали транспортні засоби за результатними дорожньо-транспортної пригоди та визначено що при першочерговому контактуванні поздовжні осі

7 із 16

транспортні засоби перебували під кутом 170+_5 градусів при цьому транспортний засіб «VOLKSWAGEN Passat-В» першочергово контактував з передньою лівою частиною мікроавтобуса «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi». Ствердив, що слід потертості залишений транспортним засобом , яким керував обвинувачений.

Щодо переобладнання мікроавтобусу «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» пояснив, що майже всі переобладнання транспортних засобів з вантажних на пасажирські здійснюються кустарним способом. Проте, якщо відповідними установами здійснено перереєстрацію, це досить складна процедура, тоді той автомобіль відповідає всім нормам. Крім того, паски безпеки для пасажирів в таких мікроавтобусах не передбачені навіть заводським стандартом, тому були відсутні. Кількість сидячих місць згідно реєстраційної довідки 9, будь-яка інша інформацію відсутня.

Стосовно осипу скла та інших частин транспортних засобів (в тому числі і значка«Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi») залишених на місці дорожньо-транспортної пригоди, експерт ствердив, що встановити місце зіткнення експертним шляхом не надається можливим, оскільки осипи відображені на схемі ДТП в різних місцях. У результаті зіткнення транспортний засіб «VOLKSWAGEN Passat-В» розвернуло ударом в іншу сторону, а мікроавтобус поїхав прямо і з`їхав на обочину, тому можливо більша частина скла на смузі руху транспортного засобу, яким керував обвинувачений.

Експерт підтвердив, що зазначені вище експертизи ним проваджені на підставі постанови слідчого та інших, достатніх для експертного дослідження матеріалах кримінального провадження, також ним оглянуті транспортні засоби.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_23 пояснив, що ним проведено авто технічну експертизу від 18 березня 2020 року. Ствердив що дослідження здійснено на підставі постанови слідчого та інших, достатніх для експертного дослідження матеріалів кримінального провадження. Під час проведення експертизи ним використано вихідні данні, зазначені в постанові слідчого, в тому числі враховано що дорога була вкрита ожеледицею, обвинувачений рухався зі швидкістю 45 км/год.

Щодо висновків експертизи експерт зазначив, що обвинувачений повинен бути уважним до дорожньої обстановки, дотримуватися безпечної дистанції не менше як 7 метрів, своєчасно застосувати гальмування. Таких висновків він прийшов за результатами проведених у дослідницькій частині експертизи розрахунків. Вважає, що зіткнення відбулося в результаті недотримання водієм ОСОБА_1 безпечної дистанції з транспортним засобом, який їхав попереду і відповідно несвоєчасного гальмування в умовах ожеледиці. Внаслідок таких дій водій виїхав на зустрічну смугу руху, тому сталася дорожньо-транспортна пригода. Моментом виникнення небезпеки встановлено момент коли водій «VOLKSWAGEN Passat-В» змінив напрямок руху і вихав на зустрічну смугу руху та подолав відстань 15,5 метрів до моменту зіткнення з мікроавтобусом.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу від 19 січня 2020 року в ході огляду місця події - оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме місце зіткнення транспортних засобів «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та «VOLKSWAGEN Passat-В» на автомобільній дорозі загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», в селі Березинка Мукачівського району. Визначено які пошкодженні отримали транспортні засоби за результатами дорожньо-транспортної пригоди та зафіксовано слід потертості від задніх коліс транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat-В».

За результатами огляду місця події транспортні засоби визнані речовими доказами на підставі постанов від 20 січня 2020 року

Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 54/2020 від 27 лютого 2020 року підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми черева, забій печінки, розрив брижі кишківника, що

8 із 16

супроводжувалися внутрішньою кровотечею, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-ої плюснової кістки лівої ступні відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні мікроавтобуса при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 19 січня 2020 року.

Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 53/2020 від 28 лютого 2020 року підтверджується, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому правого без зміщення та лівого зі зміщенням виросткових відростків та лівого кута нижньої щелепи, лівого вилично-орбітального комплексу без зміщення закритого перелому передньо-латеральної стінки гайморової пазухи зліва відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні мікроавтобуса при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 19 січня 2020 року.

Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 59/2020 від 28 лютого 2020 року підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому діалізу правої плечової кістки у середній третині. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні мікроавтобуса при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 19 січня 2020 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень.

Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово-медичної експертизи № 60/2020 від 20 лютого 2020 року підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального епіметафіза правої променевої кістки із зміщенням уламку. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні мікроавтобуса при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 19 січня 2020 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень.

Також, наданими суду висновками експертів Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 51/2020 від 21 лютого 2020 року, № 45/2020 від 24 лютого 2020 року, № 50/2020 від 17 лютого 2020 року, № 47/2020 від 24 лютого 2020 року, № 46/2020 від 24 лютого 2020 року, № 61/2020 від 28 лютого 2020 року підтверджується що пасажирам мікроавтобусу ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 спричинені тілесні ушкодження , які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні мікроавтобуса при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 19 січня 2020 року.

Слід зазначити, що свідку ОСОБА_8 за наслідками дорожньо-транспортній пригоди, що мала місце 19 січня 2020 року також спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до групи

9 із 16

тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень. Проте, в порядку статті 55 КПК України ОСОБА_8 не звернулася з відповідною заявою про залучення її до провадження як потерпілої.

Висновком експерта судової авто технічної експертизи №9058 від 20 березня 2020 року підтверджується, що на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування, гальмівна система транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» знаходиться в працездатному стані і могла виконувати функції , передбачені конструкцією. Несправність рульового керування системи освітлення транспортного засобу виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 січня 2020 року.

Також, експертом відмічено що переобладнання транспортного засобу«Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» здійснено кустарним способом, в тому числі кріпленням сидінь до пілоги. Згідно довідки, виданої територіальним сервісним центром 2144 під час перереєстрації 13 серпня 2015 року - кількість сидячих місць 9.

Висновком експерта судової авто технічної експертизи №9059 від 19 березня 2020 року підтверджується, що на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування, гальмівна система транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat-В» знаходиться в працездатному стані і могла виконувати функції , передбачені конструкцією. Несправність рульового керування системи освітлення транспортного засобу виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 січня 2020 року.

За результатами судової транспортно-трасологічної експертизи №9072 від 16 квітня 2020 року визначено які механічні пошкодження отримали транспортні засоби «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та «VOLKSWAGEN Passat-В» в момент дорожньо-транспортної пригоди. Також, експерт пришов до висновку, що форма й характер пошкоджень даних транспортних засобів співпадає і тому випадку, якщо при першопочатковому контактуванні повздовж осі вищезгаданих транспортних засобів перебували під кутом 170+ 5 градусів, при цьому автомобіль «VOLKSWAGEN Passat-В» першопочатково контактував передньою лівою частиною з передньою лівою частиною мікроавтобуса «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi».

З метою отримання та перевірки отриманих раніше доказів у даному кримінальному провадженні, з дотриманням вимог статті 240 КПК України, здійснено слідчий експеримент за участі потерпілої ОСОБА_2 та водія ОСОБА_7 , у ході якого встановлено місце зміни напрямку руху транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat-В» та місце зіткнення руху транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat-В» з транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi».

Згідно листа від 31 січня 2020 року №09-04/150 Закарпатського обласного центру з гідрометеорології ДСУ з надзвичайних ситуацій 19 січня 2020 року близько 16 години 30 хвилин в районі розташування села Березинки Мукачівського району спостерігалася хмарна погода, без опадів, видимість 4 км, на окремих ділянках доріг ожеледиця.

Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Закарпатській області №170/02-37 від 07 лютого 2020 року на ділянці автомобільної дороги загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», в селі Березинка Мукачівського району, де мала місце дорожньо-транспортна пригода виконаний поточний ремонт покриття, але комплексно ремонт не завершено.

