ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 лютого 2010 року < Час проголошення > № 2а-12453/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати Акт (рішення) ДПІ у Печерському районі міста Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології», а також відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.02.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.07.2009 Актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1751/15-3 було анульовано реєстрацію ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»в якості платника податку на додану вартість (далі —Акт №1751/15-3) у зв’язку з порушенням пп. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України №757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»внаслідок подання позивачем декларацій з ПДВ, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до абз. 2 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.
Водночас, виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість міститься у абз. 1 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Враховуючи, що у абз. 2 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»встановлюється додаткова підстава для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка не передбачена абз. 1 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до висновку, що положення абз. 2 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", суперечить абз. 1 п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, зважаючи на невідповідність абз. 2 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» положенням абз. 1 п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а також враховуючи пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України, відповідно до якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, суд приходить до висновку що абз. 2 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»не підлягає застосуванню.
Крім того, судом враховується, що п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 був скасований розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1120-від 09.09.2009, а лист Державної податкової адміністрації України «Про застосування окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням вимог розпорядження Уряду від 01.07.2009 р. № 757-р» №14927/7/16-1517 від 15.07.2009 був відкликаний листом Державної податкової адміністрації України № 20400/7/16-1517 від 21.09.2009.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»в якості платника податку на додану вартість.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Водночас, абз. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено, що суд може прийняти іншу, ніж передбачені абз. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Враховуючи, що відповідно до пп. 25.2.2 пп. 25.2 п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, вимоги про визнання нечинним рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва про визнання незаконним та скасування Акту (рішення) ДПІ у Печерському районі міста Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»та про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
За таких умов суд вважає за необхідне захистити порушені права ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»шляхом скасування спірного акту ДПІ у Печерському районі міста Києва №1751/15-3 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології».
З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»задовольнити повністю.
2. Скасувати акт Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №1751/15-3 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання Промтехнології»(01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6; ідентифікаційний номер 30435747) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.С. Пащенко