У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2021 Справа №607/4016/21

Тернопільський  міськрайонний суд Тернопільської області  в складі судді В.М. Братасюка розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

                                                   в с т а н о в и в :

       В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності, вселення у будинок та зобов`язання не чинити перешкоди.

05.03.2021року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності, вселення у будинок та зобов`язання не чинити перешкоди.

19.04.2021року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження будинку АДРЕСА_2 . Необхідність вжиття заходів мотивує тією обставиною, що відповідач має намір відчужити спірний будинок, а у такому разі виконання рішення у справі, тобто віднесення спірного будинку до спільної сумісної власності подружжя з наступним виділом частки позивачки стане неможливим, крім того буде порушено право третьої особи покупця ОСОБА_3 , таким чином вважає, що відповідач має намір вчинити дії що в подальшому утруднить чи зробить неможливим гіпотетичне виконання судового рішення у справі.

Вирішуючи питання забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч.3 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Як вбачається із попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2021року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сторони зобов`язуються до 05.04.2021року укласти договори купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема житлового будинку АДРЕСА_2 (що належить ОСОБА_2 на підставі Договору дарування житлового будинку, посвідченого 03.11.2001року) за 7 000 000 гривень.

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач просить встановити факт проживання однією сімєю після офіційного розлучення із ОСОБА_2 у період з 10.04.2001року до 23.08.2018року, предметом позову є спір щодо визнання права спільної сумісної власності, зокрема житлового будинку АДРЕСА_2 , вселення у будинок та зобов`язання не чинити перешкоди.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з приводу права спільної сумісної власності щодо будинку, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження будинку АДРЕСА_2 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Договору дарування житлового будинку посвідченого 03.11.2001року, оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним заявленим позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Крім того, суд зауважує, що згідно ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Заявником ОСОБА_1 зазначено, що її місцем проживання та реєстрації є АДРЕСА_1 , та їй на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_3 , земельна ділянка площею 0,06га в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6110100000:10:005:0052, державна реєстрація здійснена 16.04.2021року, що підтверджено згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.04.2021року, а також 1/2 частина квартири АДРЕСА_4 , державна реєстрація здійснена 05.10.2016року, що підтверджено згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.03.2021року, в той же час, як вже зазначалося, з актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень вбачається, що наявна заборона на нерухоме майно, підставою внесення запису є Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 31764551 від 07.10.2016року, обтяжувачем є ВАТ АБ «Укргазпромбанк». Крім того, в ОСОБА_1 наявний депозитний вклад в АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 20000грн.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що позивачем ОСОБА_1 не зазначено вартості 1/2 частина житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_3 , земельна ділянка площею 0,06га в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6110100000:10:005:0052, а 1/2 частина квартири АДРЕСА_4 знаходиться під забороною відчуження, тому зазначені об`єкти не можуть бути доказом наявності майна, що знаходиться на території України, розмір якого є достатнім для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, інших доказів заявником не надано.

З огляду на обраний позивачем спосіб забезпечення позову, підстави і предмет позову та дані про майновий стан позивача, яка не надала доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові, суд вбачає підстави для застосування зустрічного забезпечення в розмірі, що становить наближено 5 % від вартості спірного майна – будинку АДРЕСА_2 (тобто наближено до 5% суми спірного майна в якому позивач просить визнати право спільної сумісної власності із відповідачем 7 000 000грн. (вартість визначена при складанні попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна 05.02.2021року)), тому ОСОБА_1 повинна внести на депозитний рахунок суду 350 000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 353,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження будинку АДРЕСА_2 .

Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,) внести на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області грошові кошти в сумі 350 000 грн. у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Роз`яснити, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України,  до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення.

       Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.     

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяВ. М. Братасюк