Висновком експерта судової авто технічної експертизи №71/03 від 18 березня 2020 року підтверджується, що з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди - є факт невідповідність дій водія автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» вимогам п.п.1.5;2.3;11.2;11.3; та 1.10 Правил дорожнього руху України, оскільки він, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не додержався безпечної дистанції, виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з зустрічним транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

10 із 16

Також, експерт зазначив, що обвинувачений, керуючи транспортним засобом мав технічну можливість уникнути зіткнення з зустрічним транспортним засобом«Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi». З технічної точки зору, достатньо було діяти з дотриманням п.п.1.5;2.3;11.2;11.3; та 1.10 Правил дорожнього руху України - дотриматись безпечної дистанції, своєчасно застосувати гальмування для зменшення швидкості при зменшення дистанції до попутного транспортного засобу, не виїжджати на зустрічну смугу руху, щоб не створити небезпеки іншим учасникам руху. При цьому водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху.

Згідно висновку авто-товарознавчих експертизи №13/28 від 04 березня 2020 року вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» становить 272771 гривень 42 копійки, вартість відновлюваних робіт становить - 433755 гривень 35 копійок.

Висновком авто-товарознавчих експертизи №13/27 від 05 березня 2020 року підтверджується що вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat-В`становить 186561 гривень 65 копійок, вартість відновлюваних робіт становить - 307797 гривень 27 копійок.

Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого підтверджується, що останній раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі за перевищення швидкості руху. До кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень.

Заперечуючи вину ОСОБА_1 - захисник обвинуваченого надала суду висновок Львівського НДІСЕ №4469/4470 від 20 серпня 2020 року, який здійснено на підставі поданого нею клопотання, з урахуванням інформаційної довідки Закарпатського обласного центру з гідрометеорології №09-04/554 від 17 квітня 2020 року.

Слід зазначити, Закарпатським обласним центром з гідрометеорології надано відповідь щодо погодних умов 09 січня 2020 року, а подія мала місце 19 січня 2020 року, у зв`язку з чим, висновок експерта здійснено на підставі помилкових вихідних даних.

Крім того, частиною 3 статті 93 КПК України чітко визначено спосіб збирання доказів стороною захисту з урахуванням вимог статті 220 КПК України та порядку оскарження дій слідчого. Захисником надано суду копії процесуальних рішень прийнятих на стадії досудового розслідування, в тому числі й постанову про залучення захисника від 26 травня 2020 року. Проте, клопотання, скарги та інші заяви захисника датовані починаючи з 26 березня 2020 року, що спростовує доводи сторони захисту про неможливість збирання доказів під час досудового розслідування.

Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частиною 1 статті 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, висновок Львівського НДІСЕ №4469/4470 від 20 серпня 2020 року , наданий стороною захисту на підтвердження своїх доводів слід визнати недопустимим доказом.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд

11 із 16

вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Суд зазначає, що статтею 337 КПК України визначено - судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що 19 січня 2020 року керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Passat-В». Рухався по автомобільній дорозі загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», в селі Верхній Коропець в колоні автомобілів зі швидкість 40-45 км/год, дорога була вкрита ожеледицею.

Слід зазначити, що саме такі вихідні данні були враховані при експертному досліджені, які отримані внаслідок опитування обвинуваченого 19 січня 2020 року.

Заперечуючи свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачений зазначає, що саме водій ОСОБА_7 виїхав на зустрічну для нього смугу руху, перевищивши при цьому швидкість руху. Така позиція обвинуваченого спростовується висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №9072 від 16 квітня 2020 року , якою визначено розташування транспортних засобів при першопочатковому контактуванні.

Суперечливими є покази обвинуваченого стосовно відстані на якій знаходились транспортний засіб, який рухався попереду (зазначив 25 метрів) та відстані на якій він побачив мікроавтобус (100 метрів) який на його думку виїхав на його смугу руху. Зокрема, експерт ОСОБА_23 у судовому засіданні підтвердив, що обвинуваченому було достатньо відстані не менше як 7 метрів, для своєчасно застосувати гальмування, проте він почав гальмувати і його почало заносити, що підтверджує факт недодержання ним безпечної дистанції Крім того, обвинувачений ствердив, що попереду нього рухалася колона автомобілів, у зв`язку з чим його швидкість була не більше 40-45 км/ год, таким чином, мікроавтобус не мав можливості рухатися по смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» оскільки попереду транспортного засобу, яким керував обвинувачений рухались у колоні інші водії.

