ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
27 квітня 2010 року 15:59 справа № 12/238
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасульки О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду Країни в місті Києві
про зобов’язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Пархоменко Я.О.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії та зобов’язати останнього перерахувати пенсію позивача з 1 квітня 2007 року в зв’язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців наказом Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України».
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»не має ознак нормативно-правового акта, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, внаслідок чого не може вважатися підставою для перерахунку пенсії позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримує пенсію відповідно до норм чинного законодавства України.
У відповідь на звернення до відповідача щодо перерахунку пенсії з урахуванням премій військовослужбовців, встановлених наказом Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України», позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії, посилаючись на відсутність підстав для проведення вказаного перерахунку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 105 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році», якою дозволено, зокрема, Міністерству оборони України здійснювати у 2007 році, починаючи з 1 квітня, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році (вказана постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»від 7 листопада 2007 року № 1294).
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 Міністром оборони України прийнято наказ від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України».
Даним наказом з 1 квітня 2007 року введено в дію граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям.
Поряд з цим, відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Згідно з частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб»усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Водночас, пунктом 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади»від 3 жовтня 1992 року № 493/92 передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації
Відповідно до визначення нормативно-правового акта, яке міститься у наказі Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 визначає, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а також ті, що прийняті уповноваженими на це суб’єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно»та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Проаналізувавши наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 в контексті наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що він виданий в межах компетенції Міністра оборони України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594, має організаційно-розпорядчий характер, спрямований на виконання рішення Уряду і не містить нових правових норм.
Оскільки даний наказ не має ознак нормативно-правового акта, вбачається, що він не підлягає державній реєстрації та опублікуванню в офіційних спеціальних виданнях як такий акт.
Крім того, наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 не запроваджує нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, нових розмірів премій, носить тимчасовий характер і не являється підставою для перерахунку пенсі в розумінні частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб».
Окрім того, у відповідності до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб»перерахунок пенсій провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проте, такого порядку Кабінетом Міністрів України встановлено не було.
Відтак, відповідач, на думку суду, правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії, оскільки не мав на це жодних законних підстав.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Водночас, відповідачем доведено, що його дії повністю відповідають чинному законодавству.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2010 року.