Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Одеська міська рада -Мамедова С.О.

Одеська обласна дитяча шкірно-венерологічна лікарня -не з'явився

від відповідачів: СПД-фізична особа ОСОБА_1 -ОСОБА_2

Овідіопольська районна державна адміністрація -не з'явився

від Прокуратури - Єлісашвілі О.М., Тунік В.М.

від третіх осіб: ГУДК в Одеській області -Корецька А.А.

ОСОБА_3 -не з'явилась 

розглянувши апеляційне подання заступника прокурора Київського району м.Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2007р.

зі справи № 6/136-07-3339

за позовом заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради та Одеської обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні

до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 та Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області

3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача -Головне управління державного казначейства України в Одеській області

3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_3

про визнання договору недійсним

встановив:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради і Одеської обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні 20.04.2007р. звернувся до господарського суду з позовом до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 та Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просив визнати недійсним розпорядження Овідіопольської райадміністрації НОМЕР_1 від 26.09.2003р. про продаж земельної ділянки у власність приватному підприємцю ОСОБА_1 шляхом викупу, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2003р., укладений між відповідачами, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 13.11.2003р. виданий СПД ОСОБА_1 Овідіопольською райдержадміністрацією, зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання договору на підставі ст.216 ЦК України, а також накласти арешт на спірну земельну ділянку. Позовні вимоги мотивовані тим, що Овідіопольська райдержадміністрація незаконно на свій розсуд розпорядилась земельною ділянкою, яка відносилась до земель м. Одеси, зокрема до Київського району м. Одеси, чим порушила право власності територіальної громади м. Одеси, та вимоги ст.ст. 4, 35 Закону України „Про власність”, а також тим, що головним лікарем Одеської обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні, яка є обласною комунальною власністю, в порушення п.3.8 контракту, при наданні погодження на вилучення цієї ділянки не було проінформовано ні Управління охорони здоров'я, ні  Одеську обласну раду, і не було погоджено з ними.

Відповідач - СПД-фізична особа ОСОБА_1 - із позовними вимогами не погодився і зазначив про їх безпідставність, необґрунтованість та незаконність.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2007р. до участі у справі залучено Головне управління державного казначейства України в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача і ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки на момент вирішення спору право власності на земельну ділянку належить громадянці ОСОБА_3, якій  СПД ОСОБА_1 відпродала свою земельну ділянку по договору купівлі-продажу від 10.02.2006р.

Ухвалою від 20.06.2007р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 26.09.2003р. НОМЕР_1 про продаж земельної ділянки у власність ПП ОСОБА_1 шляхом викупу та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 13.11.2003р., виданого СПД ФО ОСОБА_1 Овідіопольською райдержадміністрацією, -припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку про необхідність розгляду цих вимог в порядку адміністративного судочинства.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2007р. (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд не знайшов будь-яких підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами по справі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2003р.

Не погодившись із рішенням суду, заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради і Одеської обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні вніс апеляційне подання, в якому просить це рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки вважає, що викладені у судовому рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а також судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Одеська міська рада апеляційне подання підтримує, просить рішення суду скасувати, позов заступника прокурора задовольнити з огляду на те, що використання та розпорядження об'єктом комунальної власності відповідачем без належних правових підстав є перешкодою для ефективного управління комунальною власністю, наносить матеріальну шкоду бюджету м. Одеси і порушує права територіальної громади.

СПД-фізична особа ОСОБА_1 вважає, що викладені в апеляційному поданні доводи є безпідставними, необґрунтованими і незаконними і просить залишити його без задоволення, а судове рішення -без змін.

Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області також не згодна з доводами апеляційного подання і стверджує про законність і обґрунтованість оскарженого рішення суду.

Головне управління державного казначейства України в Одеській області апеляційне подання підтримало.

ОСОБА_3 своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалась.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання та заперечень на нього, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки, судова колегія дійшла висновку, що, відмовляючи у задоволенні позову заступника прокурора Київського району м. Одеси  в інтересах держави в особі: Одеської міської ради та Одеської обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні, господарський суд правильно виходив із такого.

Згідно ч.2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність та земель державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 17 цього Кодексу, розпорядження землями державної власності  віднесено  до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається із змісту п.12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної  та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 176 ЗК України визначено, що межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державними актами України. Форма та порядок видачі державного акту України на межі адміністративно-територіального утворення встановлюється Верховною Радою України.

