ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа №906/979/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Бодрягов В.С.;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 27 січня 2021 року (повний текст складено 29.01.2021) у справі № 906/979/20 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро"

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелик"

про стягнення 1396873,70 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27 січня 2021 року у справі №906/979/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелик" про стягнення 1396873,70 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро" 873281,59 грн основного боргу, 270597,67 грн 39 % річних, 54580,09 грн інфляційних нарахувань, 17976,89 грн судового збору.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 154750,27 грн пені.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 43664,08 грн штрафу.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 20953,11 грн судового збору за рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2019 у справі №906/742/19.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить останню залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 154750,27 грн пені, 43664,08 грн штрафу та 20953,11 грн судового збору за рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2019 у справі №906/742/19 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

В судове засідання представники відповідача та апелянта не з`явились. При цьому, від представника апелянта на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому апеляційний суд зазначає, що на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні представником апелянта - адвокатом Шеремет Г.А. надано листок непрацездатності, який підтверджує її перебування на лікуванні з 05.04.2021 по 14.04.2021, тоді як судове засідання призначене на 19.04.2021.

Крім того, надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, апелянт не навів достатнього обґрунтування неможливості участі інших представників у судовому засіданні (якщо вони вважали таку участь необхідною), адже судом не визначалась обов`язковою явка саме конкретно визначеного представника.

При цьому, апеляційним судом враховано положення ч.1 ст.56 ГПК України згідно якого сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво).

Крім того, колегія суддів зазначає, що позиція відповідача викладена безпосередньо у розглядуваній апеляційній скарзі; представник відповідача знайомився з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції. При цьому, будь-яких письмових пояснень чи доповнень до апеляційної скарги до суду не надходило.

Судом також враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні 154750,27 грн пені та 43664,08 грн штрафу скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог; в решті рішення залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 лютого 2018 року між ТОВ "Арсенал Агро" (постачальник/позивач) та ТОВ "Івниця" (в подальшому перейменовано ТОВ "Метелик") (покупець/третя особа) був укладений договір поставки №42-190218/мкд на умовах розстрочення платежу (а.с. 20-25), а також додаткові угоди (специфікації) до нього: №1 від 19.02.2018, №2 від 30.03.2018, №3 від 03.04.2018 (а.с. 26-28).

19 березня 2019 року між ТОВ "Арсенал Агро" (кредитор/позивач) та ОСОБА_1 (поручитель/відповідач) був укладений договір поруки №2, згідно п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, для чого зобов`язується відповідати за порушення (невиконання, неналежне виконання) боржником його боргових зобов`язань перед кредитором, які існують за основним договором, в повному обсязі таких зобов`язань.

Основний договір: договір поставки №42-190218/мкд від 19.02.2018, укладений між кредитором та боржником - ТОВ "Івниця" (код ЄДРПОУ 32277345).

Боргові зобов`язання: всі та кожне із зобов`язань боржника (покупець по договору поставки) перед кредитором по сплаті останньому будь-яких сум, що належать (виникають) згідно з положеннями основного договору, як це ним визначено та описано в цьому договорі. Під борговими зобов`язаннями розуміється належна до сплати як вся їх сума, так і будь-яка частина, визначена кредитором у вимозі про оплату, направленій поручителю та/або покупцеві.

Відповідно до п.1.2 договору поруки, у разі порушення боржником, зобов`язання, забезпеченого порукою, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань окремо як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно з п.2.1 договору порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за основним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у основному договорі.

Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо:

1. Оплати вартості товару у встановлений договором поставки строк, чи в інший строк, визначений в основному договорі. Порядок визначення вартості (ціни) товару, який підлягає оплаті, визначається відповідно до умов основного договору.

2. Сплата відсотків за користування товарним кредитом в порядку та сумі, передбаченій основним договором та за ставкою, ним визначеною. Кількість днів (строк нарахування) - згідно з умовами основного договору. Термін сплати - згідно з умовами основного договору. При повній та своєчасній оплаті вартості товару, відсотки нараховуються та сплачуються одночасно з останнім платежем по договору.

