ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.05.10 Справа №2а-3255/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю сторін:
представника позивача - Меметов, представник за дов.,
представника відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим
про скасування постанови
Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (далі - відповідач) про скасування постанови від 22.02.2010 року головного державного виконавця Патель М.Д. про накладення штрафу на посадову особу – в.о.начальника Головного управління ПФУ в АР Крим в розмірі 340,00 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа № 2а-767/2009.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Феодосійським міським судом АР Крим 25.09.2009 року був виданий виконавчий лист № 2а-767/2009 про зобов'язання боржника (ГУ ПФУ в АР Крим) провести перерахування ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за червень – грудень 2008р. у розмірі 648,20 грн.
На підставі виконавчого листа № 2-а767/2009 головним державним виконавцем Патель М.Д. 28.01.10р. було відкрито виконавче провадження.
У зв’язку з невиконанням у встановлений законодавством строк виконавчого листа Феодосійського міського суду АР Крим, головним державним виконавцем Патель М.Д. за невиконання законних вимог державного виконавця, ухилення від виконання виконавчого листа Феодосійського міського суду АР Крим № 2-а767/2009 від 25.09.2009 року на в.о. начальника Головного управління ПФУ в АР Крим було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., та попереджено про відповідальність згідно ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”та ст. 382 Кримінального кодексу України.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності постанови про накладення штрафу, винесеної державним виконавцем, який є суб’єктом владних повноважень, суд зобов’язаний перевірити, чи прийнята зазначена постанова на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження”визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони (стягував та боржник), представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання.
Права та обов’язки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Здійснюючи свої обов’язки державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про виконавче провадження”державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом “Про виконавче провадження”, вони повинні бути повними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.
Відповідно до статті 76 Закону України “Про виконавче провадження”після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Відповідно до статті 87 Закону України “Про виконавче провадження”у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України “Про виконавче провадження”дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Реалізуючи зазначено право в.о. начальника ГУ ПФУ в АР Крим ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 р. N 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 р. за N 581/6869 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду в АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Таким чином, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження в.о.начальника ГУ ПФУ в АР Крим ОСОБА_1 був зобов’язаний організувати роботу пенсійного фонду шляхом розподілення обов’язків щодо виконання виконавчого листа Феодосійського міського суду АР Крим від 25.09.2009 року № 2-а767/2009 та забезпечення ефективності роботи зазначених працівників.
З огляду на викладене, до повноважень в.о.начальника ГУ ПФУ в АР Крим ОСОБА_1 проведення перерахування щомісячної державної соціальної допомоги не відноситься.
Таким чином, суд враховує, що відповідач притягнув до відповідальності за статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження” неналежну особу – в.о. ГУ ПФУ в АР Крим, який не мав передбачених законом повноважень безпосередньо виконати рішення Феодосійського міського суду АР Крим, та не вирішив питання про притягнення до відповідальності безпосереднього боржника - Управління ПФУ в м. Феодосії АР Крим, яке мало повноваження та зобов’язано було виконати рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про виконавче провадження”невиконання виключно законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з частиною 4 статті 71 КАС України суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.
Судом встановлено, що відповідачем, який є суб’єктом владних повноважень, будь-яких доказів по справі, які підтверджують правомірність прийнятого рішення про накладення на в.о. начальника ГУ ПФУ в АР Крим штрафу за невиконання рішення суду надано не було.
Правопорушення, передбачене статтею 87 Закону України “Про виконавче провадження”передбачає наявність ознак протиправної бездіяльності боржника, яка виражається у невиконанні без поважних причин певних дій, які можуть бути виконані лише боржником.
У судовому засіданні ознак цього правопорушення в діях в.о. начальника ГУ ПФУ в АР Крим встановлено не було, оскільки в виконавчому листі від Феодосійського міського суду АР Крим від 25.09.2009 року виключно боржник Управління ПФУ в м. Феодосії зобов’язано виконати рішення суду. В зазначеному виконавчому листі в.о. начальника Головного управління ПФУ в АР Крим не зобов’язаний вчиняти будь-які дії.
Відповідно до частини 2 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження”у разі невиконання вимог державного виконавця суд застосовує до боржника штрафні санкції, а таким боржником являється не начальник Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції, а Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція.
З огляду на зазначене вище, постанова від 22.02.10р. про накладення штрафу на в.о.начальника ГУ ПФУ в АР Крим ОСОБА_1 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та протиправною.
Враховуючи зазначене вище, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК від 22.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. на в.о. начальника Головного управління ПФУ в АР Крим ОСОБА_1 за ухилення від виконання виконавчого листа № 2-а767/2009.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя Кірєєв Д.В.