Справа №33-168/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 31 травня 2010 року
Суддя Апеляційного суду Волинської області Матат О.В. з участю ОСОБА_1 та його представника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 30 квітня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності –
В С Т А Н О В И В:
Зазначеною постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, підприємець - за правопорушення, яке передбачене ст.124 КУпАП, притягнутий до адміністративної відповідальності і провадження по справі закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП в зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.4 КУпАП закрито в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Його визнано винним в тому, що 28 грудня 2009 року о 16 годині 30 хвилин керуючи автомобілем «Форд-Фокус», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, на т48 км. + 100 м. а/д Н-17 «Львів-Радехів-Луцьк», виконуючи обгін автомобіля марки «Вольво», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, з напівпричепом, не переконався, що це буде небезпечно і смуга зустрічного руху вільна, в результаті чого створив аварійну ситуацію для автомобіля марки «Субару», державний реєстраційний знак НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку та який здійснив зіткнення з автомобілем марки «Вольво», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, з напівпричепом. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.3,1.5,14.2«в» ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду відносно нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, або закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає себе невинуватим у виникненні ДТП.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вислухавши ОСОБА_1 та його представника-адвоката ОСОБА_2, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з’ясував усі обставини, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні не визнав, показав, що він керував автомобілем марки «Форд» державний реєстраційний знак НОМЕР_1 рухався з міста Львів в місто Луцьк, за селом Вузлове Радехівського району Львівської області почав здійснювати обгін великогабаритного автомобіля-фури «Вольво». За 100 метрів побачив фари зустрічного автомобіля «Субару» з’їхав на узбіччя і зупинився, водій автомобіля «Субару» почав гальмувати і здійснив зіткнення з автомобілем «Вольво».
Водій автомобіля «Субару» ОСОБА_3 пояснив, що рухався з міста Радехів у с. Вузлове, під’їжджаючи до с. Вузлове, побачив, що водій автомобіля «Форд» розпочав обгін вантажного автомобіля-фури «Вольво», коли він почав тормозити, щоб уникнути зіткнення то водій автомобіля «Форд» з’їхав на обочину, а його кинуло в заднє ліве колесо автомобіля-фури «Вольво». В доповненнях до пояснень ОСОБА_3 зазначив, що під гальмування його понесло на смугу зустрічного руху де відбулося зіткнення з вантажним автомобілем «Вольво».
В своїх поясненнях водій автомобіля-фури «Вольво» ОСОБА_4 пояснив, що він рухався з міста Львів у місто Луцьк, за с. Вузлове Радехівського району в дзеркало заднього виду побачив, як його намагається обігнати легковий автомобіль «Форд», також бачив, що на зустріч йому рухається також легковий автомобіль «Субару», водій автомобіля «Форд» з’їхав на ліве узбіччя уникаючи лобового зіткнення, водій автомобіля «Субару» також уникаючи зіткнення почав пригальмовувати і його кинуло під колеса його автомобіля.
З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що він перебував в автомобілі «Субару» під керуванням ОСОБА_3 повертаючись з м. Радехова в с. Вузлове він побачив що їм на зустріч рухається вантажний автомобіль-фура «Вольво», його намагався обігнати легковий автомобіль «Форд», щоб уникнути лобового зіткнення ОСОБА_3 почав гальмувати, їхній автомобіль почало заносити, внаслідок чого відбулося зіткнення з вантажним автомобілем-фурою «Форд».
З протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд-Фокус» державний реєстраційний знак НОМЕР_1, на 48 км. + 100 м. а/д Н-17 «Львів-Радехів-Луцьк», виконуючи обгін автомобіля марки «Вольво», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, з напівпричепом, не переконався, що це буде небезпечно і смуга зустрічного руху вільна, в результаті чого створив аварійну ситуацію для автомобіля марки «Субару», державний реєстраційний знак НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку та який здійснив зіткнення з автомобілем марки «Вольво», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, з напівпричепом, внаслідок чого обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляції на те, що зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху для автомобіля «Вольво» не заслуговують на увагу, оскільки водій автомобіля «Субару» ОСОБА_3 в своїх доповненнях до пояснень чітко вказав, що під час гальмування його занесло на зустрічну смугу і саме там відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем «Вольво».
Все вищезазначене свідчить про те, що саме водій автомобіля «Форд» ОСОБА_1 виконуючи обгін автомобіля «Вольво», не переконався в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, що смуга на яку він виїжджає є вільною від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що і призвело до створення аварійної ситуації для автомобіля марки «Субару», який рухався в зустрічному напрямку та який здійснив зіткнення з автомобілем марки «Вольво» з напівпричепом. Внаслідок чого дані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови суду з мотивів наведених в скарзі немає.
Всі три водії, учасники пригоди, підтверджували, що для водія автомобіля «Субару» була створена раптова перешкода в русі, оскільки він рухався по своїй смузі руху, а водій ОСОБА_1 під час маневру обгону виїхав для нього на смугу зустрічного руху. Де рухався назустріч автомобілем ОСОБА_3
Відповідно до п.14.2 «в» ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
Цих вимог ОСОБА_1 не виконав. Як убачається із його пояснень інших водіїв та пасажира ОСОБА_5 водії, які рухалися назустріч по одній смузі руху, вжили заходів для уникнення зіткнення їхніх автомобілів «лоб в лоб» (ОСОБА_1 з’їхав на узбіччя зустрічної смуги, а ОСОБА_3 різко почав гальмувати, змінюючи напрямок руху).
У такій ситуації дії водія ОСОБА_1 (незалежно від того, що з його автомобілем не було зіткнення зустрічного автомобіля) перебуваючи у прямому причинному зв’язку з автопригодою, оскільки саме він виїздом керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, яка не була вільною для обгону, створив небезпечну ситуацію на дорозі, при якій інший водій (ОСОБА_3) вимушений був вживати будь-які заходи для збереження свого життя.
У такому разі Правила дорожнього руху на водія ОСОБА_3 не розповсюджуються. До того ж, швидкості руху, яку дозволено на ділянці місця пригоди, він не перевищив.
У даній ситуації фіксування працівником ДАІ усіх слідів від транспортних засобів не мало значення для визначення винуватця пригоди.
Тому, посилання апелянта на недобросовісність працівника ДАІ при складанні протоколу про адмінправопорушення та схеми пригоди, розцінюється лише як спроба будь-яким чином уникнути відповідальності правопорушником.
Він виїхав для обгону на смугу зустрічного руху, створив небезпеку для зустрічного транспортного засобу, сам встиг уникнути зіткнення, проте внаслідок його дій відбулося зіткнення інших автомобілів. Тому він підставно визнаний винним за ст.124 КУпАП і його апеляційна скарга не задовольняється.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Суддя /підпис/ ОСОБА_6,
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області О.В.Матат