3. Сплата неустойки (пеня, штраф) за прострочення з оплатою вартості товару. Розмір неустойки та строки її виплати - відповідно до умов основного договору.

4. Повернення заборгованості боржника по основному договору в разі неправоздатності боржника - якщо боржник обмежений в правоздатності укласти основний договір (включаючи повноваження представників), то вартість товару, отриманого ним по основному договору, належить до повернення кредитору протягом п`яти банківських днів з дня отримання вимоги кредитора.

5. Сплата процентів за неправомірне користування коштами кредитора у випадку прострочення з оплатою вартості товару. Розмір процентів - за умовами договору.

6. Відшкодування збитків та витрат, викликаних, порушенням основного договору. В сумі заподіяних збитків та витрат.

У випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за основним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині (п. 3.1 договору).

Згідно з п.3.2 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за основним договором, здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому у вимозі кредитора, протягом трьох банківських днів з дати отримання письмової вимоги. Виконання здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, вказаний в договорі, або інший рахунок, вказаний у вимозі.

Подання кредитором вимоги щодо виконання частини боргових зобов`язань, не позбавляє права подати вимогу щодо погашення іншої їх частини (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору встановлено порядок подання вимоги кредитором. Так, обов`язок поручителя виконати боргові зобов`язання виникає негайно в момент отримання від кредитора відповідної вимоги. Вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі, по факсу за номером, вказаний в цьому договорі, або на адресу його електронної пошти. Для дійсності, вимоги, кредитор не зобов`язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов`язань боржником. Крім того, вказано таке застереження: при зміні своєї адреси, факсу, інших реквізитів, вказаних в цьому договорі поручитель зобов`язаний письмово повідомити про це кредитора. До отримання такого повідомлення, вимога кредитора належить до подання за вказаними в цьому договорі реквізитами.

За п.3.6 договору поручитель, в разі виконання ним боргових зобов`язань, стає кредитором боржника відносно виконаних боргових зобов`язань (право регресу).

Згідно з п.4.1 договору поруки останній набирає чинності в день його підписання сторонами. Порука припиняється після закінчення трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання боржником.

Відповідальність поручителя припиняється також після виконання боржником боргових зобов`язань в повному обсязі (п.4.2 договору).

Згідно з п.5.1 договору поруки кожне повідомлення, що може бути надане сторонами відповідно до договору (крім вимоги кредитора, згідно з п.3.4), складається у письмовій формі та вручається або надсилається відповідній стороні на її адресу або номер факсу, які визначені в цьому договорі (або інші адреси або номери факсу, які адресат визначив у попередньому письмовому повідомленні, наданій іншій стороні).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2019 у справі №906/742/19 позов ТОВ "Арсенал Агро" до ТОВ "Метелик" про стягнення 1410743,26 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро" 873281,59 грн заборгованості за отриманий товар, пені в розмірі 154750,27 грн, штрафу в розмірі 43664,08 грн, 270597,67 грн 39% річних, 54580,09 грн інфляційних нарахувань та 20953,11 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення видано наказ №906/742/19 від 09.12.2019 (а.с. 102-110).

Оскільки вказане рішення суду ТОВ "Метелик" виконано не було, ТОВ "Арсенал Агро" 06.08.2020 звернувся до ОСОБА_1 , як поручителя, з вимогою сплатити борг за договором поставки, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком від 06.08.2020, поштовою накладною №1000812815834 та описом вкладення у цінний лист з повідомленням (а.с. 17-19).

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що боржник не виконав зобов`язання за договором поставки, забезпеченого порукою відповідача, що надає йому, як кредитору, право вимагати виконання зобов`язань від поручителя в тому ж обсязі, як і від боржника у заявленій сумі, ТОВ "Арсенал Агро" звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання та захисту майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником закон передбачає спеціальні заходи - визначає окремі види забезпечення виконання зобов`язання: неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання, завдаток або інші види, встановлені договором або законом (ст. 546 ЦК України).