Як встановлено господарським судом і підтверджується матеріалами справи, і відповідає змісту вищевикладених правових норм, 19.03.2001р. Таїровською селищною Радою народних депутатів Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення № 9 від 29.12.2000р. обласній дитячій шкірно-венерологічній лікарні видано державний акт ІНФОРМАЦІЯ_ на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,190 га  в межах згідно з планом землекористування., який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного землекористування за НОМЕР_3.

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації НОМЕР_1 від 26.09.2003р. вирішено продати СПД-фізичній особі ОСОБА_1 шляхом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2850 га, що знаходиться за межами населених пунктів по АДРЕСА_1, на території селищної Ради Овідіопольського району Одеської області.

На підставі цього розпорядження 29.09.2003р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області  та СПД-фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом, про що зроблено запис НОМЕР_4 до реєстру, та зареєстровано 30.09.2003р. Овідіопольським районним відділом  земельних ресурсів за НОМЕР_5.

На виконання умов цього договору, 13.11.2003р. Овідіопольською районною державною адміністрацією видано СПД-фізичній особі ОСОБА_1 державний акт на право власності на означену земельну ділянку загальною площею 0,2850 га, згідно з планом, що розташована по АДРЕСА_1 на території селищної Ради Овідіопольського району Одеської області. Цей акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що  Овідіопольська районна державна адміністрація не була позбавлена законних підстав розпоряджатися означеною земельною ділянкою шляхом укладення відповідного договору з СПД ОСОБА_1, відповідає нормам діючого законодавства і підтверджується фактичними обставинами справи.

Так, матеріали справи свідчать, що у Одеської міської ради відсутній передбачений ст. 14 цього Закону України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” від 05.02.2004р. держаний акт,  який посвідчує право комунальної власності територіальної громади м. Одеси на землю, зокрема на спірну земельну ділянку площею 0,285 га по АДРЕСА_1 за межами населених пунктів на території Таїровської селищної ради.

Щодо посилань позивача на завершення, на час вирішення спору,  встановлення меж земельних ділянок, віднесених до  комунальної власності територіальної громади м. Одеси,  в порядку визначеному вказаним Законом, то суд правильно зазначив, що доказів цього першим не надано, а Постанова Верховної Ради України № 3064-ІІІ від 07.02.2002р. “Про зміну меж міста Одеси”, якою були встановлені в натурі межі міста Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області, і на яку посилається позивач, направлена  на доопрацювання, акт встановлення меж м. Одеси Верховною Радою України не затверджений, тому ці документи правильно не були враховані судом. Більш того, цією Постановою Верховної Ради України встановлено, що в межі міста Одеси включено 1078,0 га Таїровської селищної ради Овідіопольського району, а до відання Таїровської селищної ради Овідіопольського району передано 43,0 га земель міста Одеси, але не зазначено які саме земельні ділянки мають увійти в нові межі міста Одеси, а які -до відання Таїровської селищної ради.

Крім того, суд вірно зауважив, що згідно п.29 ст. 85 Конституції України, утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, належить до виключних повноважень Верховної Ради України, а тому надане позивачем Рішення Одеської обласної ради “Про межі міста Одеси” № 347-XXIII від 07.08.2001р. до уваги прийматися не може.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, який, проаналізувавши всі обставини справи і відповідні норми діючого законодавства України, дійшов висновку про відсутність законних підстав вважати, що земельна ділянка площею  0,2850 га, яка знаходиться за межами населених пунктів по АДРЕСА_1, на території селищної Ради Овідіопольського району Одеської області, на дату укладення сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.09.2003р.,  належала до земель комунальної власності м. Одеси.

Посилання прокурора на порушення Овідіопольською районною адміністрацією державних будівельних норм України № 360-92 „Градобудівництво, планування та забудова міських і селищних помешкань” при укладенні оскарженого договору, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи вони не підтверджуються, а клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням прокуратурою до Одеського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання нечинним розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації та визнання нечинним державного акту, колегією суддів відхилено, оскільки доказів прийняття цього позову до провадження прокуратурою не надано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства України  і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2007р. у справі № 6/136-07-3339 залишити без змін, апеляційне подання без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

   Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Л.І. Бойко

Судді:                                                                                          Т.А. Величко

                                                                                                       А.М. Жукова