Справа № 307/85/21

Провадження № 2-а/307/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста Миколи Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів інспектора Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста Миколи Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Свої вимоги мотивував тим, що постановою інспектора Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста М.М. застосовано до нього адміністративне стягнення - штраф, у розмірі 340 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП. З даною постаново він не погоджується та просить скасувати виходячи з того, що 27.12.2020 року працівник патрульної поліції здійснив зупинку транспортного засобу, яким він керував. В ході розмови, було встановлено, що дана зупинка здійснена внаслідок порушення ним правил дорожнього руху через залізничний переїзд. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 123 КУпАП він заперечив, адже правопорушення не вчиняв. Після спливу декількох хвилин, інспектор Вурста М.М. передав йому оскаржувану постанову для підпису, після чого він продовжив свій рух. Однак, при винесенні постанови інспектор повністю порушив вимоги закону, адже розгляду справи не відбулося, він не був попереджений про права за ст. 268 КУпАП, йому не надано можливості висловити свої пояснення, будь-які докази не надавались та не досліджувались, можливості заявити клопотання не надано. Тобто, відповідач виніс оскаржувану постанову з грубим порушенням вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП. Просить постанову серії ЕАН № 3606488 від 27 грудня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 123 КУпАП визнати протиправною та скасувати та стягнути з відповідачів судові витрати.

18 січня 2021 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

03 лютого 2021 року від Управління патрульної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції та Головні управління Національної поліції по областях (в тому числі ГУНП в Закарпатській області).Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті - patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ - Управління патрульної поліції в Закарпатській області. Разом з тим, особа яка складала адміністративні матеріали стосовно позивача не працює і ніколи не працювала в Департаменті патрульної поліції чи його структурних підрозділах. Таким чином поліцейський Вурста М.М. діяв не від імені Управління патрульної поліції в Закарпатській області чи Департаменту патрульної поліції, у зв`язку з чим Департамент патрульної поліції або його структурний підрозділ є неналежними відповідачами по даній справі. Просив у задоволенні позовних вимог до Управління патрульної поліції відмовити.

23 лютого 2021 року ухвалою суду замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

19 березня 2021 року від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ГУНП в Закарпатській області не визнає позов ОСОБА_1 та просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Мотивуючи тим, що інспектором Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Вурста М.М. було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕАН № 3606488 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП. Оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач інспектор Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста М.М. в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представника відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській областів судове засідання також не з`явився, згідно поданого відзиву на позовну заяву просив розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 грудня 2020 року інспектором Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста М.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3606488, згідно якого ОСОБА_1 , 27 грудня 2020 року о 11 год. 58 хв. в смт. Солотвино по вул. Спортивній, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом марки «HONDA CROSSTOUR», державний номерний знак НОМЕР_1 , не зупинився на знак стоп на залізничному переїзді, чим порушив п. 20.2 Правил дорожнього руху, за що на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 123 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень.(а.с.9).

Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до вимог п. 20.2 Правил дорожнього руху, під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Частиною 1 ст. 123 КУпАП передбачено, що порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частиною другою і третьою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, у них містяться лише оскаржувана постанова, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 123 КУпАП проте, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, зокрема, фото- чи відеозапис, яким би було зафіксовано вчинення позивачем адміністративне правопорушення, відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що інспектором Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста М.М. під час винесення оскаржуваної постанови були порушені права ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія постанови серії ЕАН № 3606488 від 27.12.2020 року не містять даних про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачами наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 20.2 ПДР, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 123 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачами, які заперечували проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає до задоволення, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3606488 від 27 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 123 КУпАП, якою накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 123 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятсот чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Інспектора Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Вурста Миколи Миколайовича, адреса місцезнаходження: 90500 м. Тячів, вул. Жовтнева, 1, Закарпатської області.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, адреса місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13, Закарпатської області.

Суддя: М.Д. Стецюк