Справа №487/2262/21

Провадження №1-кс/487/1979/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Пономарьової Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Кіша Я.В. про арешт майна по кримінальному провадженню №62021150020000008 від 09.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Кіш Я.В., за погодженням з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Ніковим М.І., в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 09.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021150020000008, звернувся з клопотанням, в якому просив накласти арешт на вилучені речі та документи під час проведення обшуку автомобіля від 05.04.2021, а саме на: предмет, схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_1 »; предмет, схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_2 з магазином; трудова книжка на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_3 ; довідка про тимчасову втрату працездатності №2341; витяг з наказу ГУНП в Одеській області № 1039 ос від 04.08.2020 в двох примірниках; договір оренди від 18.06.2020; номерні знаки (дві шт.) НОМЕР_4 ; квитанція 213208; довідка військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; витяг з наказу ГУНП в Одеській області « 103 ос від 26.03.2021; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; банківсьак картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , з сім карками № НОМЕР_9 . № НОМЕР_10 (телефон без задньої кришки); мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_11 , з сім карткою № НОМЕР_12 .

Підставою для внесення клопотання стало те, що накладення арешту на зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Слідчий до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за своєї відсутності.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021150020000008 від 09.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Одеської обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Марчука Р.М. від 10.08.2020 за № 248 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з екстремістськими та радикальними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Одеській області, а тому згідно з приміткою до статті 364 КК України є службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що оперуповноважений ОСОБА_1 , будучі службовою особою управління стратегічних розслідувань в Одеській області, вчинив злочинне діяння, яке дискредитує його, як працівника правоохоронного органу, що набуло негативного суспільного резонансу на території міста Одеси та Одеської області.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що громадянка ОСОБА_2 здійснює діяльність, пов`язану з наданням платних послуг еротичного характеру іноземним клієнтам під час приватного спілкування у відео-чаті за допомогою інтернет з`єднання (веб-кам моделінг).

Оскільки, вказана діяльність ОСОБА_2 може містити у собі ознаки імовірного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301 КК України (виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів), у ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, виник умисел на систематичне одержання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди.

З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_1 неодноразово висловлював ОСОБА_2 вимогу надання йому неправомірної вигоди за вплив на слідчого та працівників поліції Суворовського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області (нині ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області) за не вжиття ними заходів щодо документування неправомірної діяльності ОСОБА_2 та за не притягнення останньої до кримінальної відповідальності.

Будучи не обізнаною у кримінальному процесуальному законодавстві, ОСОБА_2 , під наполегливими вимогами ОСОБА_1 , розуміючи, що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди, їй можливо загрожує притягнення до кримінальної відповідальності, вимушено погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_1 .

Водночас, ОСОБА_2 , розуміючи неправомірність поведінки ОСОБА_1 та не бажаючи виконувати його незаконні вимоги, звернулась до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Далі, ОСОБА_1 продовжуючи свою неправомірну діяльність, направлену на одержання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, уповноважених на вжиття заходів щодо документування неправомірної діяльності ОСОБА_2 у сфері надання послуг еротичного характеру у приватних відео-чатах та за не притягнення її до передбаченої законом кримінальної відповідальності, під час зустрічі 19.03.2021 близько 22:20 години у приміщенні квартири, яку орендує ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , повторно висловив останній вимогу надання йому неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США щомісячно. При цьому, ОСОБА_1 зауважив, що вказані грошові кошти, у тому числі, призначені для слідчого ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області (колишній Суворовський ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області) за не вжиття заходів щодо проведення слідчих дій (обшуків) за місцем мешкання ОСОБА_2 , направлених на документування її неправомірної діяльності та за не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Так, 19.03.2021 близько 22:20 години у приміщенні квартири, яку орендує ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 оперуповноважений ОСОБА_1 шляхом вимагання одержав від ОСОБА_2 частину щомісячної неправомірної вигоди у розмірі 300 доларів США від загальної вимагаємої сумми у розмірі 600 доларів США за лютий 2021 року.

