ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Львів
20.05.2010 р. № 2а-933/10/1370
13 год. 20 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пастернак У.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
СПД ОСОБА_3
до Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить суд скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 19.08.2008 року № 0001081702/0, згідно якого йому визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 49807,35 грн., в т.ч. основний платіж 16602,45 грн., штрафні санкції 33204,90 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що факти, викладенні в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, податковим органом зазначено, що позивач виплачував заробітну плату працівникам, проте протягом 2006-2007рр. не утримав з неї та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 16602,45 грн. Позивач наполягає, що контрагентам СП «Ройал», Дрогобицька міська лікарня №1, СГК «Дніпро-Бескид»надавав послуги особисто, працівників за трудовими чи цивільно-правовими угодами до надання послуг не залучав та, відповідно, не виплачував їм винагород. Оскільки в період, що перевірявся (квітень 2006 року –березень 2008 року), позивач перебував на спрощеній системі оподаткування (був платником єдиного податку), то він не був платником податку з доходів фізичних осіб. А отже, не повинен сплачувати з суми отриманої ним винагороди названого податку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Пояснив суду, що господарська діяльність позивача має два основних види: це благоустрій приміщень та обслуговування комп’ютерної техніки. У 2006-2007рр. позивач особисто надавав замовникам СП «Ройал», Дрогобицька міська лікарня №1, СГК «Дніпро-Бескид»послуги за договорами підряду. На вимогу замовників факт передачі виконаних робіт оформлявся шляхом підписання актів та довідок типової форми №КБ-2, №КБ-№3. Зазначення в підписаних із замовниками актах приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2 сум коштів в графі «заробітна плата»пояснює особливостями як типової форми таких актів, так і роботи спеціалізованого програмного комплексу, що їх формує. А саме –типова форма не передбачає графи «винагорода»фізичній особі –підприємцю, що особисто виконує підрядні роботи, а лише передбачає можливість зазначення розміру заробітної плати особи, що виконує такі роботи. Крім того, акти форми КБ-2, КБ-3 формуються спеціальними програмними комплексами, що унеможливлює внесення до їх форми чи змісту будь-яких змін. Звертає увагу суду на те, що органом ДПС при перевірці не встановлено фактів працевлаштування позивачем чи укладення угод з фізичними особами на виконання робіт, проте зроблено безпідставний висновок про виплату позивачем невідомим фізичним особам заробітної плати. Таке донарахування, на думку представника, суперечить змісту податку з доходів фізичних осіб, оскільки такий є персоніфікованим та нараховується та утримується з доходу конкретних фізичних осіб, про що вносяться відомості до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в запереченні на позов. Зокрема, відповідач покликається на те, що позивачем в перелічених в акті перевірки актах приймання виконаних робіт форми №КБ-2 «вказано»заробітну плату робітникам, проте з такої не утримано податку з доходів фізичних осіб. Тому вважає, що в перевіркою правомірно встановлено порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого ФОП ОСОБА_3 не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 16602,45 грн., в т.ч. квітень 2006р. - 1244,88 грн., травень 2006р. - 1406,08 грн., червень 2006р. - 1741,48 грн., липень 2006 р. - 1422,46 грн., лютий 2007р. - 7306,80 грн., березень 2007р. -708,90 грн., червень 2007р. - 2104,05 грн., жовтень 2007р. - 667,80 грн. На підставі п. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за здійснення грошових виплат без попереднього нарахування та сплати податку у сумі 16602,45 грн., ФОП ОСОБА_3 визначено штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, аналогічних викладеним у запереченні на позов, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.
Заслухав пояснення представників сторін, з’ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 (далі –ФОП ОСОБА_3.) зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 29.08.2003р. Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є благоустрій будинків, обслуговування комп’ютерної техніки та торгівля промисловими товарами, про що зазначено в графі 3 «Вид або види діяльності»свідоцтва про сплату єдиного податку.
ДПІ у Дрогобицькому районі провела в період з 27.06.2008 року по 08.07.2008 року планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008 року. За результатами даної перевірки складено Акт від 11.07.2008р. № 494/17-2/2697017016. На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008р. № 0001081702/0, яким позивачу визначено зобов’язання з податку з податку з доходів фізичних осіб в сумі 49807,35 грн., в т.ч. основний платіж 16602,45 грн., штрафні санкції 33204,90 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Як вбачається з долучених до справи доказів (в т.ч. з акту перевірки), у період, що перевірявся (квітень 2006 року –березень 2008 року), ФОП ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування, а саме –був платником єдиного податку.
Згідно з пп. 9.12.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі –Закон від 22.05.2003р.) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Необхідно зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Приписами ст. 6 цього Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку. Отже, ФОП ОСОБА_3 не повинен сплачувати податок з доходів фізичних осіб із сум винагород, отриманих від контрагентів за виконані ним роботи/надані послуги. Даний факт відповідачем не оспорюється.
ФОП ОСОБА_3 протягом 2006-2009 років було укладено договори підряду з замовниками СП «Ройал», Дрогобицька міська лікарня №1, СГК «Дніпро-Бескид». Зі змісту договорів випливає, що згадані контрагенти виступали замовниками, а ФОП ОСОБА_3 виконавцем робіт по поточному ремонту приміщень, які були передбачені предметом перелічених договорів. Умовами зазначених договорів в т.ч. передбачені вартість послуг, порядок їх передачі та оплати. Зокрема передбачено, що роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт. Факт виконання описаних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи: актами прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3. Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт відповідачем не заперечувались, про що в т.ч. зазначено в акті перевірки (арк.справи 13-14), спір щодо цих обставин між сторонами відсутній.
