ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
23 квітня 2010 року 11:35 справа № 2а-1103/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
про зобов’язання ввести в експлуатацію нежитлову будівлю та присвоїти поштову адресу
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: не з’явився.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов’язання ввести в експлуатацію нежитлову будівлю та присвоїти поштову адресу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відмова відповідача у введенні в експлуатацію нежитлової будівлі є не законною, оскільки Московською районною державною адміністрацією міста Києва видано розпорядження № 885, яким затверджено проект відведення земельної ділянки для влаштування та подальшої експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону, а рішенням Господарського суду міста Києва за ОСОБА_1 визнано право власності на нежилу будівлю (торгівельний павільйон) загальною площею 116, 20 кв. м., яка розташована по вулиці АДРЕСА_1, що в місті Києві.
Представник відповідача проти позову заперечував, з посиланням на те, що позивачем не виконано вимоги Рішення Київради від 27 січня 2005 року № 11/2587 «Про Правила забудови міста Києва», оскільки існує порядок будівництва будинків та об’єктів будівництва (нежитловий будинок) на земельних ділянках, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Московською районною державною адміністрацією міста Києва 31 червня 1997 року видано розпорядження № 885, яким затверджено проект відведення земельної ділянки суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 для влаштування та подальшої експлуатації, обслуговування павільйону в місті Києві по вулиці Академіка Заболотного.
ОСОБА_1 та Московською державною адміністрацією міста Києва укладено договір № 1106/2-(3), згідно якого Московською районною державною адміністрацією міста Києва надано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 167 кв. м. для влаштування та подальшої експлуатації і обслуговування павільйону, що знаходиться по вулиці Академіка Заболотного.
Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в 1998 році укладено контракт з товариством з обмеженою відповідальністю «Освіта ПО»на будівництво нежилої будівлі, що (торгівельний павільйон), що знаходиться по вулиці Академіка Заболотного.
Рішенням Київської міської ради від 11 липня 2002 року № 128/128 суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 отримано згоду на розроблення проекту відведення вищезазначеної земельної ділянки.
Головним управлінням земельних ресурсів 18 лютого 2008 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що даний павільйон знаходиться на капітальному фундаменті та збудовано за власний рахунок суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1
Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України у 2008 року надано дозвіл на початок роботи торгівельного павільйону.
ДП ««Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»в 2009 році проведено обстеження технічного стану будівлі по вулиці АДРЕСА_1 в місті Києві та встановлено, що оглянута будівля торгівельного павільйону відповідає проектній документації та не являється тимчасовою спорудою, технічний стан конструкції павільйону, по аналогії з промисловими будівлями і спорудами, відноситься до категорії ІІ (згідно нормативним документам з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд) та стан оглянутої будівлі характеризується як задовільний.
Позивачем зазначено, що дана будівля на відведеній земельні ділянці збудована за власний рахунок та відповідає нормам, які висуваються МОЗ України, ГУ МНС України, Управлінням охорони навколишнього природного середовища, Управлінням земельних ресурсів КМДА (висновки комісій наявні в матеріалах справи).
Крім того, Рішенням Господарського суду міста Києва № 30/255 визнано право власності на нежилу будівлю (торговий павільйон) загальною площею 116, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що торгівельний павільйон, який розташований по вулиці АДРЕСА_1, є власністю суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та не є тимчасовою спорудою, даний факт відповідачем не заперечується , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити.
Зобов’язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію ввести в експлуатацію та присвоїти поштову адресу нежитловій будівлі (торгівельний павільйон) загальною площею 116, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 26 квітня 2010 року