ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

  ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.10 Справа №2а-632/10/7/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантієвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   ОСОБА_1         

до   Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", м. Сімферополь       

при залучення третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради     

про визнання протиправною відмову та спонукання до виконання певних дій

за участю:

позивача – ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3,

від відповідача – представник за довіреністю Кірдяшова О.В.

третя особа – не з’явилася

Обставини справи: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кримського Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та просить визнати противоправною відмову відповідача в реєстрації припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на домоволодіння АДРЕСА_1, а також просить зобов'язати відповідача зареєструвати припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на домоволодіння АДРЕСА_1, з привласненням окремої поштової адреси об’єкту нерухомості по АДРЕСА_1, який належить позивачу в цілому на праві приватної власності і складається з: у житловому будинку літ. А кімнати 1-1 і 1-4 загальною житловою площею 26,9 кв. метрів, тамбур літ. а з підвалом, тамбур літ. а2 з крильцем, літня кухня літ. Б, тамбур літ. б, сарай літ. В, сарай літ. Е, гараж літ. Ж з оглядовою ямою під ним, оглядова яма п/Ж, сарай літ. З, сарай літ. К, теплиця літ. Л, вбиральня літ. У.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» неправомірно відмовило позивачу у реєстрації припинення права спільної сумісної власності та привласнення окремої поштової адреси, оскільки така відмова суперечить вимогам діючого законодавства та зроблена по неповно з’ясованим даним.

Позивач письмово уточнив підстави  адміністративного позову (а.с.44-46).

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, вважає свою відмову правомірною, правова позицію відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.31, 38).

Третя особа у судове засідання не з’явилася, надав письмові пояснення (а.с.72), в яких також просить розглянути справу у відсутність його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до відповідача про проведення реєстрації припинення спільної сумісної власності та про привласнення окремої поштової адреси на підставі додаткового рішення Центрального райсуду м. Сімферополя від 12.06.2009р., оплативши при цьому замовлення про реєстрацію права власності.

15 грудня 2009 року Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» за вих. №09/18578 (а.с.8) позивачу, на його замовлення №09/18578Р, було відмовлено в реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними спорудами №223, розташований по вул. Севастопольської в м. Сімферополі, при цьому, відповідач посилався на надане позивачем додаткове рішення Центрального райсуду м. Сімферополя від 12.06.2009р. по справі №2-308/09, та зазначив, що до компетенції відповідача не входить державна реєстрація земельних ділянок.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Закон України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обмежень» визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових               прав на нерухоме майно та їх обмежень»  встановлено, що до  створення  єдиної  системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі  державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»  у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.

Враховуючи суб’єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірної відмови в реєстрації права власності для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення), що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Пунктом 1.2. Тимчасового положення встановлено, що положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Згідно до п. 1.3. Тимчасового положення Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктами 1.4, 1.5 Положення встановлено, що Державна  реєстрація  прав  власності на нерухоме майно -  це внесення запису до Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ  за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі правовстановлювальних  документів  коштом  особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб,  у тому числі іноземців та осіб без громадянства,  іноземних юридичних  осіб,  міжнародних організацій,  іноземних  держав,  а  також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, спільно з громадянином ОСОБА_5 був співвласником будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованого по вул. Севастопольській, №223 у м. Сімферополі, позивачу на праві власності належало 46/100 частки домоволодіння,  ОСОБА_5 належало 54/100 частки домоволодіння.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 04.03.04р. житловий будинок з надвірними спорудами №223 по вул. Севастопольській роздільний в натурі і між співвласниками визначений порядок користування (а.с.11-12).

Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення, було встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, а також позивачу виділено на 46/100 частки житлового будинку: літ. А кімнати 1-1 і 1-4 загальною житловою площею 26,9 кв.м., тамбур літ. а з підвалом, тамбур літ. а2 з крильцем, літня кухня літ. Б, тамбур літ. б, сарай літ. В, сарай літ. Е, гараж літ. Ж з оглядовою ямою, оглядова яма п/Ж, сарай літ. З, сарай літ. К, теплиця літ. Л, вбиральня літ. У.

Згідно до відмітки (штампу)  про  реєстрацію  (а.с.13), відповідачем внесено запис та записаний в реєстрову книгу №57 реєстр №8733 про встановлений у вказаному рішенні порядок користування зареєстрований на праві приватної власності за позивачем.

Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.01.08р. (а.с.14) позивачу було виділено в натурі 46/100 частки будинку №223, розташованого по вул. Севастопольської у м. Сімферополі та визнано за позивачем право приватної власності на виділену в натурі 46/100 частку будинку.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач є власником в цілому на праві приватної власності виділеної в натурі частки житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, що складається з: у житловому будинку літ. А кімнати 1-1 і 1-4 загальною житловою площею 26,9 кв.м., тамбур літ. а з підвалом, тамбур літ. а2 з крильцем, літня кухня літ. Б, тамбур літ. б, сарай літ. В, сарай літ. Е, гараж літ. Ж з оглядовою ямою, оглядова яма п/Ж, сарай літ. З, сарай літ. К, теплиця літ. Л, вбиральня літ. У.

Відповідно додаткового рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.06.09р. по справі №2-308/09 (а.с.9), яке набрало законної сили 23.06.09р., було припинено право сумісної спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідно до статті 367 Цивільного кодексу України, майно,  що є у спільній  частковій  власності,  може  бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У  разі  поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про  поділ  нерухомого  майна,  що  є  у  спільній частковій  власності,  укладається  у  письмовій  формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Додатком 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення встановлений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

До таких документів, відповідно до п. 10 додатку 1, відноситься також рішення судів  про  визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту  права власності  на об'єкти  нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до п. 3.5. Положення, реєстрації  підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється  тлумачення  прав  реєстратором  або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Пунктом 4.3. Положення встановлено, що  при  поділі  нерухомого  майна  для  кожного з об'єктів нерухомого майна відкриваються  нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об'єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що додатковим рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.06.09р. було припинено право сумісної спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на домоволодіння №233 по вул. Севастопольської у м. Сімферополі, отже нерухоме майно, в розумінні ст. 367 ЦК України, було поділене в натурі між співвласниками.

Таким чином, у позивача виникло право на реєстрацію припинення права спільної сумісної власності на нерухоме майно.

Рішення суду від 12.06.09р., відповідно до відповідно до п. 10 додатку 1 Положення, є правовстановлюючим документом, яке є підставою проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Слід відзначити, що відмова відповідача у проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно від 15.12.09р. №09/18578, яка обґрунтована відсутністю повноважень у відповідача на державну реєстрацію земельних ділянок є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам, оскільки додаткове рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.06.09р. не містить приписів щодо земельної ділянки.

Крім того, дана відмова не містить посилання на норми діючого законодавства, а отже не містить правового мотивування відмови у реєстрації права власності.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відмова відповідача від 15.12.09р. №09/18578 є протиправною.

Матеріали справи свідчать про відсутність підстав для відмови позивачу у реєстрації права власності – реєстрації припинення права спільної сумісної власності, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача привласнити окрему поштову адресу об’єкту нерухомості по АДРЕСА_1, який належить позивачу в цілому на праві приватної власності не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до положень п.п. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», облік  відповідно  до  закону  об'єктів нерухомого майна незалежно  від  форм власності віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 12.12.08р. №3103 «Про порядок присвоєння нумерації знов побудованим, виділеним у самостійні та іншим об’єктам нерухомого майна», Кримському Республіканському підприємству «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» доручено на підставі замовлень власників об’єктів нерухомого майна здійснювати підготовку матеріалів і проектів рішень міськвиконкому про присвоєння нумерації об’єктам нерухомого майна (а.с.76).

Таким чином, привласнення номерів нерухомим об’єктам не входить до компетенції відповідача, а віднесено до повноважень виконавчого органу - Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

При цьому, відповідачу, відповідно до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради  від 12.12.08р. №3103, доручено вчиняти дії щодо підготовки відповідних матеріалів та проектів рішень на підставі яких Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради вирішує питання про привласнення номеру об’єкту нерухомості.

За таких підстав, позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача привласнити окрему поштову адресу об’єкту нерухомості по АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

На підставі викладеного, враховуючи наявність звернення позивача до відповідача про проведення дій щодо привласнення номеру об’єкту нерухомості та відмову відповідача, суд вважає за необхідне,  з метою повного захисту  прав, свобод  та  інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача здійснити підготовку матеріалів та проекту рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про привласнення адреси (нумераціє об’єкту), що належить позивачу та розташований по АДРЕСА_1.

За таких підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивна частину постанови. Постанова складена в повному обсязі 05.05.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати противоправною відмову Кримського Республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» в реєстрації припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на домоволодіння АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати припинення права спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (на підставі додаткового рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.06.09р. по справі №2-308/09).

4. Зобов'язати Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» здійснити підготовку матеріалів та проекту рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про привласнення адреси (нумерації) об’єкту нерухомості, що належить ОСОБА_1 та розташований по АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана,постанова набуває законної сили через 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може буті подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

  Суддя                                Маргарітов М.В.