Також, доводи сторони захисту стосовно місця зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В», спростовуються показами водія мікроавтобуса «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та пасажирів ОСОБА_27 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , які ствердили що обвинувачений на своєму автомобілі виїхав на їх смугу руху. Їх покази підтвердив свідок ОСОБА_9 , який був безпосереднім очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди та сідок ОСОБА_11 , який рухався позаду мікроавтобуса.

Спростовуються доводи захисника щодо невідповідності технічного стану мікроавтобуса «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» висновком експерта та показами експерта ОСОБА_22 , даними в судовому засідання який ствердив, що паски безпеки на пасажирських сидіннях в салоні мікроавтобуса не передбачені заводом виробником. Щодо переобладнання транспортного засобу зазначив що такий відповідає технічному стану відповідно до довідки, виданої територіальним сервісним центром.

Доводячи невинуватість ОСОБА_1 захисник вказує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7 , який не вибрав безпечної швидкості руху та не впорався з керуванням, при цьому надала суду висновок Львівського НДІСЕ №4469/4470 від 20 серпня 2020 року, який здійснений з процесуальними порушеннями, тому визнаний судом недопустимим доказом.

Слід зазначити, що основним чинником який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.

12 із 16

Таким чином, суд не погоджується з такою позицією сторони захисту оскільки згідно висновку судової авто технічної експертизи №71/03 від 18 березня 2020 року з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди - є факт невідповідність дій водія автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» оскільки він, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не додержався безпечної дистанції, виїхав на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з зустрічним транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Викладене у висновку судової авто технічної експертизи підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_23 зазначивши, що обвинувачений не дотримався безпечної дистанції, крім того повинен був бути уважнішим до дорожньої обстановки з урахуванням погодних умов.

Стосовно позиції захисника Коваленко О.М. щодо визнання недопустимими доказами протоколів огляду місця події та огляду транспортних засобів, суд вважає такі доводи необґрунтованими та такими що спростовуються позицією захисника Микита М.Ф., яка вважає даний протокол огляду місця події належним та допустимим доказом у даному кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту, про порушення права на захист обвинуваченого на стадії досудового розслідування при призначені судових експертиз та проведенні слідчого експерименту, не узгоджуються з позицією самого обвинуваченого, який неодноразово стверджував, що спочатку перебував тривалий час на лікуванні, при цьому його родиною було укладено договір із захисником, у подальшому, не дійшовши згоди щодо способу захисту, уклали угоду з іншим адвокатом.

Також, суперечливою є позиція сторони захисту (захисника Микита М.Ф.) стосовно місця зіткнення транспортних засобів, яка категорично заперечила зіткнення транспортних засобів на смузі руху мікроавтобуса, ствердивши що на стадії досудового розслідування не встановлено місце зіткнення автомобілів. Після чого, зазначила, що внаслідок ожеледиці ( в тому числі неналежного виконання своїх обов`язків відповідальними працівниками) стався занос з виїздом на зустрічну смугу руху автомобіля, яким керував обвинувачений, тому вважає що стосовно водія автомобіля «VOLKSWAGEN Passat-В» була фактично створена аварійна ситуація.

Слід зазначити, що пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року визначено, що у випадках, коли передбачені статтею 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

При цьому суд враховує, що своїми діями обвинувачений порушив вимоги п.п. 1.5, 1.10, 2.3 б, 11.2, 11.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

-п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- п. 1.10 «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

-п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...".

-п. 11.2 Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної

13 із 16

частини.

-п.11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди..., при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

-п.13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

Таким чином, у судовому засіданні були досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які мали значення для правильного вирішення справи, всім їм надана оцінка, при цьому доводи, обвинуваченого про його невинуватість свого підтвердження не знайшли, оскільки, як зазначено вище, дотримавшись безпечної дистанції не менше як 7 метрів та своєчасно застосувавши гальмування для зменшення швидкості при зменшенні дистанції до попутного транспорту обвинувачений мав можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Таким чином, суд вважає що вина ОСОБА_1 доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 2 статті 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Представник потерпілих висловив свою думку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, заявлені позовні вимоги просили задоволити у повному обсязі.