У подальшому, ОСОБА_1 неодноразово у ході спілкування з ОСОБА_2 висловлював вимогу надати йому грошові кошти за березень 2021 року у розмірі 600 доларів США.

При цьому, ОСОБА_1 постійно зауважував, що грошові кошти, у тому числі, призначенні для співробітників поліції за не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Надалі, 05.04.2021 близько 18:00 години, ОСОБА_1 , продовжив свою незаконну діяльність та прибувши до ОСОБА_2 за вказаною вище адресою ( АДРЕСА_1 ), вимагав та одержав він останньої неправомірну вигоду за березень 2021 року у розмірі 600 доларів США за вплив на слідчого ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області (колишній Суворовський ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області) щодо не притягнення ОСОБА_2 до передбаченої законом відповідальності за виготовлення та розповсюдження продукції порнографічного характеру (веб-кам моделінг).

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затримано працівниками правоохоронних органів.5 квітня 2021 року у період часу з «21» год. «12» хв. до «22» год. «02» хв. слідчим Коноваловим М.О., на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, з метою врятування майна, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні, проведено обшук автомобіля марки «Toyota» моделі «РАВ4», д.н.з. НОМЕР_13 .

Так, за результатом обшуку було заплановано отримати речові докази та документи, за допомогою яких можливо підтвердити або спростувати факти, що досліджуються у вказаному кримінальному провадженні.

Необхідність у невідкладному проведення вказаної слідчої дії обґрунтовується можливим ризиком втрати або зміни (пошкодження, переробки тощо) речових доказів, які мають вагоме значення для встановлення обставин у кримінальному проваджені.

Так, у ході проведення обшуку вилучено: предмет схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_1 »; предмет схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_2 з магазином; трудова книжка на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_3 ; довідка про тимчасову втрату працездатності № 2341; витяг з наказу ГУНП в Одеській області № 1039 ос від 04.08.2020 в двох примірниках; договір оренди від 18.06.2020; номерні знаки (дві шт.) НОМЕР_4 ; квитанція 213208; довідка військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; витяг з наказу ГУНП в Одеській області « 103 ос від 26.03.2021; банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; банківсьак картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ; мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , з сім карками № НОМЕР_9 . № НОМЕР_10 (телефон без задньої кришки); мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_11 , з сім карткою № НОМЕР_12 .

Вилучення вищевказаного майна слідчий обґрунтовує необхідністю дослідження цих об`єктів в ході досудового розслідування, використання їх в ході проведення слідчих дій та встановлення істини по даному кримінальному провадженню.

Все перелічене за результатами слідчої дії вилучено, поміщено у відповідні сейф-пакети, які підписано слідчим, понятими, іншими учасниками слідчої дії.

Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на речі, виявлені та вилучені під час проведення обшуку автомобіля від 05.04.2021, з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.

Постановою слідчого від 06.04.2021 зазначені вище речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, з матеріалів клопотання не вбачається підстав вважати, що трудова книжка на ім`я ОСОБА_1  № 202070; довідка про тимчасову втрату працездатності № 2341; витяг з наказу ГУНП в Одеській області № 1039 ос від 04.08.2020 в двох примірниках; договір оренди від 18.06.2020; довідка військовозобов`язаного  ОСОБА_1 ; витяг з наказу ГУНП в Одеській області « 103 ос від 26.03.2021, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо іншого вилученого майна слідчим доведено, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно (крім зазначеного вище) має суттєве значення для кримінального провадження.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання в цій частині та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

       Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 169, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, Кіша Я.В. про арешт майна по кримінальному провадженню №62021150020000008 від 09.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України – задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучені речі та документи під час проведення обшуку автомобіля від 05.04.2021, а саме на:

- предмет схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_1 »;

- предмет схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_2 з магазином;

- номерні знаки (дві шт.) НОМЕР_4 ;

- квитанція 213208;

- банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ;

- банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ;

- мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , з сім карками № НОМЕР_9 . № НОМЕР_10 (телефон без задньої кришки);

- мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_11 , з сім карткою № НОМЕР_12 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

       Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва