ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Харків

Справа № 641/9640/14-ц

Провадження № 22-ц/818/1519/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів – Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання – Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

відповідач – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

інші учасники справи:

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Пилипа Володимира Марковича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року, ухвалене у складі судді Боговського Д.Є. (повний текст рішення складений 29 жовтня 2020 року), -

УСТАНОВИВ:

У липні 2009 року Акціонерне товариство «Український інноваційний банк» (надалі АТ «Укрінбанк») звернулося до суду з позовом (т.1 а.с. 3-7), після остаточного уточнення якого у грудні 2014 року (т.2 а.с. 108) публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» (надалі ПАТ «Укрінбанк») просило стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитною угодою № К-200741 від 19.09.2007 в розмірі 1701854,47 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за Кредитною угодою № К-200742 від 19.09.2007 в розмірі 1412948,25 грн.; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитною Угодою № К-200740 від 19.09.2007 в сумі 1717366,00 грн., ОСОБА_2 за кредитною угодою № К-200741 від 19.09.2007 в розмірі 1701854,47 грн., ОСОБА_3 за Кредитною угодою № К-200742 від 19.09.2007 в розмірі 1412948,25 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 200740 від 19.09.2007, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М.В., а саме на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 39 Закону України «Про іпотеку»; виселити та зняти з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та інших осіб, відшкодувати судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 19.09.2007 АТ «Укрінбанк» уклало кредитні договори з ОСОБА_1 за № К-200740, із ОСОБА_2 - за № К-200741, із ОСОБА_3 - за № К-200742 на однакових умовах. Відповідно до пункту 1.1 договорів Банк зобов`язався надати кожному відповідачу на споживчі потреби кредитні кошти на строк з 19 вересня 2007 року по 17 вересня 2010 року включно у розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків 12,5% річних від суми наданого кредиту та сплатою щомісячної комісії за обслуговування Кредиту в розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості за Кредитом. Кожний із відповідачів зобов`язалася використати Кредит на вказані в договорі цілі і повернути його в строк до 17 вересня 2010 року включно та сплатити відсотки та інші платежі за користування кредитними коштами в строки та порядку, що встановлені в договорі. Відповідно до умов договорів кожний із відповідачів зобов`язався в період з 01 по 10 число кожного місяця сплачувати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та іншими витратами банку. Згідно з пунктом 4.2 договорів кожний відповідач за порушення термінів оплати зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочки.

В забезпечення виконання зобов`язань за укладеними кредитними договорами банк та ОСОБА_1 19 вересня 2007 року уклали договір іпотеки № 200740. Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме – належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 .

Банк свої зобов`язання за договорами з відповідачами виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кредитні кошти в розмірі 50 000 доларів США кожному. В порушення умов договорів відповідачі свої зобов`язання виконали тільки частково і продовжують їх порушувати.

Станом на 21.11.2014 заборгованість ОСОБА_1 за кредитною угодою № К-200740 від 19.09.2007 склала 1717366,06 грн., з яких 50000 доларів США – борг, 37227,28 доларів США – відсотки, 66069,67 грн. – комісія, 203174,79 грн. – пеня за несвоєчасну сплату боргу, 105307,37 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 16949,92 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Заборгованість ОСОБА_2 за кредитною угодою № К-200741 від 19.09.2007 станом 21.11.2014 становить 1701854,47 грн., з яких 50000 доларів США – борг, 37227,28 доларів США – відсотки, 66069,67 грн. – комісія, 186146,25 грн. – пеня за несвоєчасну сплату боргу, 105307,37 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 16949,92 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Заборгованість ОСОБА_3 за кредитною угодою № К-200742 від 19.09.2007 станом 21.11.2014 склала 1412948,25 грн., з яких 42000 доларів США – борг, 25430,16 доларів США – відсотки, 54763,39 грн. – комісія, 170669,36 грн. – пеня за несвоєчасну сплату боргу, 148568,12 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 14001,52 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Тому з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належить стягнути заборгованість за договорами кредиту, і в рахунок погашення заборгованості за договорами відповідачів - звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.09.2007, виселити й зняти з реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_1 та інших мешканців.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (надалі ПАТ «Укрінкомпанія») залишені без задоволення.

Суд виходив з того, що 01 жовтня 2015 року Правлінням Національного банку України (надалі НБУ) прийнята постанова № 659/БТ «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії проблемних», якою ПАТ «Укрінбанк» віднесений до категорії проблемних банків. Вказана постанова НБУ не оскаржена та не скасована.

Постановою НБУ про неплатоспроможність банку від 24 грудня 2015 року за № 934 ПАТ «Укрінбанк» віднесений до категорії неплатоспроможних та згідно з Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію від 24.12.2015 за № 239 в цьому банку запроваджена тимчасова адміністрація строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно) та призначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) для здійснення цих повноважень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року,у справі № 826/1162/16 визнані незаконними та скасовані з моменту їх прийняття Постанова НБУ від 24 грудня 2015 року за № 934 та Рішення Фонду від 24.12.2015 за № 239. НБУ було зобов`язане судом надати 95 днів на відновлення платоспроможності цього банку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2016 року у справі № 826/1162/16 зупинене виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року. Ухвалою від 31 серпня 2016 року у справі № 826/1162/16 Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року (незаконність та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію). До Верховного Суду України була подана заява про перегляд судового рішення касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередньої інстанції, в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Постанови НБУ від 24.12.2015 № 934 та Рішення Фонду від 24.12.2015 № 239 відмовлено.

14 грудня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою у справі № 826/14033/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/14033/17, задовольнив позовні вимоги ПАТ «Українська інноваційна компанія»: визнав незаконними та скасував Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію. Фактично основним аргументом судового рішення, як і у справі № 826/1161/16, є недотримання НБУ строку очікування у 180 днів перед прийняттям відповідної постанови. Це судове рішення було оскаржене в апеляційній інстанції. Вказані судові рішення оскаржені в касаційному порядку.

22 березня 2016 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону про банки на підставі відповідного звернення Фонду Правлінням НБУ винесена Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийняте Рішення Фонду про ліквідацію банку, згідно з яким розпочата процедура ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», призначена Уповноважена особа Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора цього банку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, у справі № 826/5325/16 визнані протиправними та скасовані з моменту їх прийняття Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й Рішення Фонду про ліквідацію банку, НБУ зобов`язане судом вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» у якості банківської установи – в обсязі та стані, який існував на 22 березня 2016 року. Підставою для ухвалення таких судових рішень стала, зокрема, незаконність та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію у справі № 826/1162/16.

Ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі № 826/5325/16 Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні касаційних скарг. До ВСУ було подано заяву про перегляд судового рішення касаційної інстанції з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, провадження за якою було відкрите.

13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Укрінбанк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийняте рішення про перейменування ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «УКРІНКОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджена нова редакція його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління (надалі Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28 березня 2017 року назва ПАТ «УКРІНКОМ» змінена на ПАТ «Українська інноваційна компанія», реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк» (надалі Організаційні зміни банку від 28 березня 2017 року).

Постановою Касаційного господарського суду від 14 лютого 2018 року у справі № 910/7828/17 викладений висновок про те, що права та обов`язки ПАТ «Український інноваційний банк» як банку не можуть вважатися такими, що перейшли до ПАТ «Українська інноваційна компанія» в силу Організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та 28 березня 2017 року. Зазначений правовий висновок закріплений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 серпня 2018 року у справі № 910/8117/17.

На підставі викладеного Комінтернівський районний суд м. Харкова в оскаржуваному рішенні у дійсній справі вважав, що відсутні преюдиційні обставини, які б підтверджували безспірність переходу прав ПАТ «Український інноваційний банк» як банку до ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке не є банком, поза процедурами регулювання банківської діяльності спеціальним законодавством. ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») мають один й той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк» (пункт 29 частини першої статті 9 Закону про держреєстрацію), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи. Відсутні підстави вважати, що реалізація повного комплексу Організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року була узгоджена з НБУ та останній погодив усі відповідні зміни в діяльності ПАТ «Український інноваційний банк», про що був внесений запис щодо реєстрації статуту цього банку в новій редакції до Державного реєстру банків. Те ж стосується виключення ПАТ «Український інноваційний банк» з Державного реєстру банків та факту закінчення ліквідації цього банку відповідно до частини п`ятої статті 91 Господарського кодексу України, статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відміни/дострокової відміни за ініціативою НБУ застосованих ним до цього банку заходів впливу.

В результаті Організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась. Не залежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку.

Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 Цивільного кодексу України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено.

Враховуючи зазначене, суд уважав, що відсутні підстави стверджувати про зміну кредитора у зобов`язанні по Кредитним угодам №№ К-200740, К-200741, № К-200742 від 19.09.2007 та за Договором іпотеки № 200740 від 19.09.2007.

ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ПАТ «Українська інноваційна компанія» права відповідної вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки відповідні правочини не відповідають частині першій статті 203 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та є нікчемними у силу частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 36 Закону про гарантування вкладів.

Належним позивачем у даній справі був та залишається банківська установа – ПАТ «Український інноваційний банк», відповідне право якого не переходило ані до ПАТ «УКРІНКОМ», ані до ПАТ «Українська інноваційна компанія». В ході розгляду справи Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» Оберемком Р.А. було подане клопотання про залучення його до участі у даній справі за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яке суд першої інстанції вирішив у встановленому законом порядку, однак в подальшому до суду не надходило жодних клопотань від Уповноваженої особи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , діючи в інтересах ПАТ «Українська інноваційна компанія», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, справу направити до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «УКРІНКОМ».

В обґрунтування скарги зазначає, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКР/ІН/КОМ» є однією юридичною особою, що встановлено численними рішеннями судів в інших справах. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрите провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «УКР/ІН/КОМ», позивача у дійсній цивільній справі. Чинне законодавство встановлює, що розгляд усіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Тому дійсний позов ПАТ «УКР/ІН/КОМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Фонд має розглядатися Господарським судом Луганської області. Висновки, викладені Верховним Судом у постанові справи № 925/698/16, не є преюдиційними для дійсної цивільної справи № 641/9640/14-ц, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фонд не були учасниками справи № 925/698/16. Натомість постановами Верховного Суду в інших справах: № 826/14033/17, № 826/11199/16, № 826/15260/17 встановлено, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» і ПАТ «Укрінбанк» є однією юридичною особою. Такий же висновок підтверджений рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2017 у справі № 826/15260/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018.

Відзиви на апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення Пилипа В.М., який діє в інтересах ПАТ «УКР/ІН/КОМ», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої і другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, 16.07.2009 до Комінтернівського районного суду м. Харкова з дійсним позовом (цивільна справа № 641/9662/13-ц) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулося АТ «Український інноваційний банк» (т.1 а.с. 3-7).

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.11.2011 у цивільній справі № 641/9662/13-ц позовні вимоги ПАТ «Український інноваційний банк» були задоволені (т.1 а.с. 228-231).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2013 була задоволена заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасоване заочне рішення від 29.11.2011, справа призначена до розгляду (т.1 а.с. 250-251).

У листопаді 2017 року до суду надійшли додаткові пояснення представника ПАТ «Українська інноваційна компанія», у яких було вказано, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є набувачем усіх прав і обов`язків ПАТ «УКРІНБАНК», при цьому є юридичною особою, діяльність якої не пов`язана з діяльністю банків (т.3 а.с. 61-63).

В судовому засіданні 13.12.2017 представник ПАТ «Українська інноваційна компанія» Бронова Ю.Г. була допущена до участі у справі у якості представника позивача у справі № 641/9640/14-ц (т.3 а.с. 135-136).

Першого жовтня 2015 року Правлінням НБУ прийнята постанова № 659/БТ «Про віднесення ПАТ «УКРІНБАНК» до категорії проблемних», якою віднесено ПАТ «Український інноваційний банк» до категорії проблемних банків. Ця постанова НБУ не оскаржена та не скасована, отже, ПАТ «Український інноваційний банк» відповідно до вказаної постанови НБУ зберігає статус проблемного й на час розгляду дійсного позову .

Постановою НБУ про неплатоспроможність банку від 24 грудня 2015 року за № 934 ПАТ «Український інноваційний банк» віднесений до категорії неплатоспроможних та згідно з Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію від 24.12.2015 за № 239 в цьому банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно) та призначено Уповноважену особу Фонду для здійснення цих повноважень (т.2 а.с. 203).

22 березня 2016 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України № 2121-III від 07.12.2000 «Про банки і банківську діяльність» (надалі Закон про банки) на підставі відповідного звернення Фонду Правлінням НБУ винесена Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийняте рішення Фонду про ліквідацію банку, згідно з яким розпочата процедура ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», призначена Уповноважена особа Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора цього банку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, у справі № 826/1162/16 визнані незаконними та скасовані з моменту їх прийняття Постанова НБУ про неплатоспроможність банку від 24 грудня 2015 року за № 934 та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію від 24.12.2015 за № 239. Суд зобов`язав НБУ надати 95 днів на відновлення платоспроможності ПАТ «УКРІНБАНК» (т.3 а.с. 94-109).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, у справі № 826/5325/16 визнані протиправними та скасовані з моменту їх прийняття Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» № 180 від 22.03.2016 й рішення Фонду про ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» № 385 від 22.03.2016. Суд зобов`язав НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» у якості банківської установи – в обсязі та стані, який існував на 22 березня 2016 року (т.3 а.с. 110-122).

Судові рішення у справі № 826/5325/16 були мотивовані, зокрема, тим, що Постанови НБУ про неплатоспроможність ПАТ «Укрінбанк» та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію у ПАТ «Укрінбанк» є незаконними та скасовані судовим рішенням у справі № 826/1162/16

13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Український інноваційний банк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийняте рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКР/ІН/КОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління (надалі Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року) (т.3 а.с. 67-73). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКР/ІН/КОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКР/ІН/КОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Ухвалою від 31 серпня 2016 року у справі № 826/1162/16 Вищим адміністративним судом України залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року (незаконність та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію).

Постановою ВСУ від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/1162/16 скасовані судові рішення судів попередньої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку та Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію.

Ухвалою від 23 листопада 2016 року у справі № 826/5325/16 Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (незаконність та скасування Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку й Рішення Фонду про ліквідацію банку) (т.3 а.с. 123-132).

Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 826/5325/16, текст якої розміщений у Єдиному державному реєстрі судовий рішень, відмовлено у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28 березня 2017 року назва ПАТ «УКРІНКОМ» змінена на ПАТ «Українська інноваційна компанія», реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк» (т.3 а.с. 75-79).

Судова колегія не може погодитися з висновком суду про відсутність у ПАТ «УКР/ІН/КОМ» права вимагати повернення коштів наданих відповідачам на підставі кредитної угоди з ПАТ «УКРІНБАНК» з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»(надалі Закон № 755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 10 Закону № 755-IVвстановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118,інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта (п. 4), який зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/5857/17 від 04.09.2018, статтею 10 Закону № 755-IVвстановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2017 по справі №826/15260/17, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, відмовлено в задоволені позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних записів.

Ухвалюючи вказані рішення, суди виходили з того, що на момент проведення 13.07.2016 та 28.03.2017 реєстраційних дій щодо зміни найменування та місцезнаходження з ПАТ "УКРІНБАНК" на ПАТ "УКРІНКОМ" та в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", Постанова Правління НБУ №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" були скасовані в судовому порядку, відновлені повноваження органів управління банку, ліквідація банку фактично не розпочалась, у зв`язку з чим Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є повноважний органом управління, а тому відсутні повноваження відповідно до ЗУ "Про систем гарантування вкладів фізичних осіб"здійснювати Фондом свої повноваження щодо ПАТ "Українська інноваційна компанія».

Колегія суддів уважає, що оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Укрінбанк» є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб       - підприємцівта громадських формувань»відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» не є банком в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність, адже станом на момент розгляду заяви кредитора у боржника - ПАТ «Українська інноваційна компанія» відсутня банківська ліцензія, відсутні відомості про зазначену юридичну особу в єдиному Державному реєстрі банків та не спростовані відомості про зазначену юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Наявність прогалини щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності після відкликання НБУ банківської ліцензії, у зв`язку із скасуванням відповідних рішень НБУ, на що неодноразово звертали увагу суди різних юрисдикцій та інстанцій, також свідчить що юридична особа ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є банківською установою.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищенаведені положення закону та висновки, викладені у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2017 по справі №826/15260/17, залишеним без зміни Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, судова колегія вважає, що ПАТ « УКРІНБАНК» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо необґрунтованого посилання суду на висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17 гс 19) (т.4 а.с. 104-119).

Зазначена постанова містить аналіз положень банківського законодавства щодо порядку реорганізації банку, в результаті якої виникає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність». До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24 квітня 2019 року) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Тому  в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась. У рамках судової справи № 925/698/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що суб`єктом права вимоги за кредитним договором від 05 лютого 2007 року та договором поруки № 2, за захистом якої звернувся позивач у цій судовій справі, була та залишається банківська установа – ПАТ «Український інноваційний банк», відповідне право якого не переходило ані до ПАТ «УКРІНКОМ»/ ПАТ «Українська інноваційна компанія», ані до ТОВ «ФК «Інвест ресурс». Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час нового розгляду суду необхідно, встановити повноважну особу на представництво позивача в даній справі, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи розрахунки, навести та перевірити докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неналежний суб`єктний склад осіб у конкретній цивільній справі, участь у якій брали не тільки ПАТ «Українська інноваційна компанія», а й ТОВ «ФК «Інвест ресурс».

Під час розгляду дійсної цивільної справи встановлено, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Укрінбанк» є однією юридичною особою, оскільки відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними та можуть бути використанні у спорі з третьою особою. Проте ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є банком в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність».  Відсутність у позивача банківської ліцензії, відсутність відомостей про зазначену юридичну особу в єдиному Державному реєстрі банків не позбавляють її права вимагати повернення грошових коштів за зобов`язаннями, що виникли за договорами кредиту, що були укладені ПАТ «Укрінбанк» під час наявності у нього відповідної ліцензії.

Ухвалою Господарського суду Луганської від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «УКРІНКОМ».

Частиною 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України «Про банкрутство» встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які н: введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження і продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платежеспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедур подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський с провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішуються: майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Як убачається зі справи, предметом спору є майнові вимоги кредитора, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи апеляційним судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).

Отже, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що стосуються укладеного між ПАТ «Укрінбанк» та відповідачами  договору кредиту, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення належить скасувати. Провадження у справі належить закрити з поверненням справи доКомінтернівського районного суду міста Харкова для направлення до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

Аналогічних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 200/12041/17 (провадження № 61-12507св19), від 19 лютого 2020 року у справі № 334/1939/16-ц (провадження № 61-47237св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 199/6577/16-ц (провадження № 61-13297св18), від 18 березня 2020 року у справі № 200/10257/14-ц (провадження № 61-9721св18), від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17 (провадження № 61-26625св18), від 10 червня 2020 року у справі № 640/20224/15-ц (провадження № 61-6920св18).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Пилипа Володимира Марковича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року скасувати, ухвалити нову постанову.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами - закрити.

Справу №641/9640/14-ц повернути до Комінтернівського районного суду міста Харкова для направлення до Господарського суду Луганської області для розгляду в рамках провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 квітня 2021 року.

Головуючий                                                                                         О.Ю. Тичкова

Судді                                                                                                      С.С. Кругова  

                                                                                                                Н.П. Пилипчук