Обвинувачений, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, заперечуючи проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його виправдати та відмовити у задоволенні позову.

Захисники Микита М.Ф. та Коваленко О.М. просили ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно статті 66 КК України, судом встановлено, що обвинувачений є часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне

14 із 16

правопорушення, передбачений частиною 2 статті 286 КК України, який в силу статті 12 КК України є тяжким злочином.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Згідно висновку досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є низькою.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, вчинив злочин з необережності, частково відшкодував заподіяну шкоду, внаслідок чого потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_28 претензій до нього не мають, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 і статті 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Пунктом 20 зазначеної постанови визначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Як зазначено вище, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів тяжких злочинів. Суд враховує поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення приходить до переконання про відсутність підстав призначення покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення кримінального правопорушення, за який обвинуваченому слід обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, але враховуючи, наведене вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, приймає рішення про звільнення від відбування основного покарання з випробування в порядку статей 75,76 КК України.

Стосовно заявленого потерпілою цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої їй за наслідками дорожньо-транспортної пригоди приходить до наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на її користь 100 000,00 гривень морального відшкодування та 464 222 гривень 66 копійок матеріальної шкоди ( з яких 433755 гривень 35 копійок - відшкодування матеріальних збитків, витрат на ремонт автомобіля та 30465 гривень 31 копійок витрат на лікування) та витрат на правову допомогу в розмірі 7000 гривень

Позов потерпілої мотивований тим, що обвинувачений вчинив стосовно неї кримінальне правопорушення. За наслідками дорожньо-транспортної пригоди вона продовжує лікування й до цього часу. Матеріальна шкода, яка пов`язана з витратами на лікування становить 30465 гривень 31 копійок. Витрати на ремонт автомобіля - 433755 гривень 35 копійок .

Моральна шкода потерпілої полягає в тому, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди їй спричинено душевні страждання, вимушено до змін у її життєвих стосунках, також,

15 із 16

медичні маніпуляції по відновленню щелепи та зубів призвели до емоційних та моральних страждань

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана вимога потерпілої у частині відшкодування витрат на лікування є частково обґрунтованою та підтвердженою відповідними письмовими доказами, тому підлягає задоволенню сумі 9805 гривень 31 копійка.

Також підлягає частковому задоволенню вимога щодо відшкодування матеріальних збитків, вартість яких підтверджена висновком експерта, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» становить 272771 гривень 42 копійки, вартість відновлюваних робіт становить - 433755 гривень 35 копійок. Оскільки вартість відновлюваних робіт значно перевищує вартість транспортного засобу в цілому, тому стягненню підлягає сума -272771 гривень 42 копійки.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок скоєного злочину вона перенесла сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився її спосіб життя, порушився звичний для неї ритм та уклад побуту.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на життя та безпеку свого здоров`я є фундаментальним правом людини, що охороняється законом, а тому суд погоджується з доводами потерпілої, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона зазнала фізичного болю та страждань, а також зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого.

Безумовно, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди потерпілій заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь потерпілої 100 000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті100 КПК України. Арешт, накладений на транспортний засіб скасувати, відповідно до статті 174 КПК

України.

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосований. Щодо позиції сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 виді тримання під вартою суд вважає її необґрунтованою.

16 із 16

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 5(п`яти)років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3(три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Цивільний позов про відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , морального відшкодування в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, матеріальну шкоду в розмірі 272771(двісті сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят одну) гривню 42 копійки вартості транспортного засобу та 9805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) гривень 31 копійку витрат на лікування.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Речові докази: транспортні засоби марки «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» та «VOLKSWAGEN Passat-В» - повернути власникам.

Арешт на транспортні засоби марки «VOLKSWAGEN Passat-В» та «Mercedes-Benz Sprinter 311 Cdi» накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 січня 2020 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 8860 (вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 60 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.І. Маргитич