Відносини, пов`язані з порукою, врегульовано нормами параграфу 3 глави 49 розділу І книги 5 ЦК України.

Поняття поруки закріплено у ст.553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий (акцесорний) характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2019 у справі №906/742/19 позов ТОВ "Арсенал Агро" до ТОВ "Метелик" про стягнення 1410743,26 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро" 873281,59 грн заборгованості за отриманий товар, пені в розмірі 154750,27 грн, штрафу в розмірі 43664,08 грн, 270597,67 грн 39% річних, 54580,09 грн інфляційних нарахувань та 20953,11 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, доказів виконання рішення суду матеріали справи не містять; відсутність погашення заявлених до стягнення сум основним боржником та поручителем не спростовано; також відповідачем не надано суду доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості.

Враховуючи, що правильність нарахування позивачем основному боржнику 873281,59 грн боргу за поставлений товар по договору поставки №42-190218/мкд від 19.02.2018, 154750,27 грн пені, 43664,08 грн штрафу, 270597,67 грн 39% річних та 54580,09 грн інфляційних нарахувань встановлено у рішенні Господарського суду Житомирської області від 19.09.2019 у справі №906/742/19, а солідарне зобов`язання встановлено вищевказаним договором поруки №2 від 19.03.2019, колегія суддів вважає вищевказані нарахування обґрунтованими, вірними та такими, що підлягають до задоволення у заявлених до стягнення сумах.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 154750,27 грн та штрафу у сумі 43664,08 грн у зв`язку зі спливом позовної давності, з огляду на таке.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, згідно ч.1 ст.259 ГПК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 8.11. договору поставки №42-190218/мкд від 19.02.2018, для забезпечення вимог по якому був укладений договір поруки №2 від 19.03.2019, визначено, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки та збитків, передбачених п.п. 8.6.1.-8.6.2. договору поставки, встановлюється у три роки.

Крім того, п.8.7. договору поставки встановлено, що нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Відповідно до п.2.1. договору поруки №2, порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за Основним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Основному договорі.

Отже, у даному випадку, сторони в передбаченій законом формі, домовились про збільшення позовної давності до 3 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 154750,27 грн та штраф в розмірі 43664,08 грн за період з 18.01.2019 по 15.07.2019. При цьому, з даним позовом ТОВ "Арсенал Агро" звернувся до суду в серпні 2020 року, тобто в межах погодженого сторонами 3-річного строку позовної давності.

На зазначене суд першої інстанції не звернув, і як наслідок прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у зв`язку зі спливом позовної давності.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 20953,11 грн судового збору, оскільки відшкодування вказаної суми випливає з рішення Господарського суду Житомирської області від 05.11.2019 у справі №906/742/19, а не з правовідносин сторін у даній справі, а відтак підлягає стягненню з особи, на яку покладається за рішенням суду у справі №906/742/19.

При цьому, посилання скаржника на те, що відповідачем у даній справі є фізична особа, а відтак даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів, колегія суддів вважє безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Суд відзначає, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц.

Оскільки у даній справі до стягнення заявлено заборгованість, яка виникла з договору поставки №42-190218/мкд від 19.02.2018, сторонами якого є юридичні особи, а у забезпечення виконання даного договору укладений Договір поруки між ТОВ "Арсенал Агро" та ОСОБА_1 , тобто фізичною особою, то даний позов підлягає вирішенню господарським судом.

Також безпідставними є доводи апелянта про те, що справа була розглянута за його відсутності і він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Житомирської області встановивши, що відповідачем у даній справі визначено фізичну особу ОСОБА_1 ухвалою від 13.08.2020 звернувся до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Житомирської міської ради, в якій просив у строк протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання даної ухвали суду надіслати на поштову адресу суду у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1

25.08.2020 до суду від Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради надійшов лист від 19.08.2020, яким повідомлено, що інформація щодо реєстрації місця проживання в місті Житомирі ОСОБА_1 відсутня.

