ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-11673/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва №0000471750/0 від 17.04.2009, №0000471750/1 від 08.05.2009, №0000471750/2 від 16.07.2009, рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва від 06.05.2009 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПА у м. Києві від 09.07.2009 про результати розгляду скарги, рішення ДПА України від 10.09.2009 про результати розгляду скарги.

23.11.2009 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від позову в частині позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва від 06.05.2009 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПА у м. Києві від 09.07.2009 про результати розгляду скарги, рішення ДПА України від 10.09.2009 про результати розгляду скарги, з урахуванням чого просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва №0000471750/0 від 17.04.2009, №0000471750/1 від 08.05.2009, №0000471750/2 від 16.07.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.02.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.04.2009 за результатами планової виїзної перевірки ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»ДПІ у Подільському районі міста Києва було складено Акт № 56/23-604/25642478 (далі —Акт перевірки), яким встановлено порушення пп.пп. 4.2.1, 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»внаслідок неутримання податку з доходів фізичних осіб з додаткових благ, наданих працівникам позивача та третім особам, та, як наслідок, заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 11 048, 78 грн.

17.04.2009 на підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000471750/0, яким у зв’язку з порушенням пп.пп. 4.2.1, 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33 146, 34 грн., в тому числі штрафні санкції —22 097,56 грн.

За результатами оскарження зазначених повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі міста Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України були прийняті рішення, якими скарги ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»залишені без задоволення, а ДПІ у Подільському районі міста Києва винесені податкові повідомлення-рішення №0000471750/1 від 08.05.2009, №0000471750/2 від 16.07.2009, якими були визначені податкові зобов’язання ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно з пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп.пп. «а», «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), зокрема, у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

З аналізу викладених норм видно, що на суб’єкта господарювання як на податкового агента покладається обов’язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платників податку-фізичних осіб та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Водночас, відповідно до пп. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються, зокрема,  витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

За таких умов, суд приходить до висновку, що якщо витрати суб’єкта господарювання на організацію проведення конференцій, симпозіумів, офіційних прийомів та бізнес-зустрічей, у тому числі на фуршетне обслуговування запрошених осіб - учасників зазначених заходів, на проведення рекламних акцій (представницькі витрати) здійснюються у порядку та у межах, визначених пп. 5.4.4 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", то їх вартість не розглядається як дохід фізичних осіб-учасників зазначених заходів та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Зазначена правова позиція підтверджується також роз’ясненнями Державної податкової адміністрації України, викладеними у листах № 18835/7/17-3117 від 29.09.2004 та № 9924/6/17-3116 від 14.10.2005.

Як встановлено судом, 05.11.2004 Наказом по ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»№ 05/11 працівникам підприємства, які займають посади директора, заступника директора, старшого менеджера, менеджера, провідного аудитора, провідного консультанта, надано право здійснення представницьких витрат (відвідування закладів харчування, розважальних закладів і т.п.) за рахунок підприємства на основі підтверджуючих документів.

На підставі вказаного наказу № 05/11 від 05.11.2004, співробітниками  ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»придбавались продукти харчування, тютюнові вироби, алкогольні напої, оплачувались транспортні послуги тощо на представницькі цілі, тобто пов’язані з діяльністю позивача, що підтверджується відповідними авансовими звітами, протоколами узгодження представницьких витрат, наказами по ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»у сфері кадрової роботи та розрахунковими документами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5, 1.7, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі —Порядок оформлення результатів перевірок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів перевірок встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

За таких умов, судом не приймається заперечення представника відповідача з приводу того, що спірні витрати здійснювались на користь фізичних осіб, які перебували у трудових відносинах з позивачем, а також були спрямовані на цілі, не пов’язані з діяльністю ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані», а тому є додатковими благами в розумінні пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки на порушення  п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3.2 Порядку оформлення результатів перевірок з Акту перевірки та матеріалів справи неможливо встановити конкретний розмір додаткових благ, які могли бути спожиті саме співробітниками позивача, оскільки вони не мали індивідуального характеру. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що придбані за рахунок ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»товари та послуги взагалі споживались в будь-якому розмірі співробітниками позивача та були спрямовані на цілі, не пов’язані з його підприємницькою діяльністю, а також доказів того, що вказані представницькі витрати перевищили граничний розмір, встановлений пп. 5.4.4 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом не приймаються посилання відповідача на порушення посадовими особами ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»під час здійснення представницьких витрат положень наказу Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 88 від 12.11.1993 «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових  поїздок та порядок їх витрачання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.1993 за № 182 (далі —Наказ № 88), оскільки відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 104/94 від 15 червня 1995 року «Про внесення змін до наказу від 12 листопада 1993 р. N 88», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1995 за № 186/722, норми, встановлені наказом Міністерства фінансів і Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 р. № 88 "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання", втратили чинність в частині, що регулювала витрати госпрозрахункових підприємств і організацій, а тому не поширюються на спірні правовідносини.

Таким чином, враховуючи, що спірні витрати ПАТ «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»були здійснені у порядку та у межах, визначених пп. 5.4.4 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", їх вартість не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а тому у ДПІ у Подільському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідно до пп.пп. 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України  №253 від 21.06.2001 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України №247 від 27.05.2003), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758, після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення, залишається його копія. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Як видно з супроводжувального листа №9879/10/17-516 від 21.04.2009 та відповідної відмітки поштового відділення, податкове-повідомлення рішення №0000471750/0 від 17.04.2009 було надіслане позивачу не в день його прийняття 17.04.2009, а 21.04.2009, тобто з порушенням строків, встановлених пп.пп. 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним податкових повідомлень-рішень №0000471750/0 від 17.04.2009, №0000471750/1 від 08.05.2009, №0000471750/2 від 16.07.2009.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані» задовольнити повністю.

2.          Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000471750/0 від 17.04.2009, №0000471750/1 від 08.05.2009, №0000471750/2 від 16.07.2009, прийняті Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 48, 50А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

  Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.С. Пащенко