ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2010 р. Справа № 2a-1049/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Івано-Франківської обласної державної адміністрації Тимків Л.В., Янчук С.П.
представника відповідача: Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання рішення засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»від 24.07.1997 року неправомірним та зобов'язання поновлення статусу учасника ліквідації ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. і видачі відповідного посвідчення категорії 2, -
ВСТАНОВИВ:
22.03.2010 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі –відповідач) про визнання рішення засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчення “Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” від 24.07.1997 року неправомірним та зобов'язання поновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. і видачі відповідного посвідчення категорії 2.
В судовому засіданні в якості другого відповідача судом залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням обласної тимчасової комісії Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 24.07.1997 року по перевірці правильності видачі посвідчень “Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” неправомірно визначено позивачу категорію 3 учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Зазначили, що позивач виконував обов’язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні протягом 48 діб. Про наявність оскаржуваного рішення позивач дізнався в кінці 2009 року. Просили визнати дії відповідачів при прийнятті оскоржуваного рішення протиправними, зобов’язати поновити категорію 2 позивачу - учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та видати відповідне посвідчення.
Представники відповідача - Івано-Франківської обласної державної адміністрації Тимків Л.В. та Янчук С.П. в судому засіданні подали заперечення на адміністративний позов. Проти заявленого позову заперечили з підстав наведених в запереченнях. Крім того, наполягали на відмові у задоволенні адміністративного позову в зв'язку з порушенням позивачем строку звернення до суду, надавши при цьому суду письмове клопотання.
Представник відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації Никорак З.Л. в судому засіданні 05.05.2010 року проти заявленого позову заперечив, суду пояснив, що оскаржуване рішення прийнято об'єктивно на підставі достатніх матеріалів, є законним, підстав для надання позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії не має. В задоволенні позову просив відмовити. В судове засідання 21.05.2010 року не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, пояснення представника позивача, пояснення представників відповідачів, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 18 липня по 03 вересня 1986 року в складі Івано-Франківського батальйону протипожежної служби. В серпні 1991 року позивачем отримано посвідчення учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А. В 1993 році в замін останнього, отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2-ої категорії..
В 1997 році постановою Кабінету Міністрів України «Про перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»від 04.02.1997 року №135 визнано за необхідне провести у період до 1 травня 1998 року перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». При цьому, зобов’язано Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації для проведення цієї перевірки утворити тимчасові комісії та затвердити відповідні положення.
На виконання зазначеної Постанови розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації №184 від 26.03.1997 року затверджено склад обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»та Положення про цю комісію.
Судом встановлено, що рішення засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»від 24.07.1997 року в частині підтвердження статусу позивачу та перереєструвати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 3, прийнято в порушення вимог Постанови КМУ від 04.02.1997 року за №135 «Про перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»та Положення про обласну тимчасову комісію по перевірці правильності видачі таких посвідчень.
Так, в порушення ч.1 абзацу 5 даної Постанови оскаржуване рішення тимчасової комісії підписано не головою комісії Скрипничуком В., а заступником даної комісії Бабенко М.
Будь-яких підтверджень про виконання заступником обов'язків голови комісії, які б доводили правомірність вчинення даною посадовою особою таких дій, представниками відповідачів суду не надано, незважаючи на те, що судом надавався додатковий час для надання таких доказів.
Також, представниками відповідачів не надано суду документальних підтверджень щодо зміни складу комісії відносно членів комісії Ідака І. та Никорака З., оскільки склад комісії який прийняв оскаржуване рішення не відповідав складу комісії затвердженої розпорядженням ОДА від 26.03.1997 року №184.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, 24.07.1997 року при розгляді комісією питання позивача щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в порушення ч.1 абзацу 4 вищезгаданої Постанови та Положення не заслухано пояснень громадян, представників державних органів, громадських організацій, не перевірено інших доказів. Позивач на засідання комісії не викликався.
Дані порушення підтверджуються протоколом засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчення “Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” від 24.07.1997 року (а.с. 45-47).
Протиправність дій позивача підтвержується також посвідченням категорії 3 виданого позивачу, де зазначено, що пред’явник його брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 - 1990 роках та іншими матеріалами справи (а.с. 27).
В даному випадку, суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято протиправно, не обгрунтовано, без врахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, без врахування права позивача на участь у прийнятті даного рішення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з неведеним, суд зазначає, що представники відповідача - Івано-Франківської обласної державної адміністрації в судому засіданні подали письмове клопотання про відмову в задоволенні адміністративного позову з причин пропущення позивачем строку звернення до суду (а.с. 57).
Проти даного клопотання позивач та його представник заперечили, зазначивши, що про прийняття оскаржуваного рішення позивач дізнався тільки в кінці 2009 року.
В судовому засіданні встановлено, що позивач знав про прийняте рішення, оскільки ним отримано відповідне посвідчення із внесеними змінами щодо категорії 23 червня 1999 року, що підтверджується протоколом видачі посвідчень (а.с. 52) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При вирішенні даного питання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги статті 71 Цивільного кодексу УРСР (в ред. від 18 липня 1963 року), що був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення та яким встановлено загальний трьохрічний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність).
При цьому суд констатує, що з приводу визнання протиправним оскаржуваного рішення та зобов'язання вчинення певних дій позивач звернувся до суду тільки в 2010 році, внаслідок чого ним пропущено трирічний термін позовної давності.
Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Так як жодних причин поважності пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду за захистом порушеного права судом не встановлено, підстав для його поновлення не має.
Оскільки судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а відповідач в поданому клопотанні наполягає на застосуванні даного строку, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання рішення засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчення «Учасника по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»від 24.07.1997 року неправомірним та зобов'язання поновлення статусу учасника ліквідації ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. і видачі відповідного посвідчення категорії 2 – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження постанови, після чого протягом двадцяти днів –апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 26.05.2010 року.