Зважаючи на приписи ч.ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України та зазначену у договорі поруки №2 від 19.03.2019 поштову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , ухвалами господарського суду від 28.08.2020 витребувано у Центру надання адміністративних послуг Сквирської РДА та Сквирського РВ Державної міграційної служби України у строк протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання даної ухвали у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

04.09.2020 до суду від ЦНАП Сквирської РДА надійшов лист від 03.09.2020, вих. № 13-05/117, яким повідомлено про направлення ухвали господарського суду від 28.08.2020 за належністю до Сквирської міської ради.

14.09.2020 до суду від загального відділу Сквирської міської ради надійшов лист від 07.09.2020, вих. № 1873, яким повідомлено, що відомості стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відсутні; додатково вказано, що реєстр територіальної громади/Єдиний демографічний реєстр відділом не ведеться.

17.09.2020 до суду від Сквирського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшов лист від 04.09.2020, яким повідомлено, що ухвалу господарського суду направлено до міського голови м. Сквира.

В подальшому, ухвалою суду від 02.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №906/979/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28 жовтня 2020 р. о 14:30. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метелик" (01105, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5, код ЄДРПОУ 32277345).

Дана ухвала була направлена відповідачу на такі адреси: АДРЕСА_2 (зазначена в позовній заяві) та АДРЕСА_1 (вказана в договорі поруки №2 від 19.03.2019).

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.64), з якого вбачається, що ухвала суду від 02.10.2020 була вручена ОСОБА_1 06.10.2020.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача від 28.10.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату, в якій зазначено номер його телефону (а.с.69).

В подальшому, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся телефонограмою за номером телефону, зазначеним ним в заяві про відкладення від 28.10.2020 (а.с. 78-79, 82, 88, 90).

15.12.2020 через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 (за нотаріально посвідченою довіреністю) надійшла заява (а.с. 91-92), згідно якої представник просив суд надсилати поштову кореспонденцію, призначену для ОСОБА_1 у справі №906/979/20 на зазначену ним електронну адресу та просив суд надати матеріали справи для ознайомлення, а також просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.2020 у справі №906/979/20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/979/20 до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання на 27 січня 2021 р. о 12:00. Повідомлено ОСОБА_1 про дату і час засідання суду за такими номерами телефону: НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Крім того, дана ухвала була направлена відповідачу на електронну адресу, вказану в заяві представника відповідача від 15.12.2021.

Зазначене в сукупності свідчить про обізнанність відповідача - ОСОБА_1 про судовий розгляд справи №906/979/20. Представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи, а відтак мав можливість подавати суду заяви з процесуальних питань ( в т.ч. відзив на позов) та приймати участь в судових засіданнях.

Також суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області по справі №906/676/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому відповідач та третя особа мали право та дійсну можливість ознайомитися з текстами останніх.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", та рішення у справі "Трух проти України"). Також у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany, рішення від 04.10.2001) ЄСПЛ зазначив, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення його чи його представника явки у судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Не беруться судом до уваги і посилання скаржника на те, що договір поруки №2 від 19.03.2019 був укладений з порушенням вимог ч.3 ст.203 ЦК України (за відсутності його волі), а тому є недійсним, оскільки стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області в частині відмови в стягненні 154750,27 грн пені та 43664,08 грн штрафу прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області в частині відмови в стягненні 154750,27 грн пені та 43664,08 грн штрафу - скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення, яким позов задоволити; в решті рішення залишити без змін.

В зв`язку з частковим скасуванням рішення місцевого господарського суду, присуджений до стягнення з відповідача судовий збір у відповідності до ст.129 ГПК України підлягає коригуванню з врахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 27 січня 2021 року у справі №906/979/20 в частині відмови в стягненні 154750,27 грн пені та 43664,08 грн штрафу скасувати.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Агро" 873281,59 грн. основного боргу, 270597,67 грн 39 % річних, 54580,09 грн інфляційних нарахувань, 154750,27 грн пені, 43664,08 грн штрафу та 20 953,11 грн судового збору."

В решті рішення залишити без змін.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Справу №906/979/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "21" квітня 2021 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.