Справа - 22ц-878/09                                                          Головуючий - Прижигалінська Т.В.,

Категорія - 5                                                                              Доповідач - Сіромашенко Н.В.,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.,

суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ї особи: Синельниківська міська рада Дніпропетровської області, комунальне підприємство «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації», Синельниківське міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора-1» про усунення перешкод у здійсненні права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2006 року був визнаний дійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1, з однієї сторони, і ОСОБА_6, ОСОБА_7, з іншої сторони, та визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 36,81 кв.м, яка складається з однієї жилої кімнати площею 18 кв.м, кухні площею 4,8 кв.м, коридору площею 9,8 кв.м, вбудованої шафи площею 3,1 кв.м. Але питання щодо купівлі-продажу сараю площею 7,1 кв.м не розглядалося. Тому суд вважає позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом примусового звільнення ОСОБА_2 сараю, закріпленого за даною квартирою, необґрунтованими та документально не підтвердженими.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, керуючись ст.391 ЦК України, прийшов до правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд встановив, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2006 року був визнаний дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 12 травня 2006 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, і ОСОБА_6, ОСОБА_7, з іншої сторони; визнано право власності за ОСОБА_1 на вказану квартиру, загальною площею 36,81 кв.м, яка складається з однієї жилої кімнати площею 18 кв.м, кухні площею 4,8 кв.м, коридору площею 9,8 кв.м, вбудованої шафи площею 3,1 кв.м.

У відповідності до ч.1 ст.317, ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, який на власний розсуд володіє, користується, розпоряджається ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачається, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому ОСОБА_1 не було надано суду належних доказів щодо його прав власності на спірний сарай, а тому він не наділений правом вимагати усунення перешкод в здійсненні ним прав власника.

В той же час з наданого апеляційному суду рішення другої сесії п'ятого скликання Синельниківської міської ради №11-2/V від 4 травня 2006 року «Про зміну балансоутримувачів майна, що є власністю територіальної громади м. Синельникове», акту прийняття-передачі основних засобів, затвердженого Синельниківським міським головою 1 жовтня 2006 року, вбачається, що сараї по вул. Виконкомівській, 84 в м. Синельникове Дніпропетровської області передані на баланс СМКП «ЖЕК-1».

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1 -ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.