Зі змісту Акту перевірки (арк.спр.15) та заперечень відповідача випливає, що ФОП ОСОБА_3 в порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону від 22.05.2003р., не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 16602,45 грн. Наведені висновки органу ДПС ґрунтуються на твердженні про те, що позивачем в перелічених в акті перевірки Актах приймання виконаних робіт форми №КБ-2 « вказано » заробітну плату робітникам, проте з такої не утримано податку з доходів фізичних осіб. Слід зауважити, що в акті перевірки не зафіксовано наявності в позивача робітників чи фактів нарахування чи виплати їм заробітної плати.
Зазначеними в акті перевірки нормами Закону від 22.05.2003р. встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку (фізичної особи) в т.ч. включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) такому платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Проте, з такими висновками органу ДПС не можна погодитися з огляду на наступне.
Доводи відповідача обґрунтовані тим, що в наданих до перевірки Актах типової форми №КБ-2 (арк.справи №№32-70) в складі прямих витрат на виконання підрядних робіт вказано кошторисну заробітну плату, а отже, з неї позивач повинен був утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб в сумі 16602,45 грн., в т.ч. квітень 2006р. - 1244,88 грн., травень 2006р. - 1406,08 грн., червень 2006р. - 1741,48 грн., липень 2006 р. - 1422,46 грн., лютий 2007р. - 7306,80 грн., березень 2007р. -708,90 грн., червень 2007р. - 2104,05 грн., жовтень 2007р. - 667,80 грн.
Суд враховує пояснення позивача про те, що ремонтні роботи виконувалися ним особисто, а також відсутність у відповідача належних та допустимих доказів на спростування таких пояснень. Суд також приймає як обґрунтовані пояснення позивача щодо причин зазначення отриманої за виконані підрядні роботи винагороди в Актах типової форми №КБ-2 в т.ч. як кошторисної заробітної плати. Адже форма та зміст таких типових актів в період, що перевірявся, визначалися чинним на той час спільним Наказом Держкомстату та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», а також Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)». Згадані нормативні акти дійсно не передбачають можливості зазначення в Акті форми №КБ-2 суми винагороди за виконані фізичною особою –підприємцем роботи. Одночасно обов’язковим реквізитом акту форми №КБ-2 є зазначення кошторисної заробітної плати при виконанні підрядних робіт. Оскільки акти форми №КБ-2 формуються за допомогою спеціалізованих програмних комплексів (про що в т.ч. зазначено на кожному із актів, копії яких долучено до матеріалів справи), позивач позбавлений можливості змінювати назви граф, що містить типова форма акту.
Суд констатує, що відповідачем не встановлено та не підтверджено документально ні фактів укладення позивачем з фізичними особами трудових чи цивільно-правових договорів, а ні фактів виплати ним фізичним особам заробітної плати чи винагороди за цивільно-правовою угодою. Більше того, в складеному відповідачем Акті перевірки позивача вказано, що за період, що перевірявся, чисельність працюючих та найманих осіб, в т.ч. за сумісництвом, становила нуль осіб.
Слід також зауважити, що при перевірці суцільним порядком перевірялися звіти єдиного податку, накладні, товарні чеки, рахунки, банківські документи, книги обліку доходів і витрат, угоди, акти виконаних робіт, відомості по формі 1-ДФ (тобто податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку). Отже, факти працевлаштування чи найму позивачем фізичних осіб, виплати їм сум зарплати/винагороди згаданими документами не підтверджено.
Покликання відповідача на лист Дрогобицької міської лікарні від 01.08.2008р. №1121 на підтвердження того, що ремонт згідно укладеного з ФОП ОСОБА_3 договору №95 від 27.06.2007р. виконували дві особи не береться судом до уваги. Адже згідно листа від 21.04.2010р. №727 керівник Дрогобицької міської лікарні повідомляє, що після опитування підлеглих встановлено, що лише розвантаження будівельних матеріалів та сантехніки здійснювали дві особи, в той час як фактів здійснення ремонту ФОП ОСОБА_3 із залученням найманих працівників не встановлено.
Як вбачається з долучених відповідачем на вимогу суду відомостей з Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, а також Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, ФОП ОСОБА_3 не зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, трудових договорів не реєстрував, в охоплений перевіркою період доходів фізичним особам не виплачував.
Даючи оцінку наведеним обставинам справи в їх сукупності суд вважає, що доводи відповідача про виконання позивачем підрядних робіт із залученням найманих працівників та виплату їм заробітної плати документально не підтверджені, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. У даному випадку, такі висновки відповідача призвели до необґрунтованого донарахування позивачеві податку з податку з доходів фізичних осіб в сумі 16602,45 грн. Враховуючи висновок суду про протиправність визначення органом ДПС позивачу податкового зобов’язання по основному платежу, суд визнає протиправним і визначення позивачу штрафних санкцій у розмірі 33204,90 грн. (за не нарахування та несплату такого податкового зобов’язання).
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ФОП ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008р. № 0001081702/0 - визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 р. № 0001081702/0.
Стягнути з державного бюджету на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 судові витрати у формі сплаченого ним судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Москаль Р.М.